Ігор Володимирович Старосольський (3 серпня 1908, Львів — 10 лютого 1988, там само) — український архітектор, реставратор, політичний в'язень.
| Ігор Володимирович Старосольський | |
|---|---|
| Народження | 3 серпня 1908 Львів |
| Смерть | 10 лютого 1988 (79 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна (підданство) | Польська Республіка СРСР |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» і Львівська академічна гімназія |
| Діяльність | реставратор, conservator |
| Праця в містах | Львів, Бібрка, Броди, Червоноград |
| Членство | Пласт і Національна спілка архітекторів України |
| Заклад | Укрзахідпроектреставрація |
| Батько | Старосольський Володимир |
| Мати | Старосольська Дарія Володимирівна |
| Брати, сестри | Старосольський Юрій Володимирович |
| Старосольський Ігор Володимирович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Львові в родині адвоката Володимира Старосольського і піаністки Дарії з Шухевичів. Навчався у Львівській академічній гімназії. Член «Пласту». Захоплювався музикою, грав на віолончелі. 1938 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював в архітектурному бюро Ярослава Філевича. 1940 року разом із родиною вивезений на поселення у Казахстан. 1946 року повернувся до Львова. Працював асистентом професора Івана Багенського на кафедрі архітектурного проектування. Писав дисертацію.
Заарештований 1950 року за «український буржуазний націоналізм», перебував у тюрмах і таборах Сизрані, Усть-Каменогорська, Караганди і Норільська. 1956 року вийшов на волю. Реабілітований, однак поновитись у Політехніці не зміг. Прийнятий до Спілки архітекторів. 1957 року організовує у Львові реставраційні майстерні (значно пізніше реорганізовані в Інститут «Укрзахідпроектреставрація»). Очолював науково-дослідний і проектний напрямки роботи майстерень. 1974 року вийшов на пенсію. Проживав у Львові на вулиці Бічній Личаківській, а незадовго до виходу на пенсію оселився у новій квартирі на вулиці Тролейбусній. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59.
Роботи
- Адміністративний будинок у Бібрці. Спроєктований у бюро Івана Філевича (1939).
- Житловий будинок на розі вулиць Чупринки, Горбачевського, Котляревського (1957).
- Відновлення центральної бані церкви василіянського монастиря в Червонограді (1959).
- Участь у реставрації низки храмів у Львові. Це домініканський та єзуїтський костели, дзвіниця вірменського собору, вежа Корнякта, церкви Успенська (1974) та Онуфріївська.
- Реставрація низки культових споруд за межами Львова. Синагога у Бродах (1957), костел у Підгірцях (1957), костел в Олеську (1958), монастир василіян у Червонограді (1959), монастир капуцинів в Олеську (1961).
- Реставрація Олеського (1960—1963), Невицького, Мукачівського (1968) замків.
- Реставрація дерев'яної дзвіниці в Ясениці Замковій (1970, спільно з Іваном Могитичем).
- Проєкт реставрації церкви святого Миколая в Сокалі. Створений 1970 року спільно Валентиною Пашиною. Реалізований під наглядом Пашиної у 1971—1974 роках.
- Нереалізований проект корпусу обласного туберкульозного санаторію в Підгірцях (1964).
- Реставрація церкви Пресвятої Трійці у Щирці (1955—1956, 1976—1977).
- Реставрація Свірзького замку (1975—1983, спільно з Є. Соболевським). Відновлено білокам'яні портали у проїзді головної вежі, перекладено сходи і бордюри, замінено перекриття господарських споруд.
Вшанування
Згідно з ухвалою Львівської міської ради від 4 липня 2024 року вулицю Олександра Карпінського перейменовано на вулицю Старосольських.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Старосольський Ігор Володимирович, Що таке Старосольський Ігор Володимирович? Що означає Старосольський Ігор Володимирович?