Святослав Давидович (відомий як Мико́ла Свято́ша; бл. 1080 — 14 жовтня 1143) — князь луцький (1099—1100) з династії Рюриковичів, син Давида Святославича. Київський і український (руський) православний, християнський трудник (подвижник), інок, чудотворець і преподобний. Його коштом був збудований надбрамний храм на честь Святої Троїці в Києво-Печерській Лаврі, один з небагатьох храмів на честь Святої Троїці на старій, доординській Русі, коли храми на честь Святої Троїці на Подніпров'ї практично не ставили, який пережив монгольську навалу і дав початок місцевості Троєщина (Свята Троєщина), нині у складі Києва.
| Микола Святоша | |
|---|---|
Микола Святоша (ікона пензля Васнєцова) | |
| Печерський чудотворець | |
| У миру: | князь Святослав (Святоша) -Панкратій Давидович Чернігівський |
| У чернецтві: | Микола |
| Народився | 1080 |
| Помер | 14 жовтня 1143 Києво-Печерська лавра |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| Шанується | преподобний |
| У лику | преподобний |
| День пам'яті | 14 жовтня |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Життєпис
Народився близько 1080 року. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава Ярославича, засновника чернігівської князівської династії. У 1080—1090-х роках був луцьким князем. Володів землями у Чернігівському князівстві. Мав дружину Анну, доньку київського князя Святополка Ізяславича, та дітей (його донька згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом Мстиславичем), онуком Володимира Мономаха.
Вигнаний у 1097 році Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів.
17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Миколая Мірлікійського) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя.
Йому належали села Пакуль та Навози (сучасне Дніпровське) на Чернігово-Сіверщині, а також урочище Лісковиця в Чернігові.
Переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря, лікарню та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів.
Мав дар ясновидіння (передбачив власну смерть), лікував людей молитвами (зокрема, власного лікаря Петра, котрий пішов за ним у Києво-Печерський монастир). Його волосяниця вилікувала його брата Ізяслава Давидовича, чернігівського і київського князя.
Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від імені Миколи Святоши, котрий, за літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.
Днями його пам'яті є 14 жовтня (день смерті) та 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх печерах).
Родовід
| Ярослав Мудрий | |||||||||||||
| Святослав II Ярославич | |||||||||||||
| Інгігерда | |||||||||||||
| Давид Святославич | |||||||||||||
| Кілікія | |||||||||||||
| Микола Святоша | |||||||||||||
| Феодосія | |||||||||||||
Вшанування
- Пам'ятник Миколі Святоші (Київ);
- Храм Миколи Святоші (Київ).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Микола Святоша, Що таке Микола Святоша? Що означає Микола Святоша?