Хуайхе

Хуайхе́, або річка Хуа́й (кит. 淮河, пін. Huáihé) — річка у східній частині Китаю, що протікає Великою Китайською рівниною. Китайською дієслово huái (淮) означає «впадати, вливатися», іменник hé (河) — «річка». Розташована приблизно посередині між двома найбільшими річками Китаю, Хуанхе та Янцзи. Разом із горами Ціньлін 秦岭 на заході утворює природний розподіл країни на південну та північну половини.

Хуайхе
32°24′37″ пн. ш. 115°24′14″ сх. д. / 32.4103° пн. ш. 115.404° сх. д. / 32.4103; 115.404
Витік
Гирло	Хунцзеху
• координати	33°13′11″ пн. ш. 118°37′47″ сх. д. / 33.219722222222° пн. ш. 118.62972222222° сх. д. / 33.219722222222; 118.62972222222
Басейн	Басейн Янцзи
Країни:	КНР
Регіон	Аньхой Хенань Цзянсу
Довжина	1110 км
Площа басейну:	187 000 км²
Притоки:	Ying River^d, 潢河^d, 史灌河^d, 洪河^d, Guo River^d, 浉河^d, 竹竿河^d, 白露河^d, 汲河^d, Dongpi River^d, 东淝河^d, 窑河^d, 润河^d, 西淝河^d, 茨淮新河^d, 游河^d, 池河^d і 新汴河^d
Водойми в руслі	Хунцзеху
Медіафайли у Вікісховищі

Довжина — 813 км, площа басейну — 187 тис. км². Середня витрата води наближається до 1000 м³ у секунду, максимальна витрата води — 10-13 тис. м³ в секунду. Для цієї річки характерні літні паводки.

У зв'язку з тим, що Хуайхе несе багато наносів, русло річки за рахунок їхнього відкладення місцями пролягає вище прилеглої до неї рівнини. У минулому це створювало підвищену загрозу повеней, наймасштабніші з яких викликали зміна русла річки до такого ступеня, що часом вона впадала то в Янцзи, то в Хуанхе, то в Жовте море. Після будівництва в 50–60-х роках XX ст. великих іригаційних споруд загроза повеней в басейні Хуайхе була зведена до мінімуму.

В даний час через систему озер і каналів більша частина стоків Хуайхе надходить у річку Янцзи.

Води Хуайхе активно використовуються для іригації. У нижній течії вона сполучена Великим каналом з Янцзи і Хуанхе. На Хуайхе розташовані міста Сіньян, Фуян, Луань 六安, Хуайнань, Бенбу 蚌埠 та Хуайань (назви двох з них утворені з назви річки).

В історії Китаю Хуайхе відома як північний кордон, який було встановлено після поразки імперії Сун у боротьбі з чжурчженями (імперія Цзінь): останні захопили Бяньцзін (сучасн. Кайфен) і полонили молодого імператора Чжао Хуаня та його батька (1127). Із втечею інших членів правлячої родини на південь, між Сун та Цзінь було заключено мир та встановлено новий кордон (Шаосінський договір 1141 року). До остаточного падіння імперії Сун у 1276 році її політичним центром було місто Ліньань (Ханчжоу), держава отримала назву Південна Сун.

Див. також

• Хуайська армія

Бібліографія

• Хуайхе // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.