Шульман Семен Лазаревич

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Шульман Семен Лазаревич (8 січня 1907(19070108), Полтава — 1 квітня 1986, Київ, УРСР) — радянський український кінорежисер. Лауреат премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971). Нагороджений медалями, значком «Отличник кинематографии СССР».

Шульман Семен ЛазаревичДата народження8 січня 1907 Місце народженняПолтава, Російська імперія Дата смерті1 квітня 1986 (79 років) Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР Громадянство Російська імперія
СРСР Професіякінорежисер Нагороди

Премія імені М. В. Ломоносова АН СРСР^d (1971)

Життєпис

Народився 1907 р. в м. Полтаві в родині службовця. Закінчив Одеський технікум кінематографії (1929).

Працював на Одеській і Київській студіях художніх фільмів, а з 1940 р. — на «Київнаукфільмі».

Був членом Спілки кінематографістів УРСР.

Помер 1 квітня 1986 р. в Києві.

Фільмографія

Співавтор сценарію «Щасливий фініш» (1934, реж. П. Коломойцев)

Створив стрічки:

«Метод А. Семиволоса» (1940),
«Виноробство» (1946),
«В гирлі Дунаю» (1947),
«В садах Молдавії» (1948),
«Молдавська РСР» (1950),
«Фарфор і фаянс на Україні» (1952),
«Українська народна творчість» (1957),
«Люди великої мрії» (1958),
«Електронний консиліум» (1959, Перша премія III Всесоюзного кінофестивалю, 1960),
«Вони повинні чути» (1961),
«Юрій Шумський» (1965),
«Формула емоцій» (1967),
«Посвячення в бельканто» (1968, про викладання вокалу в школі професора Київської консерваторії Марії Донець-Тессейр; за сценар. К. Теплицького)
«Наука про привиди» (1969, Гран-прі, Чехословаччина; Гран-прі і золота медаль в Угорщині, Диплом і Приз Всесоюзного кінофестивалю, 1970; Премія ім. М.Ломоносова, 1971; Диплом і Приз XXV конгресу МАНК, 1971),
«Бела Руденко» (1971),
«Що ти відчуваєш, людино» (1975) та ін.

Нагоророди

Премія ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971).
Значок «Відмінник кінематографії СРСР».