Томаш Вавжецький

Томаш Антоні Вавже́цький (пол. Tomasz Antoni Wawrzecki; 7 березня 1759 — 5 серпня 1816) — польський військовий і політичний діяч, підкоморій ковенський (з 1784), хорунжий великий литовський (1791).

Томаш Вавжецький
Народився	7 березня 1759(1759-03-07)^[4]  Meikštai^d, Браславський повіт, Віленське воєводство, Велике князівство Литовське
Помер	5 серпня 1816(1816-08-05)^[1]^[2]^[3](57 років)  Vidzy Laŭčynskija^d, Новоолександрівський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Поховання	Відзи
Країна	Річ Посполита
Діяльність	політик
Знання мов	польська
Посада	хорунжий великий литовський^[2], посол Сейму Речі Посполитої^[d], Q65952526? і Q66791401?
Військове звання	генерал
Конфесія	католицтво
Рід	Q63531231?
Батько	Tadeusz Wawrzecki^d^[5]
Мати	Barbara Tyzenhauz^d
У шлюбі з	Józefa Pac^d^[3]
Автограф
Нагороди	Homeland Defender of Him^d

Життєпис

Належав до гербу Роля.

У січні 1791 отримав від польського короля Станіслава Августа посаду хорунжого великого литовського. Прихильник реформ, в 1788 був обраний послом (депутатом) від Браславського повіту на Чотирирічний сейм (1788—1792). Член об'єднання прихильників нової польської конституції 1791-го.

У лютому 1791 запропонований королем на посаду підскарбія надвірного литовського, від якої відмовився.

В 1792 брав участь в російсько-польській війні.

Під час повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка отримав чин генерал-лейтенанта (16 жовтня 1794). Після бою під Ґміна Мацейовіце, де Тадеуш Костюшко був важко поранений і взятий у полон, був призначений головнокомандувачем польських повстанських сил. Брав участь у битві за Прагу (передмістя Варшави, листопад 1794).

В 1796 погодився присягнути російському імператору Павлу I, за що був звільнений разом з 12 тис. полонених поляків.

З 1813 — член Тимчасової ради, керуючий Варшавським герцогством. В 1815 призначений міністром юстиції Королівства Польського з довічним титулом сенатора-воєводи.