Чита

Чита́ (рос. Чита) — місто, центр Забайкальського краю та його Читинського району, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Читинського міського округу.

місто Чита

рос. Чита


Герб Чити	Прапор Чити

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Забайкальський край

Міський округ

Читинський

Код ЗКАТУ

76 401 000 000

Код ЗКТМО

76 701 000 001

Основні дані

Час заснування

1653 року

Статус міста

1851 року

Населення

333 159 особи (2024)

Площа

534 км²

Поштовий індекс

672000

Телефонний код

+7 3022

Географічні координати:

52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.033409° пн. ш. 113.500893° сх. д.

Висота над рівнем моря

650 м

Міста-побратими

Хайлар, Тита, Чойбалсан, Абілін

Вебсторінка

admin.chita.ru

Мапа

Чита

Чита у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване в Азії, у центральній частині Забайкалля, у Читино-Інгодинській западині і на схилах хребтів Яблоновий (із заходу) і Черського (зі сходу), при впадінні річки Чита у річку Інгода. Найвища відмітка рельєфу в межах міста — 1039 м (гора Чита), найнижча — 632 м (в долині річки Інгода між Піщанкою і Атамановкою). В межах міста розташована гора Тітовська сопка (780 м) вулканічного походження, формування якої почалося у верхньому палеозої. За геологічною будовою тут є пісковики, алевроліти, місцями ефузіви і граніти (скеля Сохотіно в долині річки Інгода, скелі Дворци в долині струмка Кадалінка).

Місто розділене на 4 міських райони: Залізничний, Інгодинський, Центральний, Черновський.

Клімат

Клімат Чита (1981–2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	0,4	7,4	18,3	29,3	34,6	38,8	38,0	40,6	30,9	22,7	12,7	5,0
Середній максимум, °C	−17,7	−10	−0,7	9,1	17,8	24,3	25,9	23,0	16,4	6,8	−6	−15,4	6,1
Середня температура, °C	−25,2	−19,2	−9	1,6	9,7	16,4	18,7	16,0	8,7	−0,4	−12,6	−21,9	−1,4
Середній мінімум, °C	−31,2	−27,1	−17	−5,6	1,6	8,7	12,3	10,0	2,3	−6,2	−18,3	−27,3	−8,2
Абсолютний мінімум, °C	−49,6	−48	−45,3	−29,6	−13,3	−5,4	0,1	−3	−10,7	−33,7	−41,1	−47,8	−49,6
Середня кількість сонячних годин на місяць	139	179	239	242	277	279	247	226	212	190	134	108	2472
Норма опадів, мм	3	2	4	12	26	63	90	89	41	9	6	5	349
Днів з дощем	0	0	1	5	11	16	18	17	13	5	0	0	86
Днів зі снігом	15	9	8	7	3	0	0	0	1	7	11	15	76
Вологість повітря, %	76	72	59	47	46	58	68	73	66	61	70	77	64
Джерело 2: NOAA (sun, 1961—1990)

Історія

До російської колонізації краю, що приходиться на XVII століття, Забайкалля було населене евенками та в східній частині по берегам річок Амур та Аргунь даурами. Російські поселення на території сучасної Чити, з'являються з середини XVII століття. Наприкінці того ж століття згадується поселення Плотбище, у 1701 році — Читинська слобода, яка з 1711 року відома як Читинський острог. З 1851 року — центр Забайкальської області.

Під час першої російської революції 1905 року у місті була проголошена Читинська республіка. За час громадянської війни в Росії у Читі побували уряди Забайкальської республіки, Російської східної окраїни, Бурят-Монголії, Далекосхідної республіки.

З 1922 року — центр Забайкальської губернії. В 1926 році Чита стала окружним містом Далекосхідного краю, а в 1937 — центром Читинської області. В 2008 році після ліквідації Агінського бурятського автономного округу місто стало центром Забайкальського краю.

Населення

Населення — 324444 особи (2010; 316643 у 2002).

Транспорт

Повітряний

Місто обслуговує аеропорт Кадала.

Автомобільний

Федеральна автомагістраль Р258 «Байкал» Іркутськ — Улан-Уде — Чита.
Федеральна автомагістраль Р297 «Амур» Чита — Хабаровськ.
Федеральна автомагістраль А350 Чита — Забайкальськ — кордон з Китаєм.

Залізничний

Чита — великий залізничний центр на Транссибірській магістралі. У межах міського округу розташовано десять станцій і зупинних пунктів (із заходу на схід): ст. Черновська, з. п. 6176 км, з. п. Залізобетонний, ст. Кадала, з. п. 6191 км, ст. Чита I, ст. Чита II, ст. Антипиха, з. п. 6205 км, ст. Піщанка.

У Читі розташоване Управління Забайкальської залізниці, яка здійснює контроль перевезень на території Забайкальського краю і Амурської області (загальна довжина колій — 3400 км).

Міський

Міський транспорт має у своєму складі тролейбус, автобус і маршрутні таксі.

Також в місті існує дитяча залізниця.

Освіта

У місті розташовані Забайкальський Державний Університет, філія Байкальського Державного університету, Забайкальський інститут залізничного транспорту

Відомі люди

Кирило Андреєнко (1988—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олександр Андрус (1881—19??) — командир полку військ Центральної Ради.
Микола Гамалія (1932—2016) — український науковець-онколог, фотобіолог, фахівець з лазерної медицини, доктор біологічних наук.
Василь Гребінь (нар. 1964) — український вчений, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Станіслав Дробишевський (нар. 1978) — російський антрополог.
Лідія Кушкова-Шевченко (нар. 1939) — українська актриса та режисер, 1979 — народна артистка України.
Зетта Лагутіна (нар. 1927) — українська художниця.
Тетяна Лебедєва — українська державна діячка та медіаменеджрка.
Віль Ліпатов (1927—1979) — російський письменник.
Ігор Мірнов (нар. 1984) — російський хокеїст
Дмитро Нагішкін (1909—1961) — російський письменник
Дмитро Носов (нар. 1980) — російський дзюдоїст, олімпійський медаліст.
Лев Охотін (1911—1948) — член Верховної Ради Всеросійської фашистської партії.
Анатолій Собчак (1937—2000) — російський політичний діяч, мер Санкт-Петербурга.
Віталій Соломін (1941—2002) — російський актор.
Юрій Соломін (нар. 1935) — російський актор, режисер.
Аліна Стадник-Махиня (нар. 1991) — українська борчиня вільного стилю, чемпіонка чемпіонатів світу і Європи.
Володимир Терещенко (нар. 1946) — український військовик. Генерал-лейтенант. Командувач Ракетних військ та артилерії ЗС України (1996—2000).
Дмитро Тимчук (нар. 1972) — український військовий і політичний журналіст.
Сергій Ходоровський (1980—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Володимир Шкідченко (нар. 1948) — військовий діяч України, генерал армії України.
Омелян Ярославський (1878—1943) — професіональний революціонер, радянський державний і партійний діяч.

Галерея

Церква декабристів
Міський план, 1830
Амурська вулиця
Річка Чита
Міська адміністрація
Мечеть
Вокзал, 1910
Вокзал