Святослáв II Ярослáвич (д.-рус. Ст҃ославь, Ст҃ославль; 1027 — 27 грудня 1076) — руський князь з династії Рюриковичів, князь чернігівський (1054 —1073) і великий князь київський (1073—1076). Четвертий син Ярослава Мудрого. За заповітом батька отримав Чернігів із волостю; також володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню. Організатор походів проти торків і половців. Розбитий половцями на Альті (1068), але в тому ж році повернув собі славу, перемігши їх у битві на річці Снов. Намагався стати київським князем: 1073 року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава Ярославича у змові з полоцьким князем Всеславом Брячиславичем. За допомогою Всеволода Ярославича вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини. Похований у чернігівському Спаському соборі. Хрещене ім'я — Миколай; у західній традиції — Святосла́в ІІ.
| Святослав II Ярославич | |||
| Святослав II з родиною (Ізборник Святослава, 1076) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 березня 1073 — 27 грудня 1076 | |||
| Попередник: | Ізяслав I Ярославич | ||
| Наступник: | Всеволод I Ярославич | ||
| ? — 1054 | |||
| Попередник: | Всеволод Володимирович | ||
| Наступник: | Ігор Ярославич | ||
| |||
| 1054 — 3 жовтня 1073 | |||
| Попередник: | Мстислав Хоробрий | ||
| Наступник: | Всеволод Ярославич | ||
| Народження: | 1027 Київ | ||
| Смерть: | 27 грудня 1076 Київ | ||
| Поховання: | Спаський собор, Чернігів | ||
| Національність: | слов’яни[2] | ||
| Країна: | Київська Русь | ||
| Хрещене ім'я: | Миколай (Микола) | ||
| Рід: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Ярослав Мудрий | ||
| Мати: | Інгігерда | ||
| Шлюб: | Цецилія Ода Штаденська | ||
| Діти: | Гліб, Роман, Давид, Олег, Ярослав, Вартислав | ||
| Медіафайли у Вікісховищі | |||
Біографія
Святослав II Ярославич народився 1027 року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси Інгігерди (Ірини) Шведської . Його старшими братами були Ілля, Володимир та Ізяслав Ярославичі, а молодшими — Всеволод, Ігор та В'ячеслав.
У віці 16 років одружений з дочкою німецького графа Л. Штаденського Одою Штаденською. У «Ізборнику» Святослава 1073 року міститься портрет князя та його родини.
Після смерті батька у 1054 році отримав Чернігів, а також деякі дрібніші волості: Муром, Білоозеро й Тмуторокань. Разом з братами Ізяславом Київським та Всеволодом Переяславським утворив тріумвірат, який успішно правив на Русі до 1073 року.
Спільно з ними зібрав військо, яке розбило торків 1060 року, а також взяв участь у битві з половцями на Альті 1068 року. Битва була програна, після чого Святослав втік до Чернігова.
У битві на річці Снов 1 листопада 1068 року зумів розбити половецькі загони. У "Повісті минулих літ" так описано цей бій: «Святослав, побачивши множества їх, сказав дружині: „Ударимо, дружино! Уже ніяк нам куди дітися!“ Відчайдушно пішла в атаку кіннота, і чернігівці перемогли. Багато половців порубали і потопили в Снові, а їхнього хана захопили в полон. Святослав не став його вбивати, а склавши мир відпустив на волю».
За допомогою Всеволода Ярославича усунув Ізяслава Київського з великокняжого стола і зайняв Київ 22 березня 1073 року. Літописець пише: «А Святосав сів у Києві, прогнави брата свого і переступивши заповідь отчу».
У 1076 році Святослав захворів. Його родичі привели двох грецьких лікарів, які провели невдалу операцію по розрізанню пухлини на шиї, через що князь помер (є версії, що родичі це спеціально підлаштували[джерело?]).
Похований у Чернігові, в Спаському соборі.
Вшанування пам'яті
У місті Чернігів вулицю Нахімова перейменували на вулиця Святославську.
30 вересня 2025 року 27-му полку Національної гвардії України присвоєно почесне найменування «імені князя Святослава Ярославовича».
Портрети
- Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1076) - Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1073) - Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1073) - Святослав ІІ
(Вільям Тук, 1800)
Родина
- Перший шлюб: з Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Килікія (або Цецилія) невідомого походження. Діти від першого шлюбу:
- Гліб Святославич (?—30.05.1078) — князь тмутараканський (1064 і 1066—1068 рр.), новгородський (1068—1073 і 1077—1078 рр.), переяславський (1073—1077 рр.);
- Роман Святославич (?—02.08.1079) — князь тмутараканський (1070—1079)
- Давид Святославич (?- †1123 р.) — князь переяславський (1073—1076 рр.), князь муромський (1076—1093 рр.), князь смоленський в (1093—1095 і 1096—1097 рр.), князь новгородський (1094—1095 рр.), князь чернігівський (1097—1123 рр.);
- Олег Святославич ( ?- †01.08.1115 р.) — князь тмутараканський (1083—1094 рр.), князь чернігівський (1094—1097 рр.).
- Другий шлюб, бл. 1070: німецька принцеса Ода Штаденська, онука брата імператора Священної Римської імперії Генріха III Чорного, дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії.
- Ярослав Святославич (?—1129) — князь муромський (1093—1123, 1127—1129) і чернігівський (1123—1127).
- Вишеслава Святославна (? — після 1088) — за відомостями Татіщева, які більшість істориків вважають фальсифікацією, у 1067 році стала дружиною польського короля Болеслава ІІ Сміливого. Цю версію підтримує Л. Войтович.
Родовід
| 8. Святослав, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 4. Володимир, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 9. Малуша, ключниця | ||||||||||||||||
| 2. Ярослав Мудрий, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 10. Рогволод, князь полоцький | ||||||||||||||||
| 5. Рогніда, княжна полоцька | ||||||||||||||||
| 1. Святослав Ярославич, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 12. Ерік VI Переможець, король Швеції | ||||||||||||||||
| 6. Улоф III Шетконунг, король Швеції | ||||||||||||||||
| 13. Сігрід Горда, княжна польська (?) | ||||||||||||||||
| 3. Інгігерда, принцеса шведська | ||||||||||||||||
| 14. Мечеслава III, князь ободритів | ||||||||||||||||
| 7. Астрід Ободритська | ||||||||||||||||
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Святослав Ярославич, Що таке Святослав Ярославич? Що означає Святослав Ярославич?