Четвертинне вимирання

За часів четвертинного періоду відбулося вимирання великої кількості видів мегафауни, особливо на межі плейстоцену та голоцену. Проте, масове вимирання видів не припинилося і на кінець плейстоцену, а продовжувалося, особливо на ізольованих островах, так зване голоценове вимирання. Серед основних причин вимирання палеонтологи припускають природну зміну клімату та знищення людьми-мисливцями, які з'явилися в середньому плейстоцені та мігрували до багатьох регіонів світу в пізньому плейстоцені і голоцені. Також розглядається гіпотеза хижацтва другого порядку, що приділяє більше уваги непрямому збитку, а знищенню представниками роду Homo, хижаків першого порядку. Розглядається також гіпотеза епідемій.

Вимирання плейстоцену або льодовикового періоду

Вимирання пізнього плейстоцену заторкнуло багато ссавців вагою понад 40 кг.

• У Північній Америці вимерло близько 33 з 45 родів великих ссавців.
• У Південній Америці 46 з 58
• В Австралії 15 з 16
• В Європі 7 з 23
• У Субсахарській Африці тільки 2 з 44

Існують три основні гіпотези вимирання плейстоцену:

• Вимирання відбулось через зміни клімату, пов'язані з наступом і відступом льодовикових шапок або льодовикових щитів.
• Тварини були винищені людиною.
• Вимирання мамонта (з будь-якої причині, можливо, знищення людьми) змінили великі луки на березові ліси, а наступні лісові пожежі потім змінили клімат

Африка і Азія

Тропіки Старого світу майже не зазнали плейстоценового вимирання. Африка і Азія є єдиними регіонами, що мають наразі наземних ссавців вагою понад 1000 кг. Тим не менш, під час раннього, середнього і пізнього плейстоцену деякі великі форми тварин зникли з цих регіонів, не будучи замінені видами-нащадками. В Південно-східній Азії, найімовірніше, причиною вимирання були зміни клімату

Великі тварини, що зникли в Африці або Азії в ранньому, середньому і пізньому плейстоцені:

• Жирафи , (в тому числі Sivatherium та Giraffa jumae; Giraffa вимерли в Азії у середньому плейстоцені)
• Paracamelus
• Camelus moreli
• Soergelia
• Damalops
• Parmularius
• Різноманітні Gazella (на кшталт Gazella psolea)
• Makapania
• Duboisia santeng
• Bos acutifrons
• Мегафаунний вовк
• Кілька видів бородавочників, на кшталт Metridiochoerus
• Chalicotheres
• Deinotherium, Anancus і Mammuthus subplanifrons — родичі слона
• Hippopotamus gorgops (велетенський бегемот )
• Хибні шаблезубі кішки, на кшталт Dinofelis
• Велетенський хижий ведмідь Agriotherium
• Шаблезубі кішки — Megantereon і Homotherium
• Велетенський тапір Megatapirus
• Велетенська мавпа Gigantopithecus
• Велетенська гієна Pachycrocuta

Великі тварини, що зникли в деяких частинах Африки та Азії в пізньому плейстоцені:

• Велетенський буйвіл (Pelorovis)
• Велетенський бубал (Megalotragus)
• Elephas recki (різновид слона)
• Loxodonta adaurora (різновид африканського слона)

Австралія і Нова Гвінея

Докладніше: австралійська мегафауна

Раптова хвиля вимирань відбулася раніше, ніж у Північній і Південній Америці. Більшість доказів вказує на період, безпосередньо після заселення континенту людиною - вважається трохи менш 5000 років після цієї події. Австралійські види, що вимерли:

• Diprotodon (велетенський родич вомбата)
• Zygomaturus ("сумчастий носоріг")
• Hulitherium (великий сумчастий травоїдний)
• Phascolonus (велетенський вомбат)
• Palorchestes azael ( сумчастий "тапір")
• Macropus titan (велетенський кенгуру·)
• Procoptodon goliah
• Sthenurus (велетенський кенгуру)
• Simosthenurus (велетенський кенгуру)
• Protemnodon (велетенський кенгуру)
• Propleopus oscillans (всеїдний кенгуру)
• Wonambi ( п'яти - шести метрова австралійська змія)
• Thylacoleo carnifex (сумчастий хижак розміром з левицю)
• Varanus priscus (або Megalania prisca) (велетенський варан )
• Dromornithidae (Вся родина велетенських птахів. Хоча мали розміри ему, насправді були більше пов'язані з качками та іншими водоплавними птахами )

Деякі зниклі види мегафауни , на кшталт Діпротодонів, могли бути джерелами древніх криптозоологічних легенд.

Північна Євразія

(80,000–4,000 років тому)

• Шерстистий мамонт (Mammuthus primigenius)
• Шерстистий носоріг (Coelodonta antiquitatis)
• Ірландський лось (Megaloceros giganteus)
• Homotherium
• Велетенський білий ведмідь (Ursus maritimus tyrannus)
• Печерний лев (Panthera leo spelaea)
• Печерний ведмідь (Ursus spelaeus)
• Печерна гієна (Crocuta crocuta spelaea)
• Степовий зубр (Bison priscus)
• Слонові (Palaeoloxodon)
• Elasmotherium (Elasmotherium sibiricum )
• Stephanorhinus kirchbergensis
• Етруський ведмідь (Ursus etruscus), предок печерного і бурого ведмедя, дожили до 11 000 років тому вздовж узбережжя Середземного моря.
• Неандертальці, збереглися близько до 24 000 років тому на Піренейському півострові.

Північна Америка

За останні 60 000 років, у тому числі в кінці останнього льодовикового періоду, приблизно 33 роди великих ссавців вимерли в Північній Америці. З них вимирання 15 родів може бути надійно віднесено до короткого інтервалу 9,500 — 8 000 радіовуглецевих років до нашої ери, незабаром після прибуття людей Кловіс в Північну Америку. Більшість інших вимирань погано обмежені в часі, хоча деякі напевно відбулися за межами цього вузького інтервалу На противагу цьому, тільки приблизно півдюжини дрібних ссавців зникли за цей час. Попередні північноамериканські імпульси вимирання сталися наприкінці заледеніння, але не з таким екологічним дисбалансом між великими і дрібними ссавцями. (Більше того, попередні імпульси вимирання було можна порівняти з четвертинним вимиранням; Вимерлі види з попередніх вимирань були замінені відповідно більш пристосованими видами, а голоценове вимирання призвело до того, що багато екологічних ніш залишилися незайнятими ) У мегафауні вимирання зазнали дванадцять родів травоїдних (H), і п'ять великих хижаків ( C). Види вимерлі:

• Американські коні (Equus, Від трьох до п'яти видів) (H)
• Юконський дикий осел (Equus lambei) (H)
• Tapirus californicus та Tapirus merriami) (H)
• Tapirus veroensis (H)
• Західний верблюд (Camelops hesternus) (H)
• Північно-американська лама (Hemiauchenia)(H)
• Оленеві (Cervidae, два роди) (H)
• Вилоріг (Antilocapridae, два роди) (H)
• Cervalces scotti (H)
• Euceratherium collinum та Bootherium bombifrons (наразі в живих лишилися лише Ovibos moschatus) (H)
• (Bison antiquus) (H)
• Bison latifrons (H)
• Castoroides, два види (H)
• Saiga tatarica (H)
• Teratorns (C)
• Neochoerus pinckneyi (H)
• Eremotherium та Nothrotheriops(H)
• Megalonyx(H)
• Paramylodon (H)
• Glyptodontidae (H)
• Pampatheriidae (H)
• Arctodus simus (більший за сьогоденного Ursus arctos) (C)
• Ведмідь флоридський печерний (Tremarctos floridanus) (C)
• Smilodon (C)
• Homotherium serum (C)
• Велетенський білий ведмідь (Ursus maritimus tyrannus (C)
• Американський лев (Panthera leo atrox, більший за сьогоденного африканського лева) (C)
• Американський гепард (Miracinonyx, проте не є справжнім гепардом) (C)
• Жахливий вовк (Canis dirus) (C)
• Mammuthus, декілька видів (H)
• Американський мастодонт (Mammut americanum) (H)
• Platygonus (H)

Південна Америка

Південна Америка була ізольована, як острівний континент, протягом багатьох мільйонів років, і тому мала широкий спектр ссавців-ендемиків, хоча багато з них вимерло під час Великого міжамериканського обміну близько 3 мільйонів років тому. Родини, що пережили обмін: велетенські лінивці, гліптодонти, Pampatheriidae і Notoungulata; всі з них, крім Notoungulata мали експансію до Північної Америки. У плейстоцені, Південна Америка практично не зазнала зледеніння, окрім гірського заледеніння в Андах (Патагонський льодовиковий щит), мегафауна майже не зазнала втрат. На початку голоцену, вся мегафауна вимерла. Їх дрібні родичі залишилися, в тому числі Vermilingua, Folivora, Dasypodidae; Сумчасті Нового світу: Didelphimorphia, Paucituberculata, і Dromiciops (насправді більше пов'язані з австралійськими сумчастими). Сьогодні найбільшими наземними ссавцями, що залишилися в Південній Америці є дикі лами: гуанако і вікуньї та їх одомашнені аналоги лама і альпака. Інші відомі виживші педставники мегафауни: тапіри, нанду, ягуари, удави, анаконди, каймани, і велетенські гризуни на кшталт капібари. Зникли:

• Smilodon fatalis та populator
• Arctotherium
• Велетенські лінивці — три родини
• Гліптодонти
• Pampatheriidae
• Hippidion
• Коні (Equus)
• Toxodon
• Macrauchenia
• Cuvieronius
• Stegomastodon

Пізніші вимирання

Докладніше: голоценове вимирання

Середземноморські острови

• Карликові бегемоти Кіпру (Phanourios minutus), Криту (Hippopotamus creutzburgi), Мальти (Hippopotamus melitensis) і Сицилії (Hippopotamus pentlandi)
• Козел балеарський (Myotragus balearicus) Майорка і Менорка
• Карликові слони Кіпру (Elephas кіпріоти), Сицилія, Мальта (E. falconeri) та багатьох інших островів
• Велетенський лебідь (Cygnus falconeri) Мальти
• Велетенська соні: Hypnomys mahonensis, Hypnomys morphaeus
• Prolagus sardus Сардинії і Корсики

Макаронезійські острови

Нова Зеландія

З 1500 нашої ери кілька видів вимерли після колонізації полінезійцями островів, в тому числі:

• Моа, велетенські нелітаючі безкілеві птахи, десять видів
• Орел Хааста в (Harpagornis moorei)
• Aptornis, велетенські нелітаючі хижі птахи, два види
• Chenonetta finschi

Тихий океан, включаючи Гаваї

Нещодавні дослідження, на основі археологічних та палеонтологічних розкопок на 70 різних островах, показали, що численні види вимерли в той час, як люди рухалися через Тихий океан, починаючи 30,000 років тому з архіпелагу Бісмарка і Соломонових Островів (Steadman & Martin 2003). Наразі припускається, що 2000 видів птахів Тихого океану вимерли з приходом людей (Steadman 1995). Деякі вимерлі види:

• Моа-нало, велетенські гавайські качки
• Нене-Нуї
• Sylviornis, великий куроподібний птах Нової Каледонії
• Mekosuchinae крокодили Нової Каледонії, Фіджі і Самоа
• Meiolania черепахи Лорд-Хау та Нової Каледонії

Мадагаскар

За останні 1500 років від прибуття австронезійців на острів була майже повністю знищена мегафауна острову, в тому числі:

• Вісім або більше видів епіорнісових
• 17 видів субфоссильних лемурів, у тому числі:
  • Велетенський ай-ай (Daubentonia robusta)
  • Palaeopropithecidae
  • Pachylemur
  • Archaeolemuridae
  • Megaladapis
• Велетенська черепаха
• Малагасійські бегемоти, три види
• Plesiorycteropus
• Велетенська Фосса
• Орел малагасійський вінценосний (Stephanoaetus mahery)

Острови Індійського океану

Останні 500 років, вимерло кілька видів на островах від людської діяльності, у тому числі:

• Кілька видів гігантської черепахи на Сейшельських островах і Маскаренських островах
• Багато видів птахів на Маскаренських островах, у тому числі додо, Pezophaps solitaria та Threskiornis solitarius.

Кариби

• Heptaxodontidae
• Geocapromys columbianus
• Brotomys