Рома́н О́сипович Якобсóн (1896, Москва, Російська імперія — 1982, Кембридж, Массачусетс, США) — американський мовознавець і філолог російсько-єврейського походження.
| Якобсон Роман Осипович | |
|---|---|
| Народився | 29 вересня (11 жовтня) 1896 Москва, Російська імперія[4] |
| Помер | 18 липня 1982[1][2][…](85 років) Кембридж, Массачусетс, США[4] або Бостон, США[5] |
| Поховання | Маунт Оберн |
| Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР Чехословаччина США |
| Національність | ашкеназі |
| Діяльність | мовознавець, літературознавець, педагог, історик, письменник, критик, педагог, філолог, науковець, викладач університету |
| Галузь | мовознавство, структуралізм, поетика, морфологія, російська література, філологія[5] і літературознавство[5] |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і філософський факультет Німецького університету в Празіd[6] |
| Відомі учні | Clarence Brownd |
| Знання мов | англійська[7][8], російська[8], шведська, норвезька і чеська[8] |
| Заклад | Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут і Університет Масарика |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Польська академія наук |
| Посада | president of the Linguistic Society of Americad |
| Конфесія | юдаїзм |
| У шлюбі з | Soňa Haasovád |
| Нагороди | грант Гуггенгайма (1946) doctor honoris causa from the University of Grenobled (1966) honorary doctorate from the University of Nice-Sophia Antipolisd (1966) honorary doctorate of the Masaryk Universityd (1968) Премія Антоніо Фельтрінеллі (1980) Гегелівська преміяd (1982) |
Діяльність
Викладав у Московському університеті, професор університетів Брно у Чехословаччині, Колумбійського у Нью-Йорку, Гарвардського і Массачусетського технологічного інституту.
Разом із Вілемом Матезіусом і Миколою Трубецьким є засновником так званої празької мовознавчої школи, що розвинула фонологічний підхід до мови і в описовому, і в історичному мовознавстві, а також теорію мовного союзу — науки про подібності в розвитку суміжних мов, незалежної від їхнього походження.
У США Якобсон переглянув поняття фонеми, розглядаючи її тепер як жмут дистинктивних рис, спільних для всіх мов світу. Для Якобсона типове прагнення до універсального в мовах, часто затушовуючи особливості поодиноких мов. У цьому ж дусі він також висунув теорію слов'янської дієвідміни на підставі однієї основи, замість традиційно прийманих двох, загальну теорію відмінка, намагався звести слов'янські системи версифікації до спільного знаменника. В усіх цих випадках багатство справжніх фактів принесене в жертву позірній простоті теорії.
Будучи русофілом, у своїх «Remarques sur l'évolution phonologique du russe comparée a celle des autres langues slaves» («Помітки про фонологічну еволюцію російської мови у порівнянні з іншими слов'янськими мовами», 1929) фонологічний розвиток у слов'янських мовах подано як мотивований тільки в російській і сербо-хорватській мовах, тоді як усі інші слов'янські мови, з українською включно, розглядаються як позбавлені незалежного розвитку, що тільки підлягають то російським, то сербо-хорватським тенденціям. У тому ж дусі в статті «Устрій українського імперативу» (1965) Якобсон намагається применшити особливості цієї форми в українській мові. Перенесений на політичну площину, цей підхід привів до нападу на політику українізації та її діячів (1934). У 1952—1954 Якобсон активно виступав проти Андре Мазона в захисті справжності «Слова о полку Ігоревім». Також багато праць з кирило-мефодіївських питань.
Див. також
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Якобсон Роман Осипович, Що таке Якобсон Роман Осипович? Що означає Якобсон Роман Осипович?