Травень

Тра́вень, поет., розм. май — п'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

травень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2025 рік

Травень був третім місяцем року в давньоримському календарі (до реформи Цезаря).

Назва

Українська назва «травень» пов'язана з травами, що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме прасл.: *travьnь (від *trava — «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в давньослов'янському календарі. У білоруській мові побутує співзвучна назва травень, яка вживається поряд із май. Того ж походження старослов'янське наймення трѣвенъ, а також старопольське — trawień (сучасне пол. maj). У хорватській мові словом travanj називають квітень. Подібні назви квітня вживалися в сербській (лажитрава) і македонській (тревен) мовах. Словенський народний місяцелік, що вживається паралельно з офіційним латинським, позначає квітень і травень як mali traven і veliki traven відповідно.

Слово «травень» (у написаннях: травєнъ, травьнъ, травнъ) трапляється в українських рукописних писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року. Сучасне написання травень засвідчене в Путнянському Євангелії II пол. XIII століття.

У руських стародруках XVII—XVIII століть, поряд із давнім найменням травень, згадується назва маи, май.

Слов'янську назву останнього місяця весни — «травень», в Україні офіційно повернено у ХХ столітті.

Зрідка вживана назва «май» запозичена через староцерковнослов'янське і середньогрецьке посередництво (μάϊος) з латинської мови: лат. Maius походить від імені давньоримської богині плодоносної землі й природи Маї. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним май («зелень»). У народі маїком називали місяць вересень — за його майже травневе тепло. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських (пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj).

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура повітря в травні становить 13—17 °C, у Карпатах і горах Криму — 7—12 °C. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури складає від 0 до мінус 6 °C, місцями на Сумщині та в гірських районах — до мінус 10 °C, на узбережжі морів — 1—3 °C. Абсолютний максимум — 31—37 °C, у Криму, на півдні Одещини та Луганщини — до 38—39 °C, у гірських районах — 22—30 °C. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 15 °C, що є кліматичним показником початку літа, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України в першій половині, на решті території — у другій половині місяця.

Середня місячна кількість опадів становить 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях — переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах — до 148 мм.

У фольклорі

Приказки

  • Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається;
  • Травневий дощ, як з грибами борщ;
  • У травні пня вбери, то красним буде;
  • Травень ліс прибирає — літо в гості накликає;
  • Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає;
  • Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай;
  • У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає;
  • Соловейко — мала пташка, а май знає;
  • На май коровам дай, та й вила ховай;
  • Прийде май, то всяк собі дбай;
  • У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться.

Прикмети

  • Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний;
  • Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки;
  • Травень холодний — посів ярини ранній;
  • Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре;
  • У травні оженився, то вік журився;
  • Дощ у травні — врожай справний;
  • Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім;
  • Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки;
  • Часті тумани в травні — на мокре літо;
  • Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай;
  • Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго;
  • Хто в маю звінчається, то буде вік маятися;
  • Сухий і теплий май — скупий буде врожай;
  • Сухий березень, а мокрий май — будуть каша й коровай;
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай;
  • Як сухий май, то гроші на хліб дбай;
  • Добрий квітень, мокрий май — в клуні в серпні зроблять рай /
Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

  • 1 травня
    • Міжнародний день праці
  • 6 травня
    • День піхоти
  • 8 травня
    • День пам'яті та примирення
  • 14 травня
    • День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
  • 15 травня
    • Міжнародний день сім'ї
  • 18 травня
    • День резервіста України
    • День боротьби за права кримськотатарського народу
  • 20 травня
    • День банківських працівників
  • 21 травня
    • День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття
  • 23 травня
    • День морської піхоти України
  • 24 травня
    • День слов'янської писемності і культури
  • 25 травня
    • День Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
  • 29 травня
    • Міжнародний день миротворців

Рухомі

  • Перша неділя після весняного повного місяця
  • Друга неділя травня
    • День матері
  • Третій четвер травня
    • День вишиванки
  • Третя субота травня
  • Третя неділя травня
    • День пам'яті жертв політичних репресій
  • Остання субота травня
    • День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження
  • Остання неділя травня
    • День хіміка

Інші

Див. також

Коментарі

  1. А саме:
    • Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581;
    • Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522;
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692.

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Травень, Що таке Травень? Що означає Травень?