Вступ України до Європейського Союзу (ЄС) є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС з 2022 року, коли вона подала заявку на вступ в умовах російсько-української війни, з метою поступової інтеграції в єдиний ринок ЄС і кінцевим вступом до ЄС. Це одна з восьми нинішніх країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Молдовою, Північною Македонією, Чорногорією та Туреччиною.
| Українська заявка на вступ до ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Статус | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кандидат, що веде перемовини | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Заявку подано | 28 лютого 2022 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Заявку схвалено | 23 червня 2022 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Початок перемовин | 25 червня 2024 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прогрес | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Перемовини | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хід скринінгу |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Закриті розділи |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хід ратифікації |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вебсайт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Євроінтеграційний портал України Представництво ЄС в Україні Європейська комісія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 лютого 2022 року, невдовзі після російського вторгнення, Україна подала заявку на членство в ЄС. Президент України Володимир Зеленський попросив негайного вступу за «новою особливою процедурою», а президенти восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу. 28 лютого 2022 року президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна належить до ЄС. і блок хоче, щоб Україна приєдналася, але для цього знадобиться час. 1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство, а 10 березня 2022 року Європейська рада звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки. 8 квітня 2022 року фон дер Ляєн особисто передала Зеленському опитувальник щодо членства в ЄС. 17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а 9 травня — над другою.
17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Одночасно Брюссель висунув вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів. Ці вимоги було необхідно виконати для того, щоб Україна зберегла статус кандидата, оскільки ЄС міг скасувати статус кандидата на членство у разі ігнорування офіційним Києвом порядку денного реформ.
Європейський парламент 23 червня 2022 року ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України.. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 14 грудня 2023 року Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу, а 25 червня 2024 року офіційно оголосили про початок переговорів.
Основні етапи
Основні етапи вступу України до ЄС:
- 28 лютого 2022 року — Україна надіслала до ЄС заявку на членство.
- 17 червня 2022 року — Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
- 23 червня 2022 року — Європейська рада надала Україні статус кандидата.
- 14 грудня 2023 року — відкриття переговорів про вступ після виконання вимог.
- 14 червня 2024 року — ухвалення переговорної рамки про вступ.
- 25 червня 2024 року — початок переговорів.
Поточний
- Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у межах переговорних розділів.
Майбутні
- Після закриття усіх переговорних розділів Єврокомісія надає оцінку щодо готовності України до вступу.
- Європейська рада та Європарламент ухвалюють рішення щодо закриття переговорів.
- Усі члени ЄС та Україна підписують і ратифікують угоду щодо вступу України до ЄС.
Передумови
Після проголошення незалежності України у 1991 році європейський напрям було офіційно визначено головним напрямом зовнішньої політики України. Зокрема 2 липня 1993 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Основні напрями зовнішньої політики України», у якій декларувався намір України стати членом Європейських Співтовариств (ЄС), а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структур за умови, що це не шкодитиме національним інтересам України. Також декларувався намір укласти з ЄС Угоду про партнерство і співробітництво на шляху до отримання асоційованого, а згодом — повного членства в ЄС.
Угода про партнерство та співробітництво
У 1994 році було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
У 1996 році Президент України Леонід Кучма у виступі на засіданні Ради Європи вперше проголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу. 11 червня 1998 року він затвердив це бажання у Стратегії інтеграції України до ЄС, у якій зокрема було зазначено, що національними інтересами України є набуття повноправного членства в ЄС, і визначалися основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мали бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Середньостроковою метою Стратегії натомість визначалося набуття статусу асоційованого члена ЄС.
Угода про асоціацію та Євромайдан
З 2007 до 2013 року тривали переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.
У листопаді 2013 року, після відмови Президента України Віктора Януковича під тиском Росії підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, в Україні відбулися масові протести під назвою «Євромайдан», що згодом переросли у Революцію гідності, і призвели до повалення режиму Януковича і його втечі з країни, а також стали приводом для вторгнення Росії до Криму у лютому 2014 року.
Нова влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС у березні—червні 2014 року.
Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі з Україною набула чинности 1 вересня 2017 року після тимчасового застосування з 1 січня 2016 року, а Угода про асоціацію повністю набула чинності 1 вересня 2017 року. Українським громадянам із 11 червня 2017 року було надано безвізовий режим для в'їзду до країн Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Зміни до Конституції та декларації про підтримку європейської перспективи
7 лютого 2019 року Верховна Рада України 334 голосами (з 450) зробила зміни до Конституції України, якими визначила стратегічним курсом держави набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
У 2021 році Президент України Володимир Зеленський започаткував процес підписання декларацій про підтримку європейської перспективи України з окремими країнами ЄС у межах нової тактики зближення України з Євросоюзом. У таких деклараціях країнами ЄС декларувалося надання допомоги Україні у здобутті повноправного членства у ЄС, зокрема фіксувалася європейська перспектива України. Упродовж року Україна підписала такі декларації з 8 країнами ЄС: Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Словаччиною, Словенією та Хорватією.
Заявка на членство
28 лютого 2022 року, невдовзі після початку російського вторгнення, Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Також Зеленський разом з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та Прем'єр-міністром Денисом Шмигалем підписали Спільну заяву щодо подання цієї заявки.
1 березня президент Володимир Зеленський виступив у Європарламенті і заявив, що Україна довела, що вибрала Європу, а тепер Європа має вибрати Україну і підтримати вступ до ЄС:
| ...У нас дуже мотивований народ. Ми боремося за наші права, свободу, за життя, а зараз ми боремося за виживання і це зараз наша найбільша мотивація. Але ми боремося і за те, щоби бути рівноправними членами Європи. Я вважаю, що сьогодні всім показуємо, що ми такі і є. З нами Європейський Союз буде точно міцнішим. Без вас Україна буде самотньою. |
1 березня Європейський парламент більшістю голосів (637 голосами «за», тільки 13 євродепутатів виступили «проти», 26 утрималися) затвердив резолюцію, яка рекомендує державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. Утім, голос Європарламенту є рекомендаційним.
3 березня заявки на членство в ЄС подали також Молдова та Грузія.
7 березня Рада ЄС закликала Єврокомісію оцінити заявки України, Молдови та Грузії, на членство в ЄС (Зазвичай рішення Єврокомісії щодо відповідності таких заявок займає від 15 до 18 місяців.)
Опитувальник
8 квітня 2022 року Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно передала Президенту України Володимиру Зеленському першу частину опитувальника, заповнення якого було необхідним кроком для надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Перша частина опитувальника складалася з політичної та економічної частин та містила майже 370 питань на близько 40 сторінках. Водночас фон дер Ляєн уточнила, що процедура оцінювання відповідей забере не роки, як зазвичай, а тижні, оскільки відносини України та ЄС є настільки розвинутими, що у Єврокомісії вже знають більшість відповідей. Натомість Володимир Зеленський уточнив, що Україна буде готова з відповідями вже за тиждень.
13 квітня 2022 року Єврокомісія передала Україні другу частину опитувальника, присвячену праву ЄС (acquis), що містила близько 2 тисяч питань на майже 240 сторінках. У цій частині питання були розбиті на 33 розділи відповідно до розділів, згідно з якими пізніше мають вестися переговори про вступ до ЄС.
14 квітня 2022 року Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас в інтерв'ю CNN розповів, що Єврокомісія вже розпочала роботу над аналізом відповідності України двом основним критеріям для членства в ЄС: чи має вона функціонуючу демократію, та чи має вона функціонуючу ринкову економіку.
18 квітня 2022 року президент Зеленський передав першу частину заповненого опитувальника Матті Маасікасу. Відповіді були надруковані у двох томах. Водночас Віцепрем'єрка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що уряд вже почав працювати над другою частиною опитувальника.
9 травня 2022 року президент Зеленський під час відеозустрічі продемонстрував другу частину заповненого опитувальника Урсулі фон дер Ляєн. Друга частина була надрукована у семи томах і також мала бути передана Мааті Маасікасу. Водночас фон дер Ляєн зазначила, що була вражена швидкістю, з якою Україна підготувала відповіді, і пообіцяла наполегливо працювати, щоб Єврокомісія ухвалила рішення вже у червні.
- Урсула фон дер Ляєн передає президенту Зеленському опитувальник
- Зеленський передає першу частину заповненого опитувальника Матті Маасікасу
- Перша частина заповненого опитувальника
- Зеленський з другою частиною опитувальника
- Зеленський показує обидві частини заповненого опитувальника Урсулі фон дер Ляйен
Підтримка країн
26 лютого 2022 року Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС. 27 лютого прем'єр-міністр Словенії Янез Янша спільно з прем'єром Польщі Матеушем Моравецьким у листі до президента Євроради Шарля Мішеля запропонували план швидкої інтеграції України у ЄС до 2030 року. Також прем'єр-міністр Словаччини Едуард Геґер запропонував ЄС створити нову спеціальну процедуру для приєднання України до Європейського Союзу, щоб у майбутньому допомогти Україні стати на ноги і відновитися після війни.
28 лютого 2022 року, президенти восьми країн-членів ЄС (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія та Чехія) підписали відкритого листа із закликом негайно надати Україні перспективу членства у ЄС та розпочати переговори про вступ.
1 березня 2022 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловився за прискорений вступ України до Європейського Союзу.
9 березня 2022 року Сенат Польщі 93 голосами «за» ухвалив резолюцію, у якій закликав країни Європейського Союзу підтримати прискорений процес вступу України до ЄС:
| Українське суспільство поза всяким сумнівом довело, що готове бути частиною об'єднаної Європи і готове кров’ю платити за відданість європейським цінностям. Українські воїни, захищаючи кордони своєї країни, захищають всю Європу. |
29 травня 2022 року із метою підтримки на шляху України до європейського майбутнього, зокрема отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі,уряд України започаткував комунікаційну кампанію «Embrace Ukraine. Strengthen the Union».
За інформацією віцепрем'єр-міністерки України Ольги Стефанішиної, проти надання Україні статусу виступали три країни ЄС. Серед них, за даними Bloomberg, Нідерланди та Данія. Німеччина ж пропонувала дати Україні статус умовно, під обіцянки виконати певні вимоги.
Після зустрічі з Володимиром Зеленським 16 червня 2022 року в Києві лідери Німеччини, Італії, Румунії та Франції закликали негайно надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що подальший рух України до ЄС, якщо всі країни погодяться надати їй статус кандидата, залежить від зусиль України. Окремо президент Франції Емманюель Макрон пояснив, що візит до України лідерів трьох найбільших економік ЄС — Німеччини, Італії та Франції, а також президента Румунії — мав на меті формування одностайності в Європейському Союзі щодо першого кроку України до вступу, яким є надання статусу кандидата: було ухвалене рішення про те, щоби надати Україні статус кандидата без додаткових умов, але потім висувати умови щодо реформ на усіх наступних етапах.
17 червня 2022 року, міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод заявив, що уряд Данії готовий підтримати надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, якщо Європейська комісія надасть позитивну рекомендацію. Нідерланди того ж дня звернулися до Європейської комісії із закликом ретельно прописати умови для подальшого наближення України до членства у ЄС. У тексті щодо заявки України на вступ Нідерланди підтверджують готовність до розширення ЄС в цілому, але наголошують на необхідності «справедливих і ретельних передумов». Зокрема, Єврокомісію закликають прописати у своєму висновку, які реформи Україна повинна буде здійснити у майбутньому. Нідерланди навели детальний опис того, що вважають такими необхідними критеріями.
Кандидатський статус
Надання статусу
17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.
23 червня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України та Молдови, а також підтримати європейську перспективу для Грузії. Резолюцію підтримали 529 депутатів Європарламенту, проти висловилися 45, ще 14 — утрималися.
Того ж дня, 23 червня 2022 року, Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Шарль Мішель, президент Європейської ради, заявив, що це «історичний момент».
Сім вимог
Рекомендація Єврокомісії містила список з семи рекомендацій, які передбачали, що Україна має виконати, щоб зберегти статус кандидата:
- впровадження нової процедури відбору суддів до Конституційного суду з попередньою перевіркою доброчесності та професійних якостей відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- продовження судової реформи: завершення формування доброчесного складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- боротьба з корупцією: призначення керівника САП та директора НАБУ;
- боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа;
- впровадження антиолігархічного закону відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- ухвалення закону про медіа, узгодженого з аудіовізуальною директивою ЄС;
- завершення реформи законодавства щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Водночас Європейська рада у своєму рішенні зазначила, що вона вирішить щодо наступних кроків щодо заявки України до ЄС після повного виконання цих семи вимог.
Передумови та прогрес виконання вимог
1. Конституційний Суд
27 жовтня 2020 року в Україні почалася конституційна криза викликана рішенням Конституційного Суду України (КСУ) щодо скасування багатьох положень антикорупційної реформи.
10 грудня 2020 року Венеційська комісія опублікувала висновок, присвячений реформі Конституційного Суду, яким зокрема рекомендувала запровадити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ за допомогою спеціального органу з міжнародних експертів та представників громадянського суспільства, що має перевіряти професійні якості та доброчесність кандидатів. Також Комісія рекомендувала утриматися від заповнення наявних вакансій у КСУ до впровадження нових правил відбору. Пізніше Комісія повторила ці рекомендації у двох інших рішеннях. Попри це, приблизно два роки реформа КСУ не рухалася, аж до включення відповідної рекомендації до кандидатських вимог для України у червні 2022 року.
Перша рекомендація Єврокомісії звучала як:
ухвалити та впровадити законодавство щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
27 липня 2022 року Верховна Рада призначила суддею КСУ народну депутатку Ольгу Совгирю. Українські громадські експертні організації негативно оцінили це призначення через нібито невідповідність процедури вимогам Конституції та закону та через порушення попередньої рекомендації Венеційської комісії щодо непризначення нових суддів до впровадження нової процедури відбору.
6 вересня 2022 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону № 7662 щодо добору суддів до КСУ. Законопроєктом пропонувалося утворити новий спеціальний орган для відбору суддів — Дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка б складалася з шести осіб — двох міжнародних експертів та по одному представнику від Президента, Верховної Ради, З'їзду суддів та Венеційської комісії.
23 листопада 2022 року Венеційська комісія опублікувала нове рішення щодо реформи КСУ, яким дещо змінила свою позицію щодо окремих складових реформи, що викликало критику українських громадських організацій.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила проєкт № 7662 в цілому, а Президент України Володимир Зеленський підписав закон 20 грудня. Водночас цю редакцію розкритикували експерти, Венеційська комісія та ЄС, які рекомендували включити до ДГЕ сьомого члена з-поміж незалежних експертів, щоб виключити патову ситуацію у прийнятті рішень, а також зробити рішення ДГЕ обов'язковими для суб'єктів призначення. Також Венеційська комісія відмовилася надсилати свого представника до ДГЕ.
19 квітня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9225, який додатково збільшує ризик політичного контролю над КСУ. Попри те, що представники влади узгоджували цей законопроєкт з представниками Венеційської комісії та Єврокомісії, українські експерти звернулися до них з публічною заявою щодо неприйнятності цього проєкту та зазначили проблеми щодо неодноразової зміни позиції європейських органів щодо структури ДГЕ.
На початку травня 2023 року до України приїжджала делегація Венеційської комісії, яка зустрічалася з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, президентом Зеленським та віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною та обговорювала зокрема процедуру відбору суддів до КСУ.
23 травня 2023 року відбулася тристороння онлайн-зустріч за участю доповідачів Венеційської комісії, голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, віцепрем'єр-міністра України з питань європейської інтеграції та представників Єврокомісії, а вже 25 травня проєкт № 9225 було відкликано і зареєстровано новий проєкт № 9322.
10 червня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила оцінку проєкту № 9332, у якій привітала значні покращення у порівнянні з попередньою версію та надала додаткові рекомендації для його вдосконалення.
22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «гарний прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що закон потрібно ухвалити в цілому, забезпечивши вирішальну роль міжнародних експертів у відборі суддів, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
27 липня 2023 року проєкт № 9332 було ухвалено в цілому, а 17 серпня президент Зеленський підписав цей закон. Зокрема, законом було забезпечено вирішальний голос міжнародних членів у ДГЕ (без включення додаткового сьомого члена). Водночас у законі залишилися положення про «рейтингування» для кандидатів до КСУ від Верховної Ради, яке критикували експерти через політизацію процедури призначення суддів.
Упродовж вересня-жовтня 2023 року до ДГЕ було призначено 5 із 6 членів, після чого вона набула повноважності.
8 листопада 2023 року Єврокомісія оцінила цю рекомендацію як виконану.
2. ВРП та ВККСУ
У 2019 році Президент України Володимир Зеленський здійснив спробу реформувати судову систему. Зокрема планувалося перезавантажити Вищу раду правосуддя (ВРП) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККСУ), відібравши до них лише доброчесних членів. У листопаді 2019 року повноваження ВККСУ було припинено, однак формування нової ВККСУ було заблоковано через рішення Конституційного суду.
У 2021 році Верховна Рада ухвалила закони щодо оновлення ВРП та ВККСУ. Зокрема було утворено Етичну раду, яка мала одноразово перевірити усіх чинних членів ВРП на доброчесність і так само перевіряти усіх нових кандидатів до ВРП. Також було розпочато конкурс до ВККСУ.
У лютому 2022 року, після початку роботи Етичної ради, більшість членів ВРП звільнилися, і ВРП втратила повноважність. У травні Етична рада перевірила чинних членів ВРП на доброчесність, після чого у ВРП залишилося лише 4 повноважні члени з 21.
Тож на момент надання кандидатського статусу Україні ВРП не працювала вже чотири місяці, а ВККСУ — три з половиною роки.
Друга рекомендація Єврокомісії звучала як:
завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та здійснити відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
До січня 2023 року Етична рада оцінила 83 кандидати, а суб'єкти призначення призначили до ВРП 11 нових членів, після чого ВРП відновила повноважність. 19 січня ВРП провела своє перше засідання у новому складі.
15 березня 2023 року Конкурсна комісія з відбору ВККСУ, половину якої складали міжнародні експерти, відібрала 32 кандидати з 301 учасника, а 1 червня оновлена Вища рада правосуддя призначила 16 з них до ВККСУ.
6 червня 2023 року нова ВККСУ провела своє перше засідання.
22 червня 2023 року Єврокомісія оцінила другу рекомендацію як виконану і підтвердила цю оцінку 8 листопада.
3. Боротьба з корупцією
Після Революції гідності 2014 року в Україні відбувся значний прогрес у напрямку боротьби з корупцією. Зокрема були створені і розпочали роботу спеціалізовані антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) у 2015 році, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у 2015 році та Вищий антикорупційний суд у 2019 році.
21 серпня 2020 року звільнився з посади керівник САП Назар Холодницький. У січні 2021 року було оголошено новий конкурс на посаду нового керівника САП, а 21 грудня 2021 року було оголошено бали фіналістів конкурсу — найбільше набрав детектив НАБУ Олександр Клименко. Водночас з різних причин комісія не проголошувала переможця, що стало причиною численних звинувачень у свідомому затягуванні процедур.
Також 16 квітня 2022 року сплив термін повноважень директора НАБУ Артема Ситника. Напередодні 15 лютого Кабінет Міністрів затвердив склад конкурсної комісії з обрання нового директора НАБУ.
Третя рекомендація Єврокомісії звучала як:
посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечити належну динаміку судових справ та винесених вироків;
завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та провести конкурс і призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України.
19 липня 2022 року конкурсна комісія з обрання керівника САП затвердила результати конкурсу, визначивши переможцем Олександра Клименка. 28 липня генеральний прокурор Андрій Костін затвердив його на посаді.
22 серпня 2022 року відбулося установче засідання конкурсної комісії з обрання директора НАБУ. 28 жовтня комісія затвердила регламент і обрала постійне керівництво, а 16 листопада — оголосила про початок проведення конкурсу. Також 7 вересня Верховна Рада ухвалила закон про нові вимоги до директора НАБУ.
16 січня 2023 року конкурсна комісія затвердила перелік з 22 кандидатів на посаду директора НАБУ, яких було попередньо відібрано з 78 заявників. 4 березня комісія визначила трьох фіналістів, а 6 березня Кабінет Міністрів обрав з них і призначив новим директором НАБУ Семена Кривоноса.
22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «деякий прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що тепер Україні потрібно створити надійний послужний список корупційних вироків та вжити подальших системних заходів у боротьбі з корупцією, зокрема відновити систему публічного електронного декларування майна, закриту після початку російського вторгнення, та впровадити ухвалену державну антикорупційну програму.
5 вересня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про відкриття електронного декларування, однак це зустріло опір громадськості, оскільки було передбачено, що упродовж ще одного року реєстр мав бути закритий. За добу українці зареєстрували петицію на сайті Президента України та зібрали 25 000 підписів під нею з вимогою заветувати закон. 12 вересня президент Зеленський заветував закон і повернув його до Верховної Ради з пропозиціями відкрити реєстр одразу. 20 вересня Верховна Рада ухвалила закон у новій редакції.
8 листопада 2023 року Єврокомісія у своєму звіті відзначила, що Україна ще повинна остаточно ухвалити закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують деякі повноваження НАЗК щодо перевірки майна декларантів.
4. Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа
Четверта рекомендація Єврокомісії звучала як:
забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF);
ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України.
Згідно з оцінкою Європейської правди, в України не було значних проблем у цій сфері та в тому ключі, як це описала Єврокомісія, а ця вимога з'явилася або на вимогу якоїсь з країн ЄС, або щоб дати можливість швидко продемонструвати прогрес у виконанні вимог.
У частині щодо відповідності стандартам FATF Україна входила до топ-15 країн світу за виведенням капіталу, що призводило до втрати майже 11 млрд доларів щорічно, і водночас була однією з країн-лідерів з відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). При цьому саме відкриття інформації про КБВ є однією з основних рекомендацій FATF.
Після надання кандидатського статусу віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина оцінила рекомендацію щодо FATF як таку, зарахування якої значною мірою залежить від настрою Євросоюзу, бо «виконати рекомендації FATF на 100 % не може жодна країна». Після того Єврокомісія передала українському уряду детальні пояснення щодо цієї частини рекомендації, а саме, що ЄС чекає від України внесення змін до законодавства за 6 ключовими напрямками.
У вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон щодо спрощення подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників та ратифікувала додатковий протокол до Конвенції Ради Європи щодо запобігання тероризму.
У листопаді 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про запобігання та протидію відмиванню коштів, однак додала до нього правки, які послаблювали фінансовий моніторинг публічних діячів (ПЕП; англ. politically exposed person, PEP).
У травні 2023 року Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт, що мав привести статус ПЕП у відповідність до стандартів ЄС та FATF. Зокрема чиновники мали отримати пожиттєвий статус ПЕП замість трьохрічного після звільнення з посад.
22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «деякий прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що Україні ще потрібно ухвалити законодавство про ПЕП, що узгоджується зі стандартами FATF, а також продовжити реформування цієї сфери у трьох інших напрямках: віртуальні активи, фінансові розслідування та адресні фінансові санкції.
17 жовтня 2023 року ухвалила в цілому доопрацьований закон щодо посилення фінансового моніторингу ПЕП, а 26 жовтня президент Зеленський підписав цей закон. Водночас підготовка та ухвалення закону спричинили багато дискусій та несприйняття у частини суспільства, зокрема через надто формальні та надмірні перевірки, які банківські установи невибірково застосовують до колишніх чиновників та членів їхніх сімей.
У частині щодо реформування правоохоронного сектора Україна попередні 10 років плідно працювала для приведення прокуратури та органів правопорядку до стандартів ЄС, зокрема до отримання кандидатського статусу Офіс Генерального прокурора вже розробив Концепцію реформи кримінальної юстиції 2022—2030, що включала більшість питань, передбачених рекомендацією. Водночас основна проблема полягала у тому, що після Революції гідності 2014 року органи правопорядку будувалися за різними підходами та концепціями.
У листопаді 2022 року на базі Офісу Генерального прокурора було утворено робочу групу, яка за 2 місяці напрацювала проєкт, а 11 травня 2023 року президент Зеленський затвердив «Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектора безпеки і оборони України на 2023—2027 роки».
З липня 2023 року при Офісі Генерального прокурора почала працювати міжвідомча робоча група щодо розробки Плану заходів з реалізації Комплексного стратегічного плану.
8 листопада 2023 року Єврокомісія оцінила цю рекомендацію як виконану.
Оцінки виконання
Аналітичний центр «Нова Європа» у співпраці з іншими українськими громадськими організаціями регулярно публікував експертну оцінку виконання Україною семи кандидатських вимог під назвою «Кандидат Check». Починаючи з серпня 2022 року, було опубліковано 5 звітів з оцінками за кожним з 7 напрямків за 10-бальною шкалою.
3 лютого 2023 року, під час саміту Україна — ЄС, Європейська комісія погодилася надати «усну оцінку» весною 2023 року щодо виконання України семи вимог, щоб пришвидшити її шлях до початку переговорів про вступ. Цю оцінку оголосив 22 червня комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він зазначив, що Україна повністю виконала 2 з 7 рекомендацій Єврокомісії — щодо судової реформи (ВРП та ВККСУ), а також щодо законодавства про медіа, а також продемонструвала прогрес у виконанні 5 інших вимог.
8 листопада 2023 року Єврокомісія опублікувала детальний звіт щодо прогресу України у процесі вступу до ЄС. Зокрема було оцінено виконання Україною 7 кроків, рекомендованих Єврокомісією, та визначено, що Україна повністю виконала 4 з 7 кроків, а також вказано, що саме Україна має додатково зробити для виконання 3 інших.
14 червня 2024 року посли ЄС погодили рамки переговорів про вступ України та Молдови.
| Напрямки | «Кандидат Check» | Єврокомісія | «Кандидат Check» | Єврокомісія | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 17.08.2022 | 14.11.2022 | 01.02.2023 | 04.05.2023 | 22.06.2023 | 27.09.2023 | 08.11.2023 | |
| 1. Реформа Конституційного суду | 0 | ▲ 3 | ▼ 2 | ▬ 2 | гарний прогрес (3/4) | ▲ 6 | виконано |
| 2. Судова реформа: ВРП та ВККСУ | 7 | ▼ 6 | ▲ 7 | ▲ 8 | виконано (4/4) | ▲ 9 | виконано |
| 3. Антикорупція: САП та НАБУ | 6 | ▬ 6 | ▲ 7 | ▲ 8 | деякий прогрес (2/4) | ▲ 8,5 | потрібні подальші дії |
| 4. Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа | 5 | ▬ 5 | ▲ 6 | ▬ 6 | деякий прогрес (2/4) | ▬ 6 | виконано |
| 5. Антиолігархічна реформа | 2 | ▬ 2 | ▬ 2 | не оцінюється | деякий прогрес (2/4) | не оцінюється | потрібні подальші дії |
| 6. Законодавство про медіа | 6 | ▬ 6 | ▲ 9 | ▬ 9 | виконано (4/4) | ▲ 10 | виконано |
| 7. Законодавство про нацменшини | 5 | ▬ 5 | ▲ 8 | ▬ 8 | деякий прогрес (2/4) | ▲ 9 | потрібні подальші дії |
| Загальна оцінка | 4,4 / 10 | ▲ 4,7 / 10 | ▲ 5,8 / 10 | ▲ 6,8 / 10 | виконано 2 з 7 | ▲ 8,1 / 10 | ▲ виконано 4 з 7 |
Переговори про вступ
Умовою для початку переговорів було виконання усіх семи умов, визначених Європейською комісією. Україна заявила, що прагне розпочати переговори до кінця 2023 року. У випадку позитивної оцінки Єврокомісії у жовтні 2023 року, відповідне рішення про відкриття переговорів могло бути ухвалене Єврорадою у грудні 2023 року.
2 лютого 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, текст якої вимагав від ЄС «працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».
Водночас Єврокомісія розпочала моніторинг стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС за главами acquis, відповідно до яких мають відбуватися переговори. Зокрема, 2 лютого 2023 року Єврокомісія опублікувала перший аналітичний звіт на 67 сторінках, у яких містилася оцінка щодо стану адаптації законодавства за 32-ма з 33-х глав acquis (за винятком глави «правосуддя та фундаментальні права»). Середня оцінка України за шкалою «від 1 до 5» склала 2,16 бали.
28 березня 2023 року Шарль Мішель, президент Європейської ради, заявив, що сподівається, що ЄС зможе відкрити переговори про вступ з Україною та Молдовою до кінця року.
8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала Європейській раді розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою.
14 грудня 2023 року Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.
25 червня 2024 року офіційно розпочалися переговори про вступ до ЄС.
30 вересня 2025 року Україна завершила процес скринінгу на відповідність законодавства acquis ЄС. За словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, за менш ніж рік було проаналізовано понад 100 тисяч сторінок українського законодавства. Завершення скринінгу означає, що Європейська комісія може розпочати підготовку до відкриття переговорів за окремими главами та кластерами, проте сам процес не гарантує автоматичного початку переговорів без додаткових рішень Ради ЄС.
11 грудня 2025 року під час неформального засідання ЄС у Львові ЄС передав Україні європейську переговорну позицію (negotiating position) щодо трьох із шести кластерів і запустив з ними технічну фазу роботи — формат «попередньої/технічної» роботи, який не є офіційним відкриттям переговорів про вступ і тому формально не вимагає згоди Угорщини. Решту трьох кластерів планують передати Україні та розпочати відповідні технічні домовленості на початку 2026 року в рамках домовленостей між країнами-президентами Ради (ініціатива/підтримка Данії, подальша процедура під головуванням Кіпру).
Дати скринінгу та переговорів
| Розділ acquis | 33 / 33
| 33 / 33
| 0 / 33
| 0 / 33
| ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Скринінг розпочато | Скринінг завершено | Розділ відкрито | Розділ закрито | |||||||||||||
| Кластер 1: Засадничі розділи розширення | ||||||||||||||||
| 23. Судочинство та основні права | 17.09.2024 | 19.09.2024 | ||||||||||||||
| 24. Юстиція, свобода та безпека | 23.10.2024 | 25.10.2024 | ||||||||||||||
| 5. Публічні закупівлі | 08.07.2024 | 09.07.2024 | ||||||||||||||
| 18. Статистика | 11.11.2024 | 12.11.2024 | ||||||||||||||
| 32. Фінансовий контроль | 08.10.2024 | 10.10.2024 | ||||||||||||||
| Кластер 2: Внутрішній ринок | ||||||||||||||||
| 1. Вільна торгівля товарами | 03.03.2025 | 06.03.2025 | ||||||||||||||
| 2. Вільний рух робочої сили | 19.11.2024 | 19.11.2024 | ||||||||||||||
| 3. Надання послуг та відкриття бізнесу | 21.11.2024 | 22.11.2024 | ||||||||||||||
| 4. Вільний рух капіталу | 20.11.2024 | 20.11.2024 | ||||||||||||||
| 6. Корпоративне право | 13.03.2025 | 13.03.2025 | ||||||||||||||
| 7. Інтелектуальна власність | 10.12.2024 | 11.12.2024 | ||||||||||||||
| 8. Політика щодо конкуренції | 27.01.2025 | 29.01.2025 | ||||||||||||||
| 9. Фінансові послуги | 13.02.2025 | 14.02.2025 | ||||||||||||||
| 28. Захист споживачів та здоров'я | 10.02.2025 | 12.02.2025 | ||||||||||||||
| Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання | ||||||||||||||||
| 10. Цифрова трансформація та медіа | 31.03.2025 | 01.04.2025 | ||||||||||||||
| 16. Оподаткування | 05.06.2025 | 06.06.2025 | ||||||||||||||
| 17. Економічна та монетарна політика | 04.06.2025 | 04.06.2025 | ||||||||||||||
| 19. Соціальна політика та зайнятість | 24.03.2025 | 25.03.2025 | ||||||||||||||
| 20. Підприємництво та виробництво | 28.04.2025 | 29.04.2025 | ||||||||||||||
| 25. Наука та дослідження | 14.03.2025 | 14.03.2025 | ||||||||||||||
| 26. Освіта та культура | 30.04.2025 | 30.04.2025 | ||||||||||||||
| 29. Митний союз | 10.04.2025 | 11.04.2025 | ||||||||||||||
| Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення | ||||||||||||||||
| 14. Транспортна політика | 24.06.2025 | 27.06.2025 | ||||||||||||||
| 15. Енергетика | 08.07.2025 | 09.07.2025 | ||||||||||||||
| 21. Транс'європейські мережі | 24.06.2025 | 09.07.2025 | ||||||||||||||
| 27. Довкілля та зміни клімату | 16.06.2025 | 20.06.2025 | ||||||||||||||
| Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість | ||||||||||||||||
| 11. Аграрна галузь і сільський розвиток | 08.09.2025 | 10.09.2025 | ||||||||||||||
| 12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія | 15.09.2025 | 19.09.2025 | ||||||||||||||
| 13. Рибальство | 25.09.2025 | 26.09.2025 | ||||||||||||||
| 22. Регіональна політика та структурні інструменти | 29.09.2025 | 30.09.2025 | ||||||||||||||
| 33. Фінансові та бюджетні положення | 11.09.2025 | 11.09.2025 | ||||||||||||||
| Кластер 6: Міжнародні відносини | ||||||||||||||||
| 30. Зовнішні відносини | 30.01.2025 | 30.01.2025 | ||||||||||||||
| 31. Міжнародна та безпекова політика | 07.03.2025 | 07.03.2025 | ||||||||||||||
Відповідність стандартам
Динаміка відповідності
Таблиця нижче відображає динаміку відповідності України стандартам ЄС (acquis communautaire) за 5-бальною шкалою, на основі аналізів, виконаних онлайн-медіа «Європейська правда» за даними звітів Єврокомісії. У таблиці також містяться оцінки для додаткових розділів, які не входять до складу acquis, зокрема реформи публічного управління та економічних критеріїв.
| Розділ | '22 | '23 | '24 | '25 |
|---|---|---|---|---|
| Кластер 1: Засадничі розділи розширення | ||||
| Реформа публічного управління | — | 2 | 2 | 2,5 |
| 23. Судочинство та основні права | — | 2 | 2 | 2 |
| 24. Юстиція, свобода та безпека | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Функціонування ринкової економіки | — | 1,5 | 1,5 | 2 |
| Здатність конкурувати на ринку ЄС | — | 1 | 1 | 1,5 |
| 5. Публічні закупівлі | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 18. Статистика | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 32. Фінансовий контроль | 1 | 1 | 1 | 2 |
| Кластер 2: Внутрішній ринок | ||||
| 1. Вільна торгівля товарами | 3 | 3 | 3 | 3 |
| 2. Вільний рух робочої сили | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 3. Надання послуг та відкриття бізнесу | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 4 . Вільний рух капіталу | 2 | 2,5 | 2,5 | 2,5 |
| 6. Корпоративне право | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 7. Інтелектуальна власність | 1 | 2 | 2 | 2 |
| 8. Політика щодо конкуренції | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 9. Фінансові послуги | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 28. Захист споживачів та здоров'я | 2 | 2 | 2 | 2,5 |
| Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання | ||||
| 10. Цифрова трансформація та медіа | 3 | 3,5 | 3,5 | 3,5 |
| 16. Оподаткування | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 17. Економічна та монетарна політика | 3 | 3 | 3 | 3 |
| 19. Соціальна політика та зайнятість | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 20. Підприємництво та виробництво | 2 | 2 | 2,5 | 2,5 |
| 25. Наука та дослідження | 3 | 3 | 3 | 3 |
| 26. Освіта та культура | 2 | 2 | 2 | 2,5 |
| 29. Митний союз | 4 | 4 | 4 | 4 |
| Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення | ||||
| 14. Транспортна політика | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 15. Енергетика | 4 | 4 | 4 | 4 |
| 21. Транс'європейські мережі | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 27. Довкілля та зміни клімату | 1 | 2 | 2 | 2 |
| Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість | ||||
| 11. Аграрна галузь і сільський розвиток | 1 | 1 | 1 | 1,5 |
| 12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія | 3 | 3 | 3 | 3 |
| 13. Рибальство | 1 | 2 | 2 | 2 |
| 22. Регіональна політика та структурні інструменти | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 33. Фінансові та бюджетні положення | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Кластер 6: Міжнародні відносини | ||||
| 30. Зовнішні відносини | 4 | 4 | 4 | 4 |
| 31. Міжнародна та безпекова політика | 4 | 4 | 4 | 4 |
| Середній рівень | 2,16 | 2,21 | 2,22 | 2,33 |
| Лінк | ||||
Умовні позначення:
5 4,5 4 Розділ закрито
5 Просунутий рівень
4,5 Добра відповідність / просунутий рівень
4 Добра відповідність
3,5 Помірна / добра відповідність
3 Помірна відповідність
2,5 Деяка / помірна відповідність
2 Деяка відповідність
1,5 Початковий рівень / деяка відповідність
1 Початковий рівень
Прогрес за останні роки
Таблиця нижче відображає прогрес України за останні роки за 4-бальною шкалою, на основі аналізів, виконаних онлайн-медіа «Європейська правда» за даними звітів Єврокомісії. У таблиці також містяться оцінки для додаткових розділів, які не входять до складу acquis, зокрема реформи публічного управління та економічних критеріїв.
| Розділ | 22/23 | 23/24 | 24/25 |
|---|---|---|---|
| Кластер 1: Засадничі розділи розширення | |||
| Реформа публічного управління | 1 | 2 | 3 |
| 23. Судочинство та основні права | 3 | 2 | 2 |
| 24. Юстиція, свобода та безпека | 1 | 2 | 2 |
| Функціонування ринкової економіки | — | 2 | 3 |
| Здатність конкурувати на ринку ЄС | — | 1 | 3 |
| 5. Публічні закупівлі | 1 | 1 | 1 |
| 18. Статистика | 1 | 2 | 2 |
| 32. Фінансовий контроль | 1 | 1 | 3 |
| Кластер 2: Внутрішній ринок | |||
| 1. Вільна торгівля товарами | 2 | 2 | 2 |
| 2. Вільний рух робочої сили | 0 | 0 | 1 |
| 3. Надання послуг та відкриття бізнесу | 2 | 1 | 1 |
| 4. Вільний рух капіталу | 2,5 | 2 | 2 |
| 6. Корпоративне право | 2 | 2 | 1 |
| 7. Інтелектуальна власність | 3 | 1 | 2 |
| 8. Політика щодо конкуренції | 1 | 1 | 1 |
| 9. Фінансові послуги | 2 | 2 | 2 |
| 28. Захист споживачів та здоров'я | 1 | 2 | 3 |
| Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання | |||
| 10. Цифрова трансформація та медіа | 3 | 2 | 2 |
| 16. Оподаткування | 2 | 3 | 3 |
| 17. Економічна та монетарна політика | 0 | 3 | 2 |
| 19. Соціальна політика та зайнятість | 1 | 1 | 2 |
| 20. Підприємництво та виробництво | 1 | 3 | 2 |
| 25. Наука та дослідження | 1 | 2 | 3 |
| 26. Освіта та культура | 2 | 2 | 3 |
| 29. Митний союз | 3 | 3 | 3 |
| Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення | |||
| 14. Транспортна політика | 1 | 1 | 2 |
| 15. Енергетика | 2 | 1 | 2 |
| 21. Транс'європейські мережі | 2 | 2 | 2 |
| 27. Довкілля та зміни клімату | 3 | 2 | 3 |
| Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість | |||
| 11. Аграрна галузь і сільський розвиток | 2 | 2 | 3 |
| 12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія | 2 | 2 | 2 |
| 13. Рибальство | 2 | 3 | 2 |
| 22. Регіональна політика та структурні інструменти | 1 | 1 | 2 |
| 33. Фінансові та бюджетні положення | 1 | 1 | 2 |
| Кластер 6: Міжнародні відносини | |||
| 30. Зовнішні відносини | 1 | 1 | 1 |
| 31. Міжнародна та безпекова політика | 3 | 3 | 3 |
| Середній прогрес | 1,66 | 1,78 | 2,17 |
| Лінк | |||
Умовні позначення:
4 Дуже добрий прогрес
3 Добрий прогрес
2,5 Певний / добрий прогрес
2 Певний прогрес
1 Обмежений прогрес
0 Без прогресу
-4 Відкат
Поточні рекомендації Єврокомісії
Таблиця нижче відображає рекомендації Єврокомісії для України на наступний рік відповідно до звіту за 2025 рік:
| Розділ | У наступному році Україна, зокрема, має: |
|---|---|
| Кластер 1: Засадничі розділи розширення | |
| Реформа публічного управління | → відповідно до Плану України, прийняти законодавство для вдосконалення процедур найму, просування по службі та звільнення на основі заслуг, а також відновити найм на основі заслуг на всі посади в державній службі через єдиний державний веб-портал електронних послуг; продовжити впровадження та використання в масштабах країни інформаційної системи управління людськими ресурсами; → прийняти нові стратегії реформи державного управління (РДУ) та управління державними фінансами (УДФ) на період 2026-2030 рр., забезпечивши повну відповідність дорожній карті РДУ; → завершити приведення законодавства у відповідність та гармонізацію з ЗАП, зокрема у сферах оподаткування, митних та земельних відносин, а також привести цифрові адміністративні процедури та підзаконні акти у відповідність з ЗАП. |
| 23. Судочинство та основні права | Функціонування судової влади: → відповідно до Плану України, прискорити заповнення вакансій у судовій системі та оцінку кваліфікації (перевірку) діючих суддів за участю Громадської ради доброчесності; забезпечити функціонування нових спеціалізованих адміністративних судів; → відповідно до Плану України, продовжити врегулювання поточних дисциплінарних проваджень; прийняти законодавство для вдосконалення декларацій про доброчесність суддів та їх перевірки, відбору прокурорів управлінського рівня, дисциплінарної системи для прокурорів та потенціалу органів управління прокуратурою; запустити модулі електронної системи управління кримінальними справами; → відповідно до Плану України, прийняти закон для покращення виконання судових рішень; запустити систему збору даних для виконання судових рішень та реалізувати дорожню карту для електронної судової системи; → без подальших затримок заповнити вакансії в Конституційному суді та вдосконалити конституційну процедуру відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії 2021 року; прийняти законодавчі зміни, щоб зробити процедури відбору та звільнення Генерального прокурора більш об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах; покращити процедуру відбору суддів Верховного Суду та перевірку декларацій про доброчесність суддів Верховного Суду та інших вищих судів за тимчасової, але значущої участі незалежних експертів, призначених міжнародними партнерами; скасувати положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути чинні строки; негайно продовжити тимчасове залучення незалежних експертів, призначених міжнародною спільнотою, до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та покращити прозорість і якість процесів відбору, зокрема щодо відбору членів Конгресу та Ради суддів, Ради прокурорів та голови Державної судової адміністрації (ДСА); просунути реформи адвокатури, юридичної освіти та Національної школи суддів; → скасувати положення, що дозволяють переведення та призначення прокурорів до регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури без конкурсу та надають Генеральному прокурору право доступу до будь-яких матеріалів досудового розслідування, утриматися від подальшого виконання цих положень до їх скасування. |
| Боротьба з корупцією: → зберегти незалежність антикорупційних інституцій; розширити юрисдикцію НАБУ, щоб охопити всі державні посади з високим рівнем ризику; запровадити надійні запобіжні заходи проти втручання в роботу НАБУ та САП та обходу їхньої виключної юрисдикції у справах про корупцію на високому рівні; посилити автономію САП для розслідування членів парламенту без попереднього схвалення Генерального прокурора; → подальша консолідація досвіду у справах про корупцію, включаючи арешт і конфіскацію злочинних активів, з акцентом на високопосадовців та справи, що мають значний вплив; розширення кола осіб, які подають декларації, та спрощення і вдосконалення процедур перевірки декларацій про майно; посилити потенціал та зосередити увагу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на виявленні необґрунтованого збагачення; внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу з метою усунення перешкод та процедурних затримок для ефективного проведення кримінального провадження, зокрема у справах про корупцію на високому рівні; → відповідно до Плану України, збільшити кількість суддів та адміністративного персоналу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС); розробити та прийняти Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму. | |
| Основні права: → продовжувати впровадження зміненого законодавства про захист прав осіб, які належать до національних меншин, та Плану дій щодо національних меншин у тісній співпраці з представниками національних меншин, а також надавати відповідні ресурси та допомогу у розбудові потенціалу відповідним органам влади; → переглянути законодавство про функціонування омбудсмена відповідно до Паризьких принципів ООН та Венеціанських принципів Ради Європи щодо захисту та сприяння інституту омбудсмена; забезпечити ефективне розслідування та судове переслідування випадків катування та жорстокого поводження у в'язницях та місцях позбавлення волі; прийняти законодавство про захист даних у повній відповідності до acquis ЄС; → продовжувати розвивати інклюзивне середовище для осіб з інвалідністю, зокрема шляхом просування деінституалізації та, відповідно до Плану України, прийняття законодавства про реабілітацію осіб з інвалідністю. | |
| Свобода самовираження: → забезпечити безпеку та незалежність журналістів і поважати їхню роль у сфері інформування громадськості; оперативно, незалежно та ефективно розслідувати випадки прямого залякування та переслідування, а також непрямих форм тиску на журналістів та засоби масової інформації; → забезпечити належне фінансування суспільного мовника, щоб незалежні суспільні ЗМІ могли виконувати свою роль, закріплену в законодавстві України, та гарантувати, що контент, який виробляють ЗМІ, що фінансуються з державного бюджету, відображає політичний та суспільний плюралізм України; → продовжувати зусилля з метою збереження та поступового зміцнення прозорого, плюралістичного та незалежного медіа-простору, забезпечуючи відповідність тимчасових обмежень, введених у зв’язку з воєнним станом, ключовим правам та інтересам громадськості, таким як доступ до інформації та свобода ЗМІ. | |
| 24. Юстиція, свобода та безпека | → досягти відчутного прогресу у впровадженні загального стратегічного плану реформування правоохоронних органів (OAS AP) та частин розділу 24 дорожньої карти щодо верховенства права; → прийняти Закон про розмежування повноважень, функцій та обов’язків правоохоронних органів (ПОО) та створити ефективну систему співпраці та координації між ПОО; запровадити прозорі та засновані на заслугах процедури відбору на керівні посади в центральних та регіональних підрозділах Національної поліції України (НПУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) із значним залученням незалежних експертів, призначених міжнародними партнерами, а також суворі дисциплінарні та антикорупційні правила, адаптовані до місцевих умов та спрямовані на усунення реальних ризиків корупції; → прискорити прийняття нової інтегрованої стратегії управління кордонами (IBM) з планом дій, що включає вимірювані показники реалізації. |
| Боротьба з організованою злочинністю: → впровадити закон про реформування АРМА, зокрема шляхом прийняття відповідного імплементаційного законодавства, проведення прозорого процесу відбору та призначення її керівника після надійної перевірки доброчесності та професіоналізму, а також проведення незалежного зовнішнього аудиту; → просувати реформу БЕБ шляхом переатестації її персоналу на основі доброчесності та заслуг, а також шляхом надання БЕБ відповідних фінансових, людських і технічних ресурсів, а також оперативної незалежності; прийняти та розпочати реалізацію стратегічної рамки щодо фінансових розслідувань, виділити достатні ресурси та продовжувати нарощувати необхідний потенціал для забезпечення систематичного та ефективного проведення фінансових розслідувань; → реалізувати комплексний план дій на 2025 рік щодо боротьби з організованою злочинністю на основі результатів оцінки загрози серйозної та організованої злочинності (SOCTA) на 2019-2022 роки; прийняти нову стратегію на 2026–2030 роки після оцінки загрози відповідно до методології SOCTA на 2021–2024 роки; посилити інституційний та оперативний потенціал (включно з міжвідомчою співпрацею) для інституціоналізації методології SOCTA у відповідних відомствах; офіційно призначити постійного національного координатора з боротьби з організованою злочинністю. | |
| Функціонування ринкової економіки | → прискорити реалізацію Національної стратегії доходів та мобілізацію внутрішніх доходів, вжити заходів для підвищення стійкості пенсійної системи та поліпшення фіскальної прозорості шляхом своєчасного оприлюднення даних про загальний державний сектор; продовжувати реалізацію політики, спрямованої на підтримку макроекономічної та фінансової стабільності, зокрема шляхом впровадження дорожньої карти Стратегії розвитку фінансового сектору; → продовжувати покращувати бізнес-середовище та ринкову конкуренцію; прискорити дерегуляцію та зменшити адміністративне навантаження, зокрема пов’язане з дотриманням податкового законодавства; просувати корпоратизацію державних підприємств та призначення наглядових рад, більшість членів яких є незалежними, забезпечуючи при цьому їхню незалежність відповідно до стандартів ОЕСР; → вжити заходів для сприяння інтеграції переміщених осіб та ветеранів війни на ринок праці, одночасно активізуючи зусилля з метою зменшення неформальної зайнятості та сприяння офіційній зайнятості. |
| Здатність конкурувати на ринку ЄС | → продовжувати вживати заходів для підтримки ремонту, відновлення та будівництва інфраструктури, зокрема пов'язаної з потужностями з виробництва енергії, у тому числі з децентралізованих відновлюваних джерел; → продовжувати виконувати зобов'язання, передбачені Дорожньою картою управління державними інвестиціями, зокрема шляхом прийняття галузевих стратегій, що містять основні цілі та пріоритети для інвестицій за секторами; → продовжувати вживати заходів для поліпшення якості освіти та професійної підготовки з метою забезпечення відповідності результатів потребам ринку праці, у тому числі навичкам, необхідним для відбудови. |
| 5. Публічні закупівлі | → досягти прогресу у подальшому приведенні законодавства про державні закупівлі, концесії, державно-приватне партнерство та закупівлі у сфері оборони і безпеки у відповідність до acquis ЄС та забезпечити можливість участі операторів ЄС на повністю недискримінаційних правових умовах; → покращити функціональність електронних закупівель, включаючи розробку нових інструментів закупівель та електронних контрактів у системі Prozorro, а також оперативну взаємодію з системою DREAM та іншими відповідними державними ІТ-системами; → внести зміни до Стратегії реформування системи державних закупівель на 2024-2026 роки з метою більш чіткого визначення стратегічних цілей, завдань та показників ефективності, а також раціоналізації заходів, пов’язаних з контролем та боротьбою з корупцією, зокрема шляхом посилення ефективності критеріїв виключення економічних операторів з усіх підстав, передбачених acquis ЄС, особливо за судимостями, пов’язаними з корупцією. |
| 18. Статистика | → поступово збільшувати виробництво, поширення та передачу до Євростату статистичних даних високої якості, з розбивкою за статтю та віком, де це доречно; → забезпечити повну професійну незалежність Держстату та інших органів, що виробляють офіційну статистику; → відновити проведення статистичних обстежень та спостережень для отримання офіційної статистики високої якості. |
| 32. Фінансовий контроль | → підвищити якість внутрішнього аудиту в державному секторі шляхом застосування нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту та посилення ролі і можливостей Централізованого підрозділу з питань гармонізації; → посилити політичну та фінансову незалежність, а також адміністративні можливості Рахункової палати, зокрема шляхом формування та забезпечення функціонування її Правління; → відповідно до Плану України, прийняти зміни до відповідного законодавства про фінансовий контроль з метою зміцнення системи державного фінансового контролю, включаючи роль і потенціал Державної аудиторської служби у захисті фінансових інтересів ЄС та моніторингу процедур закупівель, надаючи пріоритет превентивним аудитам на основі ризиків та ефективно реагуючи на виявлені порушення. |
| Кластер 2: Внутрішній ринок | |
| 1. Вільна торгівля товарами | → прийняти закон про нагляд за ринком, який відповідає acquis ЄС; та досягти подальшого прогресу у приведенні у відповідність до гармонізованого acquis ЄС щодо продукції, особливо acquis щодо продукції «старого підходу»; → досягти прогресу у забезпеченні дотримання статей 34-36 Договору про функціонування Європейського Союзу та відповідної судової практики Суду Європейського Союзу (СЄС) з метою усунення кількісних обмежень на вільний рух товарів, особливо в негармонізованій сфері; → продовжувати зусилля з метою приєднання до органів стандартизації та метрології ЄС. |
| 2. Вільний рух робочої сили | → привести національне законодавство у відповідність до acquis ЄС щодо доступу громадян ЄС до ринку праці; → укласти угоди про координацію систем соціального забезпечення та медичного страхування з державами-членами ЄС; → активізувати підготовку до приєднання до EURES після вступу до ЄС. |
| 3. Надання послуг та відкриття бізнесу | → вжити заходів для усунення перешкод у наданні послуг між ЄС та Україною, використовуючи можливості, що надаються Угодою про асоціацію, та розпочати процес гармонізації з Директивою ЄС про послуги; → досягти прогресу в гармонізації з acquis ЄС у сфері поштових послуг, включаючи Директиву про поштові послуги та Регламент про транскордонні послуги доставки посилок; → досягти прогресу в гармонізації з acquis ЄС щодо взаємного визнання професійних кваліфікацій. |
| 4. Вільний рух капіталу | → продовжувати прогрес у напрямку лібералізації руху капіталу та, наскільки це дозволяють обставини, поступово скасовувати додаткові обмеження, введені в рамках воєнного стану; → просувати гармонізацію з Директивою про платіжні послуги 2, Регламентом SEPA, Регламентом про транскордонні платежі 2 та Директивою про електронні гроші 2; → досягти прогресу в боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму: відповідно до Плану України, провести наступну національну оцінку ризиків згідно з оновленою методологією національної оцінки ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму в Україні та створити реєстр банківських рахунків фізичних осіб та особистих банківських сейфів відповідно до acquis ЄС; запровадити нові заходи для доповнення законодавства про реєстрацію бенефіціарних власників для всіх типів корпоративних та юридичних осіб в Україні, включаючи трасти. |
| 6. Корпоративне право | → продовжувати приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС, зокрема шляхом створення правової бази для визнання недійсними акціонерних товариств, транскордонних злиттів, поділів та перетворень, пропозицій про поглинання, прав акціонерів та цифрових інструментів і процесів у корпоративному праві; → продовжувати приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо вимог прозорості для ринків капіталу, корпоративного управління та звітності; → подальший розвиток технологічного рішення/Єдиного державного реєстру для забезпечення можливості повністю онлайн-реєстрації компаній та філій, а також повністю онлайн-подання інформації про компанії та доступу до фінансових звітів компаній у реєстрі підприємств. |
| 7. Інтелектуальна власність | → поліпшити функціонування організацій колективного управління та виплату роялті правовласникам; → подальше вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ), зокрема шляхом боротьби з піратством та підробленими товарами; → прийняти проєкти законів про авторське право, права інтелектуальної власності, а також про комерційну таємницю; прийняти стратегію інтелектуальної власності на 2025-2030 роки та продовжити гармонізацію з acquis ЄС у всіх відповідних сферах. |
| 8. Політика щодо конкуренції | → відповідно до Плану України, внести зміни до Закону про державну допомогу з метою подальшого приведення його у відповідність до acquis ЄС та скасувати призупинення застосування контролю за державною допомогою з боку Антимонопольного комітету (АМКУ); → досягти подальшого прогресу у завершенні надійного та всеосяжного інвентаризації існуючих заходів державної допомоги; → відповідно до Плану України, вжити подальших заходів з метою приведення у відповідність до acquis ЄС у рамках цього розділу, включаючи послуги загального економічного інтересу. |
| 9. Фінансові послуги | → продовжувати узгодження з acquis ЄС у сфері банківського регулювання, зокрема з Регламентом про капітальні вимоги (CRR) та Директивою про капітальні вимоги (CRD), а також з рамками щодо відновлення та врегулювання банківської діяльності та системами гарантування вкладів; → продовжувати узгодження законодавства з acquis ЄС у сфері страхування та професійних пенсій; інвестиційних компаній, інвестиційних фондів та інфраструктури фінансових ринків; → продовжувати узгодження законодавства з acquis ЄС у сфері цінних паперів та ринків капіталу. Відповідно до Плану України, продовжувати впровадження Закону про вдосконалення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, дотримуючись принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів. |
| 28. Захист споживачів та здоров'я | → привести у відповідність до Загального регламенту з безпеки продукції; → розробити, затвердити та розпочати реалізацію національного плану готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, а також відповідних механізмів реагування, та привести національне законодавство у відповідність до acquis ЄС у сфері безпеки охорони здоров'я; → інтегрувати технічні аспекти системи електронної охорони здоров'я в надійну систему управління, що охоплює всі відповідні суб'єкти, з метою забезпечення ефективної координації та ефективного виконання рішень. |
| Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання | |
| 10. Цифрова трансформація та медіа | → забезпечити, щоб незалежні регуляторні органи у сфері телекомунікацій та ЗМІ, а також центральні виконавчі органи у сфері електронних комунікацій мали достатнє фінансування та людські ресурси для виконання своїх функцій; → привести національне законодавство у відповідність до набору інструментів ЄС з безпеки 5G та повністю імплементувати Протокол про наміри щодо безпеки 5G, включаючи прийняття положень про виключення постачальників з високим рівнем ризику з аукціонів 5G; → відповідно до Плану України, продовжити приведення національного законодавства у відповідність до Європейської рамки цифрової ідентифікації. |
| 16. Оподаткування | → подальше приведення національного законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо спільної системи ПДВ та акцизних зборів, особливо стосовно процедур, ставок та пільг, а також продовження реалізації Національної стратегії доходів; → подальше приведення у відповідність до Директиви про боротьбу з ухиленням від оподаткування та директив про взаємну допомогу та адміністративне співробітництво у сфері оподаткування; → продовження зміцнення адміністративного та оперативного потенціалу податкової адміністрації, зокрема шляхом розвитку ІТ-систем та забезпечення їх взаємодії з ІТ-системами на рівні ЄС. |
| 17. Економічна та монетарна політика | → продовжувати реалізацію «Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування» Національного банку України (НБУ); → продовжити зміцнення правової бази для забезпечення незалежності НБУ відповідно до acquis ЄС та уникнення монетарного фінансування державного бюджету; → продовжити вдосконалення середньострокової бюджетної рамки шляхом підготовки детальних прогнозів доходів і видатків на рівні загального уряду, пов’язаних із чіткими бюджетними цілями, та деталізації в рамках того, як ці цілі будуть досягнуті. |
| 19. Соціальна політика та зайнятість | → прийняти нове рамкове законодавство про трудові відносини та охорону праці відповідно до acquis ЄС, забезпечити сприятливі умови для двостороннього та тристороннього соціального діалогу та посилити потенціал соціальних партнерів; → відповідно до Плану України прийняти стратегію зайнятості; → продовжити реформування системи соціальних виплат та впровадити нову систему закупівель соціальних послуг, а також подальше приведення національного законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо недискримінації та рівності між жінками та чоловіками у сфері зайнятості та соціальної політики. |
| 20. Підприємництво та виробництво | → продовжувати вдосконалювати рамкові умови для підприємництва, інновацій та інвестицій, зокрема шляхом прийняття нормативних актів у сфері бізнесу, що сприятимуть відновленню довіри інвесторів, та полегшення доступу до фінансування; → розпочати приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо Директиви про прострочені платежі. |
| 25. Наука та дослідження | → повною мірою використовувати свою участь у програмі «Горизонт Європа», активізувавши роботу офісу «Горизонт Європа» в Україні, а також мережі національних контактних пунктів по всій країні; → продовжувати створювати адміністративні умови, необхідні для розробки регіональних стратегій розумної спеціалізації; → прийняти дорожню карту Європейського дослідницького простору на 2025-2027 роки для подальшого зв'язку української екосистеми досліджень та інновацій з європейськими ресурсами досліджень та інновацій. |
| 26. Освіта та культура | → продовжувати впровадження реформованого законодавства про дошкільну освіту; → впроваджувати законодавство про професійну освіту та навчання і заохочувати національних, регіональних та місцевих зацікавлених сторін долучатися до Європейської ініціативи з професійної освіти (EAfA) для підтримки професійної освіти та навчання та стажування шляхом прийняття відповідних зобов’язань; → впроваджувати стратегію розвитку української культури. |
| 29. Митний союз | → прийняти новий Митний кодекс України відповідно до Митного кодексу ЄС, розробити відповідні підзаконні акти та розпочати підготовку до його впровадження; → продовжити реалізацію Стратегічного плану цифровізації Державної митної служби на 2024-2026 роки відповідно до Програми роботи Митного кодексу Союзу та Багаторічного стратегічного плану електронної митниці (MACP-C); досягти прогресу у розробці нових національних ІТ-систем для оформлення митних декларацій та управління ризиками; → з метою покращення адміністративного потенціалу забезпечити, щоб Державна митна служба мала повноваження для ефективного виконання національного законодавства з протидії контрабанді товарів, завершити реформу служби, включаючи відкладене призначення нового керівника та переатестацію персоналу, а також просунути впровадження нової системи управління персоналом, заснованої на компетентностях. |
| Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення | |
| 14. Транспортна політика | → відповідно до Плану України, прийняти закон про безпеку руху та взаємодію залізничного транспорту України та підготуватися до прийняття закону про ринок залізничного транспорту з метою створення інституційної та законодавчої бази для конкурентного ринку залізничного транспорту відповідно до стандартів ЄС; → відповідно до Плану України, прийняти закон про торговельне судноплавство та судноплавство на внутрішніх водних шляхах; → привести соціальні та ринкові правила дорожнього транспорту у відповідність до acquis ЄС у сфері дорожнього транспорту, посилити контроль за дотриманням правил ринку перевезень та заходів безпеки дорожнього руху, а також створити органи інспекції та розслідування для залізничного, автомобільного та водного транспорту. |
| 15. Енергетика | → прискорити реформи енергетичного ринку: поступово скасувати обмеження оптових цін на електроенергію; розпочати роботу над створенням механізму підтримки вразливих споживачів енергії; відповідно до Плану України, прийняти дорожню карту для поступової лібералізації цін на газ, прийняти та впровадити пакет заходів з інтеграції електроенергетики та призначити оператора ринку електроенергії; → надати пріоритет енергетичній трансформації, зосередившись на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ) та енергоефективності: вирішити питання погашення заборгованості перед виробниками ВДЕ; відповідно до Плану України, прийняти законодавство для поліпшення дозволів на ВДЕ та ефективності централізованого теплопостачання, скасувати мораторій на підвищення тарифів на тепло та гарячу воду, прийняти програму модернізації теплогенеруючих підприємств та встановити мінімальні рівні енергоефективності для будівель; → поліпшити управління в енергетичному секторі: доукомплектувати наглядові ради та переглянути статути великих державних енергетичних компаній, таких як «Енергоатом»; відповідно до Плану України, прийняти законодавство для подальшого зміцнення незалежності енергетичного регулятора та створення досвіду справедливого та прозорого прийняття рішень. |
| 21. Транс'європейські мережі | → продовжувати планувати та впроваджувати модернізацію критичної енергетичної та транспортної інфраструктури, у тому числі з сусідніми країнами; забезпечити кращі сполучення з сусідами ЄС за допомогою більш ефективних залізничних та автомобільних пунктів перетину кордону трансʼєвропейської транспортної мережі (TEN-T). Надати пріоритет інвестиціям у ці сфери також у рамках єдиного проєкту; → подальше узгодження та впровадження TEN-T та трансʼєвропейських енергетичних мереж (TEN-E): прискорити узгодження з новими регламентами TEN-T та TEN-E, вдосконалити процес видачі дозволів для проєктів TEN-E та, відповідно до Плану України, прийняти законодавство для спрощення приєднання нерухомого майна до зовнішніх інженерних мереж та вдосконалення правового регулювання у сфері трубопровідного транспорту; → прискорити впровадження ключової інфраструктури TEN-T, приділяючи особливу увагу інтеграції залізничних систем із мережею стандартної колії ЄС. |
| 27. Довкілля та зміни клімату | → продовжувати зміцнювати відповідальні органи влади, надаючи їм чітко визначені повноваження, достатню кількість персоналу та технічних знань, а також забезпечувати впровадження політики у сфері охорони навколишнього середовища та клімату. Основну увагу слід приділяти застосуванню горизонтального екологічного законодавства відповідно до acquis ЄС, зокрема щодо оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) для всіх відповідних проєктів, планів та програм, включаючи ті, що стосуються відновлення. Це передбачає обмеження режиму винятків, впровадження та забезпечення дотримання законодавства про екологічні злочини, забезпечення відповідальності та доступу до механізмів правосуддя; → відповідно до Плану України, подати новий національно визначений внесок у рамках Паризької угоди та продовжити підготовку з метою розширення системи моніторингу, звітності та верифікації та запровадження торгівлі викидами в Україні; додатково ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу та адаптувати національне законодавство до стандартів ЄС щодо озоноруйнівних речовин та фторованих газів; → відповідно до Плану України, прийняти Стратегію та План дій щодо циркулярної економіки, а також закон про приведення законодавства у відповідність до положень Регламенту ЄС про вирубку лісів. |
| Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість | |
| 11. Аграрна галузь і сільський розвиток | → продовжувати реалізацію стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року та зміцнювати адміністративний потенціал для її реалізації; → прийняти рамковий закон про платіжну агенцію та продовжувати реалізацію рамкового закону про платіжну агенцію, мережу даних про стійкість сільськогосподарських господарств та інтегровану систему адміністрування та контролю; → продовжувати розробку системи ідентифікації земельних ділянок. |
| 12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія | → прискорити узгодження з acquis ЄС положень загального законодавства про харчові продукти, здоров'я тварин, здоров'я та захист рослин, генетично модифіковані організми та офіційний контроль; завершити узгодження з законодавством ЄС про добробут тварин, посилити адміністративний потенціал для його ефективного впровадження та підготувати національний план модернізації підприємств, що виробляють харчові продукти, корми та побічні продукти тваринного походження, з метою досягнення структурних стандартів ЄС; → розширити використання системи TRACES шляхом запровадження нових сертифікатів для фітосанітарних та інших цілей; → продовжити реформу органів з питань безпеки харчових продуктів та посилити офіційний контроль відповідно до вимог ЄС. |
| 13. Рибальство | → продовжувати приводити українське законодавство у відповідність до acquis ЄС, зокрема щодо збору, управління та використання даних, функціонування ринку рибного господарства та аквакультури, а також державного контролю; → вжити підготовчих заходів для створення системи контролю за рибним господарством, включаючи спеціальний орган контролю за рибним господарством для боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством; → продовжувати розвивати функціональність та взаємодію української системи e-Fish та гармонізувати її з відповідними реєстрами ЄС. |
| 22. Регіональна політика та структурні інструменти | → підготувати звіт про виконання Державної стратегії регіонального розвитку та завершити оновлення регіональних і місцевих стратегій розвитку з метою визначення пріоритетних інвестицій для всіх регіональних і місцевих зацікавлених сторін, а також забезпечити функціонування Державного фонду регіонального розвитку; → повністю впровадити закон про принципи державної регіональної політики шляхом уточнення змісту та структури місцевих стратегічних планових документів, сприяння їх цифровізації та забезпечення їх відповідними фінансовими ресурсами; посилити потенціал регіональних та місцевих адміністрацій у сфері розробки проєктів; → забезпечити систематичне та інклюзивне залучення регіональних та місцевих зацікавлених сторін на всіх етапах циклу програмування в рамках координаційної та інституційної структури. |
| 33. Фінансові та бюджетні положення | → підготувати та прийняти дорожню карту для впровадження системи власних ресурсів та подальшого підвищення обізнаності серед ключових зацікавлених сторін. |
| Кластер 6: Міжнародні відносини | |
| 30. Зовнішні відносини | → продовжувати забезпечувати відповідність своєї торговельної політики зобов'язанням в рамках СОТ та Угоди про асоціацію/Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, зокрема шляхом утримання від введення будь-яких заходів, що несправедливо сприяють вітчизняним товарам або виробникам; → перед укладенням будь-якої нової двосторонньої торговельної угоди оцінювати її вплив з огляду на статус України як країни-кандидата та майбутнє приєднання до ЄС, забезпечуючи, щоб така угода містила положення, яке дозволяє її дострокове припинення у разі приєднання до ЄС; → досягати прогресу у приведенні національного законодавства про перевірку іноземних інвестицій у відповідність до Регламенту ЄС про перевірку прямих іноземних інвестицій. |
| 31. Міжнародна та безпекова політика | → подальше приведення законодавчої бази України у відповідність до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та пов'язаних з ним документів; → подальше приведення у відповідність до СЗБП (заяви Високого представника від імені ЄС та рішення Ради щодо обмежувальних заходів) та забезпечення виконання обмежувальних заходів. |
Громадська думка
В Україні
Загалом українці підтримують вступ до Європейського Союзу.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році підтримка вступу до ЄС різко зросла. Зокрема, за даними Соціологічної групи «Рейтинг» у перші дні вторгнення (з 24 лютого) відбувся ріст підтримки з 68 % до 86 %, далі ріст продовжився і станом на кінець березня 2022 року підтримка склала 91 % — абсолютний рекорд за всі роки досліджень. Водночас більшість (56 %) переконані, що Україна стане членом Євросоюзу протягом одного-двох років, 23 % — за п'ять років. Також дещо зменшилася кількість тих, хто вірить, що Україна приєднається до Європейського Союзу у дуже короткій перспективі (з 61 % до 56 %), і зросла кількість тих, хто вірить у вступ до Союзу за п'ять років (з 13 % до 23 %).
| Дата | Підтримка вступу до ЄС | Агенція | ||
|---|---|---|---|---|
| Так | Ні | Інше | ||
| Липень 2022 | 91 % | 3 % | 6 % | Інфо Сапієнс |
| Березень 2022 | 91 % | 5 % | 4 % | Рейтинг |
| Березень 2022 | 86 % | 9 % | 5 % | Рейтинг |
| Березень 2015 | 52 % | 12,6 % | 22,6 % | Центр Разумкова |
| Грудень 2014 | 73 % | DW-Trend | ||
| Березень 2014 | 53 % | 28 % | МРІ | |
| Березень 2014 | 50 % | 27 % | GfK | |
| Березень 2014 | 62 % | 38 % | СОЦИС[джерело?] | |
| Лютий 2014 | 47 % | 38 % | СОЦИС | |
| Лютий 2014 | 41 % | 36 % | МРІ | |
| Січень 2014 | 38 % | 29 % | 25 % | Соціополіс |
| Грудень 2013 | 43 % | 30 % | 20 % | R&B Group |
| Грудень 2013 | 47 % | 36 % | ДемІніціативи[джерело?] | |
| Грудень 2013 | 46 % | 36 % | R&B Group | |
| Листопад 2013 | 39 % | 37 % | КМІС | |
| Жовтень 2013 | 53 % | 34 % | Рейтинг | |
| Червень 2013 | 59 % | 24 % | DW-Trend | |
| Березень 2013 | 50 % | 37 % | Рейтинг[джерело?] | |
| Грудень 2012 | 48 % | 32 % | ДемІніціативи | |
| Серпень 2012 | 32 % | 42 % | МРІ | |
| Грудень 2011 | 40 % | 33 % | ДемІніціативи[джерело?] | |
| Листопад 2011 | 45 % | 34 % | Центр Разумкова | |
| Листопад 2011 | 42 % | 40 % | МРІ | |
| Травень 2010 | 53 % | GfK | ||
| Червень 2009 | 34 % | ЄРМВ | ||
| Січень 2008 | 63 % | BBC News[джерело?] | ||
У Європейському Союзі
Згідно з опитуванням, проведеним компанією Ifop на замовлення Ялтинської європейської стратегії та Фонду Жана-Жореса з 3 по 7 березня 2022 року, у Польщі прихильників вступу України в ЄС аж 92 %, в Італії — 71 %, у Німеччині — 68 %, у Франції — 62 %.
Опитування Flash Eurobarometer, яке провели у квітні в усіх країнах ЄС, свідчить про найбільшу підтримку вступу України до ЄС в Португалії, де це підтримали 87 % респондентів. Далі йдуть Естонія (83 %), Литва (82 %), Польща (81 %) та Ірландія (79 %). Найбільш скептично до вступу України ставляться угорці, де цю ідею підтримують тільки 48 % респондентів (проти — 37 %). Водночас в Угорщині найвища частка населення, яка не визначилась щодо цього питання — 16 % (стільки ж у Франції і Бельгії).
Відповідно до опитування, замовленого Центром «Нова Європа», яке є в розпорядженні Європейської правди, серед тих, хто визначився зі своєю позицією, на користь надання Україні кандидатства висловились 68 % німців, 65 % французів і 65 % нідерландців. Водночас 32 % мешканців Німеччини й по 35 % французів та нідерландців виступають проти такого рішення. Загалом 46 % жителів ФРН підтримують надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, 22 % виступають проти, ще 25 % не визначились із відповіддю, а 7 % не змогли відповісти на питання. Серед мешканців Франції 42 % підтримують надання України статусу кандидата, 24 % не підтримують, 26 % не мають чіткої позиції, ще 9 % не змогли відповісти. У Нідерландах 45 % респондентів підтримують кандидатство України, 24 % — виступають проти, 21 % не зміг обрати відповідь, 10 % — не знають.
Див. також
- Подальше розширення Європейського Союзу
- Вступ Албанії до Європейського Союзу
- Вступ Боснії та Герцеговини до Європейського Союзу
- Вступ Грузії до Європейського Союзу
- Вступ Косова до Європейського Союзу
- Вступ Молдови до Європейського Союзу
- Вступ Сербії до Європейського Союзу
- Вступ Північної Македонії до Європейського Союзу
- Вступ Туреччини до Європейського Союзу
- Вступ Чорногорії до Європейського Союзу
- Пан'європеїзм
- Єврославізм
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Вступ України до Європейського Союзу, Що таке Вступ України до Європейського Союзу? Що означає Вступ України до Європейського Союзу?