Хринюк Євген Минович (1929—1978) — радянський український сценарист і кінорежисер.
Біографічні відомості
Євген Хринюк народився в Луцьку. Мати — чешка Анна із села Оличка (нині) Рівненської області; батько Мина Хринюк — із Затурець; закінчив духовну семінарію з правом учителювання (священиком у ті часи він бути не міг, тому що вийшов з простої сім'ї, а не з родини священнослужителя).
У дитинстві Євген мав здібності до математики, читав багато художньої літератури. Юнакові було всього 15, коли 13 березня 1945 р. його, студента Луцького педагогічного училища, та ще двох юнаків-студентів, — Сашка Рудницького і Юрка Патуту, — органи НКВС за сфабрикованою справою заарештували і звинуватили в антирадянській націоналістичній діяльності. Це сталося через 4 дні після того, як 9 березня хлопці, активні учасники Шевченківських вечорів, читали вірші великого українського поета у Луцькому педагогічному училищі. Всіх їх засудили до 10 років табірного ув'язнення ГУЛАГу за «український буржуазний націоналізм». У НКВС беззахисного підлітка били. Рік до повноліття Євген відбував в Одеській колонії, а далі був відправлений до Воркути. Там, у таборі, зустрівся і подружився з класиком радянського кіно — сценаристом Олексієм Каплером, уродженцем Києва. Олексій Якович дав юнаку ґрунтовну мистецьку освіту.
У 1954 році, після звільнення поїхав до Кисельовська Кемеровської області, де тимчасово проживала його сестра, там з відзнакою закінчив будівельний технікум. У 1958 р. їде ло Луцька і якийсь час працює на будівництві Гнідавського цукрового заводу. Але мрія, що зародилася в Воркуті на уроках О. Каплера, не залишає його, і з другого заходу Євген стає студентом Всесоюзного державного інституту кінематографії у Москві.
У 1963 році з відзнакою закінчив сценарний факультет ВДІКу (майстерня Олексія Спешнева). Після закінчення працював на Одеській кіностудії, потім — на Кіностудія імені О. Довженка.
Автор і співавтор десятка сценаріїв документальних, науково-популярних, а також ігрових фільмів.
Режисер-постановник трьох художніх фільмів. За фільм «Адреса вашого дому» (1972) був висунутий на здобуття Державної премії ім. Тараса Шевченка у галузі кіномистецтва, але зі зрозумілих причин радянського часу премію йому не дали.
Великий успіх мала його картина «Анна і Командор» (1974), в якій знялися зірки радянського екрану Аліса Фрейндліх, Василь Лановий, Інокентій Смоктуновський. Фільм йшов одночасно в 38 столичних кінотеатрах, а критика в цей час нападала на режисера і сценариста за те, що він зняв картину не про будівництво соціалістичної Батьківщини, а про психологічні колізії і про любов.
Заповітною мрією режисера було зняти фільм про Тараса Шевченка — про період повернення поета із заслання, під час зустрічі з Україною. Але задуму кіномитця не судилося здійснитися. Ще у березні 1978 р. в інтерв'ю він розповідав про роботу над сценарієм за романом Юрія Мушкетика «Біла тінь», про плани на роботу над новим фільмом, а у травні його не стало. Останню картину режисера «Біла тінь» (1979) завершила режисер Оксана Лисенко.
Є. М. Хринюк помер 22 травня 1978 — на 48-му році життя. Похований у Києві, на Байковому цвинтарі.
Фільмографія
Актор
- «Захар Беркут» (1971, боярин; реж. Л. Осика)
Режисер-постановник
- «Пошук» (1967, у співавт. з І. Старковим, К. Жуком, Одеська кіностудія)
- «Адреса вашого дому» (1972, Кіностудія імені О. Довженка)
- «Анна і Командор» (1974, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Біла тінь» (1979; картину завершила реж. О. Лисенко, кіностудія ім. О. Довженка)
Сценарист
- «Та, що входить у море» (1965, к/м, реж. Л. Осика, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Пошук» (1967)
- «З нудьги»/рос. «Скуки ради» (1967, у співавт. з А. Войтецьким, Ю. Іллєнком і Ю. Пархоменком; за однойменним оповіданням М. Горького; реж. А. Войтецький, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Тронка» (1971, у співавт. з О. Гончаром і А. Войтецьким; реж. А. Войтецький, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Адреса вашого дому» (1972, у співавт. з Я. Верещаком)
- «Анна і Командор» (1974, у співавт. з І. Менджерицьким)
- «Це було в Міжгір'ї» (1975, реж. Мунід Закіров, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Алтунін приймає рішення» (1978, т/ф, у співавт. з Сосюрою; реж. О. Ленціус)
- «Біла тінь» (1979, за однойменним романом Ю. Мушкетика)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Хринюк Євген Минович, Що таке Хринюк Євген Минович? Що означає Хринюк Євген Минович?