Клинопис (англ. cuneiform, від лат. cuneus, «клин»)— лого-силабічне письмо, яке виникло не пізніше XXXV століття до н. е. та використовувалося для запису в стародавньому Межиріччі. Вважається найстарішим розшифрованим способом запису мови.
| Клинопис | |
|---|---|
Тримовний клинописний напис Ксеркса I у фортеці Ван у Туреччині, царський напис Ахеменідів, написаний староперською, еламською та вавилонською формами клинопису | |
| Вид | Логосилабічне |
| Мови | шумерська, аккадська, еламська, еблаїтська, хаттська, хеттська, хурритська, урартська, лувійська |
Період | приблизно 31 ст до н. е. — 1 ст. н. е. |
Походження | (протописьмо)
|
Дочірні системи | нема вплинув на форму уґаритського алфавіту вплинув на форму давньоперського клинопису |
| Напрям | зліва направо |
Юнікод |
|
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Історія
Клинописом послуговувалися понад 35 століть. За цей час, а саме від XXXV століття до н. е. до I століття нашої ери, ця система пройшла через кілька стадій еволюції. Клинопис був повністю замінений алфавітним письмом під час римської епохи і з початку 1-го ст. н. е. у світі не використовується жодної клинописної системи. Останній відомий клинописний напис, — астрономічний текст, — було написано у 75 році н. е. Лише в 19 столітті клинопис було розшифровано (див. ассиріологія). Успішне завершення розшифровки датується 1857 роком. Система складається з поєднання знаків для слів і складових знаків.
Клинописні знаки зазнали значних змін протягом більш ніж двох тисячоліть. Зображення внизу показує розвиток знака SAG «голова».
Етап 1 показує, піктограму, у її початковому записі близько 3000 до н. е.
Етап 2 показує, як обертається піктограма, яка написана близько 2800 р. до н. е.
Етап 3 показує, знак в архаїчному монументальному написі, від бл. 2600 до н. е.
4-та стадія є знаком, який написано в глині, сучасником етапу 3.
Етап 5 являє знак кінця III тисячоліття.
Етап 6 являє староассирійський знак на початку II тисячоліття, прийнятий в хетському клинописі.
Етап 7 є спрощений знак, написаний в ассирійській книзі на початку першого тисячоліття, і до зникнення знака.
Письмо у своєму розвитку пройшло три послідовні стадії: піктограму, ідеограму та фонограму (в Месопотамії використовувалася складова фонетична писемність — окремі символи відповідали складам слова). Спершу клинописне письмо було дуже громіздким, налічувало близько 2000 знаків. Поступово вавилонці та ассирійці зменшили кількість знаків до 350—400. До того ж окремі клинописні ідеограми слугували детермінативами, тобто вказували як слід читати й розуміти сусідні знаки. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом н месопотамський клинопис іноді образно називають «латиницею Стародавнього Сходу». Проте з останньої третини II тис. до н. е. клинопис почали витісняти стародавні алфавіти. Ассиріологи вважають, що клинописне письмо поступилося місцем алфавітному не стільки тому, що останнє простіше і зручніше, скільки у наслідок поширення на Близькому Сході арамейської мови.
На початку І тис. до н. е. у Месопотамії глиняні таблички змінюються дерев'яними, вкритими воском (цери). Такі дерев'яні таблички потім зброшуровували в книги — ширми за допомогою шнурка. Користуватися такими «книгами» було зручніше, ніж важкими та крихкими глиняними табличками. Іноді клинописні знаки наносилися чорнилом на вологу глину.
Дешифрування клинопису
Старомесопотамські писемні джерела «заговорили» з істориками лише у XIX столітті. Ключ до дешифрування клинописного письма на початку XIX ст. винайшов вчитель німецького ліцею Георг Гротефенд. Йому вдалось прочитати короткий напис, зроблений на колоні царського палацу в Персеполі трьома мовами: староперсидською, еламською і вавилонською. Зусиллями Георга Гротенфенда було встановлено 9 знаків, але в його відкриття ніхто не повірив, навіть не надрукували його працю. Тому клинопис був остаточно дешифрований лише в середині XIX ст. норвежцем К. Лассеном, французом Еженом Бюрнуфом, та англійцем Генрі Роулінсом. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою Роулінса — Бехістунським написом, якого було викарбувано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царя Дарія І. Після, спеціально влаштованих, під наглядом комісії з Британської Академії наук, перекладів було визнано, що ассиріологам дійсно вдалося перекласти текст Тіглатпаласара І. Таким чином, 1857 вважають роком народження — ассиріології. Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень.
Однак для позначення об'єктів та ідей уже тоді почали використовувати звукову систему. І хоча клинопис також складався із сотень знаків, він був більш універсальним та різноплановим. Саме тому клинопис напрочуд швидко поширювався і прижився у шумерів, ассирійців, вавилонян, персів та мешканців держави Урарту.
Використання клинопису
До середини 3 тис. до н. е. клинопис, що використовувався щонайменше для шумерської й аккадської мов, розвинувся у більш-менш стабільну словесно-складову систему, що включала близько 600 знаків, для яких була характерна як поліфонія, так і омофони. Протягом наступних століть усі 600 знаків ніколи не використовувалися одночасно в одному місці, і в певному сенсі подальша історія клинопису — це історія вибору форм знаків і їх значень, залежно від часу, місця і жанру, з додаванням деяких значень і невикористанням багатьох інших, спрощенням окремих знаків і формуванням характерних місцевих форм письма. Запис мови клинописом міг відбуватись як і з використанням багатьох логограм (тобто система була лого-силабічною), так і з використанням майже самих тільки силабограм (з дуже малою кількістю логограм) (тобто система була майже складовою). Прикладом майже складової клинописної системи є еламський клинопис.
Слідом за поширенням по Передній Азії шумеро-аккадської культури повсюдно став поширюватися й клинопис. У першу чергу разом з аккадською мовою, але поступово пристосовуючись і для місцевих мов. Від деяких мов нам відомі лише окремі глоси, імена власні або ізольовані тексти (каситської, аморейської, амарнсько-ханаанської, хаттської) мов. Відомі лише 4 мови, які пристосували і систематично використовували клинопис для великої частини текстів: хетська, еламська, хурритська й урартська. Окрім того, клинописними за формою, але функціонально відмінними є давньоперський клинопис та угаритський алфавіт.
- Еламський клинопис (2500—331 рр. до н. е.)
- Хуритський клинопис (2000-XII/XI ст. до н. е.)
- Хеттський клинопис (XVII—XIII ст. до н. е.)
- Урартський клинопис (830—650 рр. до н. е.)
- Давня форма клинопису
- Одна из глиняних табличок з Амарни
- Стела Нарам-Суена, що увічнює його перемогу над лулубеями. Здоровило з рогами це, власне, сам цар
- Табличка з найдавнішим у світі міжнародним договором
- Глиняна табличка з Шуруппака, бл. 2600 до н. е.
- Табличка із найдавнішим відомим віршем про кохання, 2037-2029 до н. е.
Таблиця складів
В таблиці показано склади ПГ і ГП (П — приголосний, Г — голосний). Складові знаки, що використовувалися в шумерській мові, розрізняли 16 приголосних:
- b, d, g, g̃, ḫ, k, l, m, n, p, r, ř, s, š, t, z.
Також були знаки для чотирьох голосних:
- a, e, i, u.
| -a | -e | -i | -u | |
| a 𒀀, á 𒀉 | e 𒂊, é 𒂍 | i 𒄿, í=IÁ 𒐊 | u 𒌋, ú 𒌑, | |
| b- | ba 𒁀, bá=PA 𒉺, | be=BAD 𒁁, bé=BI 𒁉, | bi 𒁉, bí=NE 𒉈, | bu 𒁍, bú=KASKAL 𒆜, |
| d- | da 𒁕, dá=TA 𒋫 | de=DI 𒁲, dé , | di 𒁲, dí=TÍ 𒄭 | du 𒁺, dú=TU 𒌅, |
| g- | ga 𒂵, gá 𒂷 | ge=GI 𒄀, gé=KID 𒆤, | gi 𒄀, gí=KID 𒆤, | gu 𒄖, gú 𒄘, |
| ḫ- | ḫa 𒄩, ḫá=ḪI.A 𒄭𒀀, | ḫe=ḪI 𒄭, ḫé=GAN 𒃶 | ḫi 𒄭, ḫí=GAN 𒃶 | ḫu 𒄷 |
| k- | ka 𒅗, ká 𒆍, | ke=KI 𒆠, ké=GI 𒄀 | ki 𒆠, kí=GI 𒄀 | ku 𒆪, kú=GU7 𒅥, |
| l- | la 𒆷, lá=LAL 𒇲, | le=LI 𒇷, lé=NI 𒉌 | li 𒇷, lí=NI 𒉌 | lu 𒇻, lú 𒇽 |
| m- | ma 𒈠, má 𒈣 | me 𒈨, mé=MI 𒈪, | mi 𒈪, mí=MUNUS 𒊩, | mu 𒈬, mú=SAR 𒊬 |
| n- | na 𒈾, ná 𒈿, | ne 𒉈, né=NI 𒉌 | ni 𒉌, ní=IM 𒉎 | nu 𒉡, nú=NÁ 𒈿 |
| p- | pa 𒉺, pá=BA 𒐀 | pe=PI 𒉿, pé=BI 𒁉 | pi 𒉿, pí=BI 𒁉, | pu=BU 𒁍, pú=TÚL 𒇥, |
| r- | ra 𒊏, rá=DU 𒁺 | re=RI 𒊑, ré=URU 𒌷 | ri 𒊑, rí=URU 𒌷 | ru 𒊒, rú=GAG 𒆕, |
| s- | sa 𒊓, sá=DI 𒁲, | se=SI 𒋛, sé=ZI 𒍣 | si 𒋛, sí=ZI 𒍣 | su 𒋢, sú=ZU 𒍪, |
| š- | ša 𒊭, šá=NÍG 𒐼, | še 𒊺, šé, | ši=IGI 𒅆, ší=SI 𒋛 | šu 𒋗, šú 𒋙, |
| t- | ta 𒋫, tá=DA 𒁕 | te 𒋼, té=TÍ 𒊹 | ti 𒋾, tí 𒊹, | tu 𒌅, tú=UD 𒌓, |
| z- | za 𒍝, zá=NA4 𒉌𒌓 | ze=ZI 𒍣, zé=ZÌ 𒍢 | zi 𒍣, zí 𒍢, | zu 𒍪, zú=KA 𒅗 |
| g̃- | g̃á=GÁ 𒂷 | g̃e26=GÁ 𒂷 | g̃i6=MI 𒈪 | g̃u10=MU 𒈬 |
| ř- | řá=DU 𒁺 | ře6=DU 𒁺 |
| a- | e- | i- | u- | |
| a 𒀀, á 𒀉 | e 𒂊, é 𒂍 | i 𒄿, í=IÁ 𒐊 | u 𒌋, ú 𒌑, | |
| -b | ab 𒀊, áb 𒀖 | eb=IB 𒅁, éb=TUM 𒌈 | ib 𒅁, íb=TUM 𒌈 | ub 𒌒, úb=ŠÈ 𒂠 |
| -d | ad 𒀜, ád 𒄉 | ed=Á 𒀉 | id=Á 𒀉, íd=A.ENGUR 𒀀𒇉 | ud 𒌓, úd=ÁŠ 𒀾 |
| -g | ag 𒀝, ág 𒉘 | eg=IG 𒅅, ég=E 𒂊 | ig 𒅅, íg=E 𒂊 | ug 𒊌 |
| -ḫ | aḫ 𒄴, áḫ=ŠEŠ 𒋀 | eḫ=AḪ 𒄴 | iḫ=AḪ 𒄴 | uḫ=AḪ 𒄴, úḫ 𒌔 |
| -k | ak=AG 𒀝 | ek=IG 𒅅 | ik=IG 𒅅 | uk=UG 𒊌 |
| -l | al 𒀠, ál=ALAM 𒀩 | el 𒂖, él=IL 𒅋 | il 𒅋, íl 𒅍 | ul 𒌌, úl=NU 𒉡 |
| -m | am 𒄠/𒂔, ám=ÁG 𒉘 | em=IM 𒅎 | im 𒅎, ím=KAŠ4 𒁽 | um 𒌝, úm=UD 𒌓 |
| -n | an 𒀭 | en 𒂗, én, | in 𒅔, in4=EN 𒂗, | un 𒌦, ún=U 𒌋 |
| -p | ap=AB 𒀊 | ep=IB 𒅁, ép=TUM 𒌈 | ip=IB 𒅁, íp=TUM 𒌈 | up=UB 𒌒, úp=ŠÈ 𒂠 |
| -r | ar 𒅈, ár=UB 𒌒 | er=IR 𒅕 | ir 𒅕, íp=A.IGI 𒀀𒅆 | ur 𒌨, úr 𒌫 |
| -s | as=AZ 𒊍 | es=GIŠ 𒄑, és=EŠ 𒂠 | is=GIŠ 𒄑, ís=EŠ 𒂠 | us=UZ 𒊺𒄷, ús=UŠ 𒍑 |
| -š | aš 𒀸, áš 𒀾 | eš 𒌍/𒐁, éš=ŠÈ 𒂠 | iš 𒅖, íš=KASKAL 𒆜 | uš 𒍑, úš=BAD 𒁁 |
| -t | at=AD 𒀜, át=GÍR gunû 𒄉 | et=Á 𒀉 | it=Á 𒀉 | ut=UD 𒌓, út=ÁŠ 𒀾 |
| -z | az 𒊍 | ez=GIŠ 𒄑, éz=EŠ 𒂠 | iz= GIŠ 𒄑, íz=IŠ 𒅖 | uz=ŠE&HU 𒊺𒄷 úz=UŠ 𒍑, |
| -g̃ | ág̃=ÁG 𒉘 | èg̃=ÁG 𒉘 | ìg̃=ÁG 𒉘 | ùg̃=UN 𒌦 |
Для передачі аккадської мови було введено додаткові складові знаки для аккадських приголосних:
- q, ', ṣ, ṭ, y, w.
| -a | -e | -i | -u | |
| q- | qa=SÌLA 𒋡 , qá=GA 𒂵 | qe=KIN 𒆥 , qé=KI 𒆠 | qi=KIN 𒆥 , qí=KI 𒆠 | qu=KUM (GUM) 𒄣 , qú=KU 𒆪 |
| ṣ- | ṣa=ZA 𒍝 | ṣe=ZÉ 𒍢 , ṣé=ZE 𒍣 | ṣi=ZÉ 𒍢 , ṣí=ZI 𒍣 | ṣu=ZUM 𒍮 , ṣú=ZU 𒍪 |
| ṭ- | ṭa=DA 𒁕 , ṭá=TA 𒋫 | ṭe=DE 𒁲 , ṭé=DÍ 𒌓 | ṭi=DE 𒁲 , ṭí=DÍ 𒌓 | ṭu=DÙN 𒂅 , ṭú=TU 𒌅 |
| y- | ya=I.A 𒅀 , yá=IÁ 𒐊 , yà (ya)=PI 𒉿 | ye=I.A 𒅀 | yi=PI 𒉿, yí (yi)=I.A 𒅀 | yu=I.A 𒅀, yú (yu)=PI 𒉿 |
| w- | wa=PI 𒉿 | we=PI 𒉿 | wi=PI 𒉿 | wu=PI 𒉿 |
| '- | 'a='A 𒀪 | 'e='A 𒀪 | 'i='A 𒀪 | 'u='A 𒀪 |
| a- | e- | i- | u- | |
| -q | aq=AG 𒀝 | eq=EG 𒅅 | iq=IG 𒅅 | uq=UG 𒊌 |
| -ṣ | aṣ=AZ 𒊍 , áṣ=ÁŠ 𒀾 | eṣ=EZ 𒄑 | iṣ=EZ 𒄑 , íṣ=IŠ 𒅖 | uṣ=UZ 𒊺𒄷 , úṣ=UŠ 𒍑 |
| -ṭ | aṭ=AD 𒀜 , áṭ=ÁT 𒄉 | eṭ=ED 𒀉 | iṭ=ID 𒀉 | uṭ=UD 𒌓 |
| -w | aw=PI 𒉿 | ew=PI 𒉿 | iw=PI 𒉿 | uw=PI 𒉿 |
| -' | a'='A 𒀪 | e'='A 𒀪 | i'='A 𒀪 | u'='A 𒀪 |
Для передачі хеттської мови було додано декілька складових знаків для приголосних:
- y, w.
| -a | -e | -i | -u | |
| y- | ya=I.A 𒅀 | |||
| w- | wa=PI 𒉿 | wi5=GEŠTIN 𒃾 |
У клинописі для хурритської мови розрізнялися голосні u та о. До того ж, знаки для складів uП і Пu (П — приголосний) позначали ще й склади оП і По.
| u | о |
| u=Ú 𒌑 | о=U 𒌋 |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Клинопис, Що таке Клинопис? Що означає Клинопис?