Фельдшер

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Фе́льдшер (нім. Feldscher — «польовий хірург») — особа, приналежна до середнього медичного персоналу, що є помічником лікаря або іноді надає медичну допомогу самостійно на так званих фельдшерських пунктах. Були відомі як помічники військових лікарів з XVII століття; спершу вчилися при лікарях, а з 1740 в окремих шпитальних та медичних школах. З середини 19 століття були засновані 3-річні фельдшерські школи при великих лікарнях, особливо військових.

Історія

У Києві діяла фельдшерська школа з 1842. Після земської реформи в Російській імперії фельдшерські школи з 1864 засновували земства; діяли також приватні школи.

Після 1870 існували три роди фельдешрів:

  • військові («ротні»),
  • ветеринарні («коновали»)
  • лікарські помічники («шкільні» фельдшери).[джерело?]

Останні працювали переважно на селах у системі земської медицини в фельдшерських пунктах, що підлягали наглядові земських лікарів.

Чисельні показники

Число фельдшерських пунктів постійно зростало; у семи українських губерніях (Басарабська, Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська) їх було 1870 516, 1912—854, а кількість фельдшерського персоналу зросла за той час з 640 до 3 100. «Шкільних» фельдшерів було 68 %, військових 32 %. У трьох губерніях так званого Південно-Західного Краю (Київській, Волинській і Подільській) фельдшерські пункти були спершу у віданні приказів громадської опіки, тільки після 1903 їх передано земствам; тут було 1913 305 фельдшерських пунктів, отже, разом з 7 іншими губерніями їх було 1 159.

Фельдшерство в УРСР

Кількість сер. мед. персоналу в УССР (тис.)
Рік Кількість На тис.
населення
1940 102 10 000
1970 411.5 86 800
1980 504.2 100 600

В УРСР середні медичні школи (27 у 1920) були реорганізовані 1927 у медичні технікуми, здебільша з 3-річним терміном навчання після семирічки, згодом їх перетворено на технікуми вузької спеціальності, які готували середній медичний персонал 13 фахів; час навчання скорочено до 2 — 2,5 років. 1930 число медичних технікумів зросло до 47, а число учнів до 80 000, пізніше почала зменшуватися кількість шкіл і учнів та скорочено багатопрофільність шкіл, а 1936 медичні технікуми поділено на фельдшерські, фармацевтичні і зуболікарські.

1939 утворено окремі школи санітарних фельдшерів, 1946 відкрито школи фельдшерів—помічників епідеміологів[джерело?]. 1947 середня медична освіта перейшла у відання міністерства вищої освіти, а з 1954 ці установи почали називатися медичними училищами для підготовки лікувальних та санітарних фельдшерів, фельдшерів -лаборантів та іншого середнього медичного персоналу з терміном навчання від 2,5 до 3,5 років після неповної середньої школи та 2 роки після десятирічки. Існує можливість заочного навчання на фельдшера[джерело?], як також існують курси підвищення кваліфікації та спеціалізації в різних галузях (наркозування, електрокардіографія, масаж, лікувальна фізкультура, невідкладна медична допомога тощо).

Див. також

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Фельдшер, Що таке Фельдшер? Що означає Фельдшер?