Гебрайська абе́тка, Абе́тка мо́ви іври́т (івр. אָלֶף־בֵּית עִבְרִי, Алефбет Іврі), як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною.
| Гебрайська абетка אָלֶפבֵּית עִבְרִי | |
|---|---|
| Вид | Абджад |
| Мови | Іврит, їдиш, татська, ладіно, бухорі |
Період | 3 ст. до н. е. — сьогодення |
Походження | Протосинайський алфавіт
|
| Напрям | Справа наліво |
Юнікод | U+0590 to U+05FF U+FB1D to U+FB4F |
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Голосні на письмі не позначаються, але в релігійних текстах, словниках і підручниках вони, так само як варіанти вимови приголосних, позначаються спеціальними діакритичними знаками (некудот — נקדות), розташованими над літерами, під ними або всередині. Крім того, напівголосні вав і йод можуть позначати відповідно звуки о(у) та і.
Також є знаки слабкий даґеш (який позначає перехід деяких щілинних приголосних у клацальні) та сильний даґеш (який позначає подвоєння приголосного), які позначаються як крапка у середині приголосної літери, та мапік, який позначає, що літера 'ге' на кінці слова позначає приголосний h, і позначається крапкою у середині 'ге'.
Єврейська абетка
| Назва літери | Звук | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гебрайські | У порівнянні із подібними | ||||||||||||||
| Із засічками | Без засічок | Моноширинні | Рукописні[en] | Раші | Фінікійські | Арамейські | Грецькі | Латинка | Кирилиця | Набатейські | Арабські | Сирийські | Амгарські та Ґеез | ||
| Алеф אָלֶף | [ʔ] | א | א | א | Α, α | A, a | А, а | ا | ܐ | አ | |||||
| Бет בֵּית | [b] [v] | ב | ב | ב | Β, β | B, b | Б, б В, в | ب | ܒ | በ | |||||
| Ґімель גִּימֵל | [ɡ] | ג | ג | ג | Γ, γ | C, c G, g | Г, г | ج | ܓ | ገ | |||||
| Далет דָּלֶת | [d] | ד | ד | ד | Δ, δ | D, d | Д, д | د | ܕ | ደ | |||||
| Ге הֵא | [h~ʔ] | ה | ה | ה | Η, η Ε, ε | H, h E, e | Е, е Є, є | ه | ܗ | ሀ | |||||
| Вав ויו | [v]~[w] | ו | ו | ו | Υ, υ Ϝ, ϝ | F, f U, u V, v W, w Y, y | Ѵ, ѵ У, у | و | ܘ | ወ | |||||
| Заїн זַיִן | [z] | ז | ז | ז | Ζ, ζ | Z, z | З, з | ز | ܙ | ዘ | |||||
| Хет חֵית | [χ]~ [ħ] | ח | ח | ח | Χ, χ | Ħ, ħ | Χ, х | ح | ܚ | ሐ | |||||
| Тет טֵית | [t] | ט | ט | ט | Θ, θ | Þ, þ | Ѳ, ѳ | ط | ܛ | ጠ | |||||
| Йод יוֹד | [j] | י | י | י | Ι, ι | J, j I, i | І, і Ј, ј, Ї, ї | ي | ܝ | የ | |||||
| Каф כַּף | [k][χ] | כ | כ | כ | Κ, κ | K, k | К, к | ك | ܟ | ከ | |||||
| Ламед לָמֶד | [l] | ל | ל | ל | Λ, λ | L, l | Л, л | ل | ܠ | ለ | |||||
| Мем מֵם | [m] | מ | מ | מ | Μ, μ | M, m | М, м | م | ܡ | መ | |||||
| Нун נוּן | [n] | נ | נ | נ | Ν, ν | N, n | Н, н | ن | ܢ | ነ | |||||
| Самех סָמֶך | [s] | ס | ס | ס | Ξ, ξ | X, x | Ѯ, ѯ | س | ܣ | ሰ | |||||
| Айн עַיִן | [ʔ]~[ʕ] | ע | ע | ע | Ο, ο | O, o | О, о | ع ء | ܥ | ዐ | |||||
| Пе פֵּא | [p][f] | פ | פ | פ | Π, |π | P, p | П, п | ف | ܦ | ፈ, ፐ, ጰ | |||||
| Цаді צַדִי | [t͡s] | צ | צ | צ | , | Ϻ, ϻ | — | Ц, ц Ч, ч | ص | ܨ | ጸ | ||||
| Куф קוֹף | [k] | ק | ק | ק | Ϙ, ϙ | Q, q | — | ق | ܩ | ቀ | |||||
| Реш רֵישׁ | [ʁ]~[r] | ר | ר | ר | Ρ, ρ | R, r | Р, р | ر | ܪ | ረ | |||||
| Шин שִׁין | [ʃ] | ש | ש | ש | Σ, σ | S, s | С, с Ш, ш | ش | ܫ | ሠ | |||||
| Тав תּו | [t] | ת | ת | ת | Τ, τ | T, t | Т, т | ت | ܬ | ተ | |||||
П'ять літер мають кінцеву форму
| Хаф кінцевий | ך | ך | ך | ||
| Мем (кінцевий) | ם | ם | ם | ||
| Нун (кінцевий) | ן | ן | ן | ||
| Фей (кінцевий) | ף | ף | ף | ||
| Цади (кінцевий) | ץ | ץ | ץ |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Гебрайська абетка, Що таке Гебрайська абетка? Що означає Гебрайська абетка?