Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.
Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.[джерело?] Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/.
| Глухий ретрофлексний африкат | |||
|---|---|---|---|
| ʈ͡ʂ | |||
| t͡ʂ | |||
| Номер МФА | 105 (136) | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʈ͡ʂ | ||
| Юнікод (hex) | U+0288 U+0361 U+0282 | ||
| X-SAMPA | ts` | ||
| Кіршенбаум | ts. | ||
| |||
| Звучання | |||
джерело · допомога | |||
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.
Назва
- Глуха ретрофлексна африката
- Глухий ретрофлексний африкат
- Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.
Властивості
Властивості глухого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська (діал.) | чъыгы | [t͡ʂəɣə] | дерево | ||
| астурійська (діал.) | ḷḷobu | [ʈ͡ʂoβu] | вовк | ||
| білоруська | пачатак | [paʈ͡ʂatak] | початок | Див. білоруська фонетика | |
| китайська (мандарин) | 中文 / zhōngwén | [ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥] | китайська мова | Див. китайська фонетика | |
| кечуа | ch'upa | [ʈ͡ʂupə] | хвіст | ||
| носу | ꍈ /zha | [ʈ͡ʂa˧] | трошки | ||
| польська | czas | [ˈʈ͡ʂäs̪] | час | Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика | |
| польська (діал.) | cena | [ˈʈ͡ʂɛn̪ä] | ціна | поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах | |
| сербська | чоколада | [ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] | шоколад | Див. сербська фонетика | |
| словацька | čakať | [ˈʈ͡ʂakat] | чекати | ||
| українська | чотири | [ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ] | — | Див. Українська фонетика | |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глухий ретрофлексний африкат, Що таке Глухий ретрофлексний африкат? Що означає Глухий ретрофлексний африкат?