Хурма́ (Diospyros) — рід рослин родини ебенових. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. У роді налічують декілька сотень (за даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» — 725) видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів (докладніше див. Список видів роду хурма). Хурмою також називають плоди цього роду.
| Хурма | |
|---|---|
| Diospyros whyteana | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Ебенові (Ebenaceae) |
| Рід: | Хурма (Diospyros) L., 1753 |
| Типовий вид | |
| Хурма звичайна (Diospyros lotus) L., 1753 | |
| Види | |
| Понад 700 | |
| Вікісховище: Diospyros | |
Поширення
Це рід теплолюбних рослин. Ростуть у в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії та навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом двох тисяч років культивували в Китаї та Японії Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами..
В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано.
Назва
Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь».
У руську мову слово «хурма» потрапило з фарсі (перської), де у оригіналі звучить як перс. خرمالو kẖrmạlw «хормалю» — тобто фінікова слива. Саме слово «хорма» (хурма) на фарсі «перс. خرما» означає фінік, слово «алю» (перс. آلو) — сливу. Назва «хормалю» первісно стосувалася хурми кавказької. В'ялена хурма на смак дуже схожа на фініки, звідси й пішла назва хурми кавказької на фарсі. Потім вона поширилась на інші види хурми, у тому числі й на хурму східну.
Види з їстівними плодами можуть називати «дикий фінік», «фінікова слива».
Ботанічний опис
Листя — просте, чергове.
Плід — м'ясиста ягода, що містить до 10 насінин. Це велика солодка ягода з соковитою серцевиною і шкіркою оранжевого, червоного або жовтого кольору, масою від 100 до 500 грамів. Плоди хурми часто поділяють на дві категорії: в'яжучі на смак (при дозріванні ця властивість плоду зникає) і нев'яжучі. Незрілий плід гіркий через наявність у ньому великої кількості дубильних речовин. Японці називають плід хурми «плодом із плодів». Зріла хурма зазвичай досить м'яка, яскраво-оранжевого кольору з коричневими листочками. Чорні крапки і плями на плоді свідчать про те, що він вже почав псуватися. Стиглу хурму можна тримати в холодильнику, а заморожену зберігати до півроку. Нестиглі плоди, навпаки, варто потримати в теплі до дозрівання. Під час зберігання потрібно уникати пошкодження поверхні плодів, інакше вони швидко згниють.
Галерея
- Дерево хурми
- Хурма східна
- Гілка хурми
- Плоди хурми на гілці
- Цілий і розрізаний плід хурми східної
- Стиглі плоди хурми
- Сушені плоди хурми східної
- Квітка хурми вірджинської
- Хурма кавказька, вирощена під Києвом
- Хурма віргінська, вирощена під Києвом
- D. ferrea, відома як Yaeyama kokutan з Японії
- Насінина хурми
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Хурма, Що таке Хурма? Що означає Хурма?