Туапсе

Туапсе (адиг. Тӏуапсы, трансліт. Thuapsə) — місто крайового підпорядкування і районний центр Туапсинського району Краснодарського краю Російської Федерації.

місто Туапсе
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Муніципальний район	Туапсинський район
Код ЗКАТУ	03 432 000 000
Код ЗКТМО	03 655 101 001
Основні дані
Час заснування	1838
Населення	62 100 осіб (2002)
Площа	33,41 км²
Поштові індекси	352800
Телефонний код	+7 86167
Географічні координати:	44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д. / 44.1° пн. ш. 39.083333333333° сх. д. / 44.1; 39.083333333333
Влада
Вебсторінка	tuapse.ru
Міський голова	Зверєв Володимир Костянтинович
Мапа
Туапсе
Туапсе у Вікісховищі

Археологія

Сліди перших поселень людини на території міста мають вік близько 300 тис. років. Близько 3 тис. років до н. е. у районі жили племена, що побудували дольмени.

Історія

Найраніша згадка адигейського слова Туапсе (від «туапсе» — «дворіччя», «місцевість, що лежить нижче злиття двох річок» — річка Туапсе, утворена злиттям двох гірських річок — Чиліпсі і Пшенахо зустрічається у VI–II століттях до н. е. (у грецькій транскрипції — Топсида). Уже тоді в цьому місці існувало поселення шапсугів, яке було великим центром работоргівлі.

З XV століття — поселення у складі Османської імперії.

У складі Російської імперії

• 1829 — узбережжя відходить до Російської імперії по Адріанопольському мирному договору.
• 1838 — будівництво укріплення Вельямінівське (в честь генерала О. А. Вельяминова (1785–1838) у рамках Чорноморської укріпленої берегової лінії (через рік зруйновано шапсугами, відновлено).
• 1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
• 1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
• 1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
• 1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе й опанував руїнами форту Вельяміновського.
• 1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
• 1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. Тут поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
• 1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
• 1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
• 1895 — до поселення прокладено шосейні дороги «Новоросійськ–Сухум» і «Майкоп–Туапсе».
• 1896 — початок будівництва морського порту.
• 1897 — перейменування в посад Туапсе, окружний центр Чорноморської губернії.
• 1916 — посад отримав статус міста, проведена залізниця «Армавір–Туапсе».

1917–1920 рр. під час Російської громадянської війни місто кілька разів переходить з рук у руки, було дуже зруйновано. Належало Кубанській народній республіці, Грузинській демократичній республіці, Півдню Росії.

Радянська доба

• 1928 — закінчення будівництва нафтопроводу Грозний — Туапсе за проєктом академіка В. Г. Шухова, нафтопереробний завод і нафтовий пірс у морському порту.
• 1933 — порт Туапсе набуває всесоюзного значення.
• 1937 — у складі Краснодарського краю.
• Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створюється Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
• Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). У 1943 році місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 року, становили понад 22 мільйони. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
• Наприкінці 1943 введено 2840 м²; житла, відновлено депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
• 1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
• 1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
• 1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
• До 1970 вводяться в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.

Географія

Місто на узбережжі Чорного моря в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Гирло річок Туапсе і Паук. Великий морський порт. Залізнична станція Північно-Кавказької залізниці. Центр курортного району.

Клімат

Клімат Туапсе
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	8,1	8,5	11,1	15,2	20,3	24,2	27,2	28,0	24,2	19,9	14,5	10,4	17,6
Середня температура, °C	4	5	7	11	16	20	23	23	19	14	10	6	13
Середній мінімум, °C	1,5	1,5	3,8	7,6	12,3	16,0	18,6	18,8	15,2	10,9	6,5	3,2	9,7
Температура води, °C	8,7	8,1	8,4	10,4	15,4	20	23,1	23,8	20,2	17,8	14,5	11,5	15,2
Норма опадів, мм	149	152	108	77	76	85	78	121	106	92	136	144	1324

Економіка

В аграрній сфері в районі вирощують тютюн, краснодарський чай, фрукти й овочі.

У сфері промисловості в місті є об'єкти:

• Туапсинський торговий порт: вивезення нафти й нафтопродуктів.

За підсумками 2002 року вантажообіг порту становив 17.9 мільйонів тонн, туапсинська гавань обслужила 13 тисяч суден. ВАТ «ТМТП» — оператор морського порту належить ВАТ «НЛМК» на 69,4 %;

• Залізнична станція Туапсе Північно-Кавказької залізниці;
• Туапсинський нафтопереробний завод, належить ВАТ «Роснефть»;
• Нафтобаза, належить ВАТ «Роснефть»;
• Велика сортувальна станція Північно-Кавказької залізниці;
• Судноремонтний завод;
• Машинобудівний завод (більше не існує, на його території здійснюється будівництво терміналу з перевалки та збереження скрапленого газу);
• Підприємства харчової промисловості;
• Підприємства з видобутку мергелю, вапняку, пісковику.

Освітні та культурні заклади

Морський гідрометеорологічний технікум, педагогічне училище; краєзнавчий музей.

Відомі особистості

У місті народились:

• Абов Юрій Георгійович (* 1922) — російський фізик, член-кореспондент РАН, член-кореспондент АН СРСР
• Вікторов Річард Миколайович (1929—1983) — радянський кінорежисер, сценарист
• Драч Геннадій Володимирович (* 1942) — радянський і російський культуролог та історик.
• Міщенко Олександр Павлович (* 1964) — український дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол України.