Тейт-Модерн

Тейт-Модерн (англ. Tate Modern) — національна галерея міжнародного модерністського й сучасного мистецтва в центрі Лондона, входить до групи галерей Тейт. Відкрита у 2000 в будівлі колишньої Банксайд електростанції у лондонському бюро Саутерк. Тут представлені твори світового сучасного мистецтва із колекції Тейт, створені з 1900 дотепер.

Тейт-Модернангл. Tate Modern 51°30′28″ пн. ш. 0°05′58″ зх. д. / 51.507777777778° пн. ш. 0.099444444444444° зх. д. / 51.507777777778; -0.099444444444444Типхудожня галерея^[1]
позавідомчий державний орган^d[2] і національний^[3] Назва на честьГенрі Тейт^[4] Частина відТейт Країна Велика Британія^[5][3] РозташуванняBankside^d АдресаSE1 9TG  Bankside, London, SE1 9TG^[1] Архітекторde Meuron^d ЗасновникГенрі Тейт^[6] Засновано1992^[7] Відкрито11 травня 2000 Відвідувачі6 098 340 осіб (2019)
1 156 037 осіб (2021) ДиректорРоланд Рудд^d[11] Сайтtate.org.uk/visit/tate-modern 

Тейт-Модерн (Сполучене Королівство)

---

 Тейт-Модерн у Вікісховищі 

Тейт-Модерн є найвідвідуванішою галереєю модерністського мистецтва у світі, у 2009 році її відвідало приблизно 4,7 млн відвідувачів на рік.

Тейт-Модерн займав шосте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та друге місце серед британських музеїв. Музей у 2019 році мав майже 6,1 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,4 млн. осіб, у 2021 році – 1,2 млн. Однак, у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Тейт Модерн, чисельність відвідувань збільшилась до 3,9 млн.

Будівля колишньої електростанції Бенксайд на березі Темзи, в якій нині розташовується Тейт-Модерн, зведена за два етапи впродовж 1947—1963 років за проєктом Джайла Гілберта Скотта, який був також архітектором електростанції Баттерсі, Ліверпульського собору, університетських бібліотек Оксфорда і Кембриджа, моста Ватерлоо і автором відомої британської червоної телефонної будки. Після закриття електростанції будівлю переобладнали для розміщення галереї.

Інсталяції

• Карстен Хьоллер. «Test Site^[en]», окт. 2006
• Доріс Сальседо. «Shibboleth^[en]», окт. 2007
• Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2010
• Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011
• Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011

Обрані картини з постійної колекції

• Робер Делоне, 1912, Вікна відкриваються одночасно (перша частина, третій мотив), олійна фарба по полотну, 45.7 x 37.5 см
• Хуан Ґріс, 1914, Жалюзі, коллаж та олійна фарба по полотну, 92 × 72.5 см
• Ернст Людвіг Кірхнер, 1909/1926, Ті, що купаються, поблизу Моріцбургу
• Пауль Клее, 1921, Пригоди дівчини, акварель по паперу, 43.8 × 30.8 см
• Пауль Клее, 1935, Вальпургієва ніч
• Казимир Малевич. Динамический супрематизм № 57 (1915—1916). В 1975 году картина была изъята Министерством культуры СССР из запасников Третьяковской галереи с неизвестными целями, исчезла на три года, а в 1978 году была куплена для собрания Галереи Тейт
• Albert Gleizes, 1911, Portrait de Jacques Nayral, oil on canvas, 161.9 x 114 cm. This painting was reproduced in Fantasio: published 15 October 1911, for the occasion of the Salon d'Automne where it was exhibited the same year.
• Клод Моне, 1916, Water-Lilies