Хуан де Вальдес Леаль

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Хуан де Вальдес Леаль (ісп. Juan de Valdés Leal, 4 травня 1622, Севілья — 15 жовтня 1690, там само) — іспанський художник, графік, скульптор і архітектор епохи бароко.

Хуан де Вальдес Леаль
Juan de Valdés Leal
портрет художника
При народженні	Juan de Valdés Leal
Народження	4 травня 1622(1622-05-04) Севілья, Іспанія
Смерть	15 жовтня 1690(1690-10-15) (68 років)
	Севілья, Іспанія
Національність	іспанець
Країна	Іспанія Габсбургів
Жанр	портрет, релігійний живопис
Навчання	у Антоніо дель Кастільо
Діяльність	художник, скульптор
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1652-1689
Вплив	Тиціан, італійські маньєристи
Відомі учні	Lucas de Valdés^d
Твори	Vanitas, портрет, релігійний живопис
Діти	Lucas de Valdés^d і Luisa de Morales^d
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінса^d, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв^[2], Музей мистецтва Метрополітен^[3], Museum of Fine Arts of Córdoba^d, Biblioteca Museu Víctor Balaguer^d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Національний музей образотворчого мистецтва^[4], Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Goya Museum^d, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Музей образотворчого мистецтва Більбао^d, Художній музей Сент-Луїса, Латиноамериканське товариство Америки^d, Museu de Belles Arts de València^d, Музей красних мистецтв, Museum of Navarre^d, Musée de la Faïence et des Beaux-Arts^d, Музей Боуз, Мистецька галерея Йорка^d, Courtauld Gallery^d, Pollok House^d і Музей Ель Греко
Хуан де Вальдес Леаль у Вікісховищі

Біографія

Син ювеліра Фернандо де Ніса і Антонії де Вальдес Леаль. За традицією, що здавна існувала в Севільї, обрав прізвище матері, за яким і уславився. Так само зробив ще один севільянець — Дієго Веласкес.

Свідоцтв про ранні роки майбутнього митця не збережено. Є припущення, що він вчився живопису в Кордові у Антоніо дель Кастільо. Одружився там в 1647 на Єлизаветі, дочці з шляхетної родини, за свідоцтвом художника та історіографа Антоніо Паломіно.

Діти художника:

• Луїза Рафаела
• Марія Євгенія
• Лука де Леаль
• Марія де ла Консепсьйон
• Антонія Альфонса

Лука де Леаль був другорядним художником і графіком, став спадкоємцем батька по смерті останнього. До кордовського періоду належить і перший відомий нам твір митця, датований 1652 роком.

Відвідав Мадрид. В 1649, рятуючись від епідемії чуми, повернувся в Севілью.

Став одним із засновників (разом з Мурільйо) Севільської академії живопису, був обраний головним розпорядником гільдії живописців Севільї — братства Святого Луки. Художницею була також його дружина, живописцями стали син і дочки, не наслідуючи, однак, його здібностей.

Творчість

Створив стінописи в монастирі Святої Клари в Кармоні (провінція Севілья), працював в Кордові, але найбільше — в Севільї. В 1671-1672 виконав для Севільський церкви Братства Милосердя Господня цикл робіт Ієрогліфи останніх днів людських, що став вершиною його творчості.

Мав схильність до драматичних сюжетів. В картинах, на відміну від позитивного настрою картин Бартоломео Естебана Мурільйо, панівними були містичні настрої іспанського католицизму, розчарування та зневіри, характерні для кризової доби пізнього іспанського бароко. Деякі з його картин описують ванітас (лат. vanitas, букв. — «Метушня, марнославство»), швидкоплинність і смерть:

• In ictu oculi^[en](англ.) — В одну мить
• Finis gloriae mundi — Вінець слави земної

Галерея

• «Оплакування Христа»
• «Богородиця Непорочного зачаття зі Св. Андрієм та Іваном Хрестителем», Лувр
• Вальдес Леаль. Finis gloriae mundi — Вінець слави земної
• «Євангеліст Матвій».
• «Св. Єронім», Національний музей Прадо
• «Шлях на Голгофу», Музей красних мистецтв, Більбао.
• «Коронація Св. Йосипа».
• «Ассунта» ( Вознесіння Богородиці ), Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США.

Спадщина

Низка біблійних композицій Вальдеса Леаль була знищена в ході Війни за незалежність Іспанії в період 1808-1814 рр. Збережені твори представлені в Прадо, Луврі, музеях Севільї, Вашингтону, Санкт-Петербургу, Ульяновська та ін.

Див. також

• Мистецтво Іспанії
• Живопис бароко
• Маньєризм
• Караваджизм
• Мадридська школа