Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ʃ⟩, ⟨t͜ʃ⟩ або ⟨tʃ⟩ (раніше — ⟨ʧ⟩); у широкій транскрипції — як ⟨c⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/.
| Глухий заясенний африкат | |||
|---|---|---|---|
| t͡ʃ | |||
| t͜ʃ | |||
| tʃ | |||
| t̠ʲʃ | |||
| Номер МФА | 103 134 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | t͡ʃ | ||
| Юнікод (hex) | U+0074 U+0361 U+0283 | ||
| X-SAMPA | tS or t_r_jS | ||
| Кіршенбаум | tS | ||
| |||
| Звучання | |||
джерело · допомога | |||
Деякі науковці використовують символ /t͡ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного африката /ʈ͡ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного африката /t͡ɕ/. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.
Назва
- Глуха заясенна африката
- Глухий заясенний африкат
- Глухий заясенний зімкненно-щілинний приголосний
- Глуха пост-альвеолярна африката
- Глуха пост-альвеолярний африкат (англ. Voiceless postalveolar affricate)
- Глуха пост-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний
- Глуха піднебінно-ясенна арифриката
- Глухий піднебінно-ясенний арифрикат
- Глухий піднебінно-ясенний зімкненно-щілинний приголосний
- Глуха палато-альвеолярна арифриката
- Глухий палато-альвеолярний арифрикат (англ. Voiceless palato-alveolar affricate)
- Глухий палато-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний
Властивості
Властивості глухого заясенного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- За способом творення шелесний (сибілянтний) африкативний — спершу повітряний потік повністю перекривається, відтак скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність (дрижання).
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
- Ротовий — повітря виходить лише крізь рот.
- Центральний — повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- За механізмом передачі повітря егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | чэмы | [t͡ʃamə] | корова | ||
| албанська | çelur | [t͡ʃɛluɾ] | відкрити | ||
| алеутська (діал.) | chamĝul | [t͡ʃɑmʁul] | мити | ||
| англійська | leach | [ˈliːt͡ʃ] | 'leach' | Див. Англійська фонетика | |
| амхарська | አንቺ | [ant͡ʃi] | 'you' f. sg. | ||
| арабська (палестинська) | مكتبة | [ˈmat͡ʃt̪abɐ] | бібліотека | Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика. | |
| арабська (іракська) | كتاب | [t͡ʃiˈt̪aːb] | книга | Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. Арабська фонетика. | |
| азербайджанська | Əkinçi | [ækint͡ʃi] | плугар | ||
| баскська | txalupa | [t͡ʃalupa] | човен | ||
| бенгальська | চশমা | [t͡ʃɔʃma] | 'spectacles' | Див. Бенгальська фонетика | |
| болгарська | чучулига | [t͡ʃut͡ʃuˈliɡɐ] | 'lark' | ||
| боснійська | Ловћен | [ɫǒ̞ʋt͡ʃe̞n] | Ловчен' | інколи /t͡ʃ/ і /t͡ɕ/ вимовляються як [t͡ʃ] або [ʈ͡ʂ]. | |
| вірменська (східна) | ճնճղուկ | [t͡ʃənt͡ʃʁuk] | горобець | ||
| галісійська | cheio | [ˈt͡ʃejo] | повний | /t͡ʃ/ зберігся в галісійській, але злився із /ʃ/ у португальській. | |
| гебрейська | תשובה | [t͡ʃuˈva] | відповідь | Див. Гебрейська фонетика | |
| гінді | चाय / چاۓ | [t͡ʃɑːj] | чай | Contrasts with aspirated form. Див. Гіндійська фонетика | |
| гельська | slàinte | [ˈslaːnt͡ʃə] | здоров'я | Див. Гельська фонетика | |
| грецька (кіпрська) | τζ̌αι | [t͡ʃe̞] | і | Contrasts with /t͡ʃʰː/ and prenasalised [d͡ʒ]. | |
| грузинська | ჩიხი | [t͡ʃixi] | 'impasse' | ||
| коптська (діал.) | ϭⲟϩ | [t͡ʃoh] | торкатися | ||
| есперанто | ĉar | [t͡ʃar] | тому що | ||
| іспанська | chocolate | [t͡ʃo̞ko̞ˈlät̪e̞] | шоколад | Див. Іспанська фонетика | |
| італійська | ciao | [ˈt͡ʃaːo] | чао | Див. Італійська фонетика | |
| македонська | чека | [t͡ʃɛka] | чекати | Див. Македонська фонетика | |
| малайська | cuci | [t͡ʃut͡ʃi] | мити | ||
| мальтійська | bliċ | [blit͡ʃ] | 'bleach' | ||
| маратхі | चहा | [t͡ʃəhɑː] | чай | Див. Маратхійська фонетика | |
| німецька (стандартна) | Tschinelle | [t͡ʃʷiˈnɛlə] | цимбали | Див. Німецька фонетика | |
| норвезька | kjøkken | [t͡ʃøkːen] | кухня | Only in some dialects. Див. Norwegian фонетика | |
| перська | چوب | [t͡ʃʰuːb] | ліс | Див. Persian фонетика | |
| польська (діал.) | ciemny | [ˈt͡ʃɛmn̪ɘ] | темний | у мазовецьких діалектах /ʈ͡ʂ/ і /t͡ɕ/ зливаються у [t͡ʃ]. У стандартній польській — /ʈ͡ʂ/. | |
| португальська (бразильська) | presente | [pɾe̞ˈzẽ̞t͡ʃi] | подарунок | алофон /t/ перед /i, ĩ/, маргінальний звук. Див. Португальська фонетика | |
| португальська (діал.) | tchau | [ˈt͡ʃaw] | бувай | у стандартній мові — лише у запозиченнях. | |
| пенджабська | ਚੌਲ | [t͡ʃɔːl] | рис | ||
| румунська | cer | [t͡ʃe̞r] | небо | Див. Румунська фонетика | |
| сербська | чоколада | [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] | шоколад | Може вимовлятися твердо як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Сербська фонетика | |
| суахілі | jicho | [ʄit͡ʃo] | око | ||
| турецька | çim | [t͡ʃim] | трава | Див. Турецька фонетика | |
| угорська | gyümölcslé | [ˈɟymølt͡ʃleː] | сік | Див. Угорська фонетика | |
| українська | чотири | [t͡ʃo̞ˈtɪrɪ] | — | Див. Українська фонетика | |
| французька | caoutchouc | [kaut͡ʃu] | гума | відносно рідко, переважно у запозичених словах. Див. Французька фонетика | |
| хорватська | čokoláda | [t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] | шоколад | Може вимовлятися як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. Хорватська фонетика. | |
| чеська | morče | [ˈmo̞rt͡ʃɛ] | кавія | Див. Чеська фонетика | |
| шведська (фін.) | tjugo | [t͡ʃʉːɡʉ] | двадцять | ||
| шведська (діал.) | kärlek | [t͡ʃæːɭeːk] | любов | ||
У каталанській, китайській, корейській, польській, російській, тайській і японській використовується глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/ (м'яке ч). Деякі науковці записують його символом /t͡ʃ/.
Глухий заясенний африкат-несибілянт
| Voiceless postalveolar non-sibilant affricate | |
|---|---|
| t̠͡ɹ̠̊˔ | |
| t̠͜ɹ̠̊˔ | |
| t̠ɹ̠̊˔ | |
| Звучання | |
джерело · допомога |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глухий заясенний африкат, Що таке Глухий заясенний африкат? Що означає Глухий заясенний африкат?