Адо́льф Йо́сипович Стра́хов (справжнє прізвище Браславський; нар. 18 жовтня 1896, Катеринослав — пом. 3 січня 1979, Харків) — український радянський графік і скульптор єврейського походження.
| Страхов Адольф Йосипович | |
|---|---|
| При народженні | Адольф Йосипович Браславський |
| Народження | 9 (21) жовтня 1896[1] Катеринослав, Російська імперія |
| Смерть | 3 січня 1979[1](82 роки) |
| Харків, Українська РСР, СРСР | |
| Навчання | Одеське художнє училище |
| Діяльність | скульптор, художник |
| Відомі учні | Якубович Семен Абрамович, Корольков Борис Панкратович, Базилевич Анатолій Дмитрович, Канторович Лев Юхимович, Братерський Тарас Миколайович і Воловик Віктор Петрович |
| Нагороди | |
Біографія
Народився 6 [18] жовтня 1896 року в місті Катеринославі (тепер Дніпро, Україна). 1915 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Йосипа Мормоне. Працював у Харкові.
Помер у Харкові 3 січня 1979 року.
Творчість
В перші роки після Жовтневої революції виконав сатиричні малюнки для газет «Звезда», «Донецкий коммунист», «Селянська правда»; автор:
- обеліска на братській могилі Героїв революції з панно-діорамою «Один боєць упав — мільйон іде на зміну» (1919);
- тріумфальної арки на честь 1-ї кінної армії з панно «Червона кіннота не знає перепон» (1920).
Створив серію плакатів «Абетка революції» (1921).
У 1922—1925 роках працював переважно у галузі книжкової графіки:
- малюнки обкладинок до «Ленінської бібліотеки» (1922);
- книги Джона Ріда «Десять днів, що потрясли світ» (1923);
- збірника «Ленін» (1926);
- творів Т. Шевченка, Ф. Достоєвського, Л. Толстого та інше.
Автор плакатів:
- «В. Ульянов (Ленін)» (1924);
- «Паризька комуна — славний передвісник Жовтня» (1925);
- «Назустріч світовому Жовтню» (1925);
- «8 Березня — день розкріпачення жінки» (1926);
- «Батьківщина моя— комсомол» (1928);
- «Не здамо справи Леніна» (1929);
- «Перетворимо старий Донбас на новий, механізований» (1930);
- «Виконаймо вугільну п'ятирічку за три роки» (1931);
- «Дніпрельстан збудовано» (1932);
- «Реальність наших планів — це ми з вами» (1933);
- «Смерть фашизму!» (1941).
Автор серії пропагандистських кольорових літографій, орнаментальних розписів за українськими народними мотивами в Будинку імені В. Блакитного у Харкові (1928), понад 250-ти обкладинок книг для Державного видавництва України і видавництва «Пролетар» (1922—1933), екслібрисів, серії акварелей («Талгар, Алма-Атинської області», 1941—1943) тощо.
Як скульптор створив погруддя Тараса Шевченка (1933; масово поширене), а також пам'ятники:
- Михайлу Глінці в Запоріжжі (1955);
- Сергію Кірову в Макіївці (1959);
- Володимирові Ленінові в Анжеро-Судженську (1960), Новочеркаську (1961) та Луганську (1963), Приморську (1976), Новоархангельську (1977), Джанкої (1978), Амвросіївці (1980).
Відзнаки
- Велика Золота медаль та Гран-Прі на міжнародній виставці в Парижі 1925 року (за плакат «В. Ульянов (Ленін)»;
- Народний художник УРСР з 1943 року.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Страхов Адольф Йосипович, Що таке Страхов Адольф Йосипович? Що означає Страхов Адольф Йосипович?