Тройнат

Тройнат (лит. Treniota — Тряньота, біл. Транята, пол. Treniota; бл. 1210 — 1264) — один з князів Жемайтійських (?—1264), Великий князь Литовський (1263—1264).

Тройнат
Великий князь Литовський
1263 — 1264
Попередник:	Міндовг
Наступник:	Войшелк
Народження:	1210  Литва
Смерть:	1264^[1]  Литва
Батько:	Ердзивіл
Мати:	NN^[d]
Діти:	Єлісей Лавришевський^d
Медіафайли у Вікісховищі

Вперше згадується в «Ліфляндській римованій хроніці» у зв'язку з подіями 1260—1261 років, коли жемайти повстали проти хрестоносців і після перемоги біля озера Дурбе відправили послів до князів Тройната і Міндовга з пропозицією приєднатися до них.

У 1263 зайняв великокнязівський стіл після вдалого заколоту і вбивства рідного дядька, литовського короля Міндовга. Проте, невдовзі, сам був вбитий прихильниками попередника.

Походження

Достеменно відомо, що Тройнат був племінником (сином сестри) литовського короля Міндовга. Стосовно імені батька одностайності істориків немає. Згідно з Хронікою литовською і жемайтіською, Тройнат був сином Скирмунта і мав братів Любарта та Писимонта.Володимир Антонович називає батька Тройната «одним з володарів Жмуді». Ймовірно, по смерті батька, Тройнат успадкував його землі і став одним з князів жемайтських (?—1264).

Намісник Міндовга у Жемайтії

За договором 1253, литовський князь Міндовг отримав титул короля, але відмовився від частини Жемайтії на користь Лівонського ордену. Втім, жмудини не скорилися: у 1255 рада жемайтійських князів обрала своїм лідером князя Альмінаса^[lt], який розпочав енергійну боротьбу проти хрестоносців.

Білоруський кандидат наук В'ячеслав Носевич та деякі інші історики вважають, що до 1261 року Тройнат правив у іншій частині Жемайтії як намісник Міндовга.

В 1259, після спустошення Литви монголами, Міндовг вимушено відмовився від прав на всю Жемайтію на користь хрестоносців. Однак, жемайти підняли повстання і завдали хрестоносцям дві важких поразки: при Скуодасі^[en] (1259) і біля озера Дурбе (1260).

Достеменно невідомо, хто очолював військо жемайтів у битві при Дурбе; у більш пізніх хроніках зазначено, що це був князь Тройнат. Однак, про це нічого не сказано в першоджерелах: ані в Лівонській римованій хроніці, ані в Хроніці землі Прусської. Оскільки в Лівонській римованій хроніці Тройнат згадується вже після битви (жемайти відправили до нього посольство з проханням приєднатися до них), литовський доктор історичних наук Едвардас Ґудавічус переконаний, що в битві він участі не брав і навіть не був жемайтом. Також професор вважає, що згадки про його участь у битві при озері Дурбе у пізніших літописах — це плутанина, яка виникла від суміщення баталії з іншими битвами.

Дослідники переконані, що після битви саме Тройнат, як один з найближчих радників короля, вмовив Міндовга розірвати союз з Римом, зректися християнства та поновити війну з хрестоносцями. Міндовг підтримав повстання і за допомогою литовців жемайти і курші звільнилися від влади лівонських лицарів (1261).

Важка поразка дуже послабила Тевтонський орден, що спричинило численні повстання підкорених прибалтійських народів, в першу чергу, прусів. Завдяки цим перемогам було зупинено просування німецьких лицарів на 20 років, що дало змогу зміцнитися Литовській державі.

Див. також

• Війна Великого князівства Литовського з хрестоносцями

Виноски

1. https://www.vle.lt/straipsnis/treniota/
2. Насевіч В. Л. Транята// Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Т. 6. — Кн. 1. — Мінск, 2001. — С. 518
3. Хроника Литовская и Жмойсткая // Полное собрание русских летописей. — Т.32. Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца / Под ред. Н. Н. Улащика. — М., Наука. 1968.
4. Антонович В. Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори / Упор. О. Тодійчук, В, Ульяновський. Вст. ст. та коментарі В. Ульяновського. — К.: Либідь, 1995. — 816 с. — С. 648—649.
5. The Crusades: An Encyclopedia, 2006, page 643, «Mindaugas».
6. Dr. Edvardas GUDAVIČIUS. Treniota //«Voruta» Nr. 5 (23) 1991 m. kovo 1-15 d.(лит.)