Слунь (хорв. Slunj) — місто в Хорватії, в Карловацькій жупанії. Населення — 1 776 осіб у самім місті й 6 096 осіб в адміністративному районі із центром у Слуні (2001). 87 % населення — хорвати, 9,4 % — серби.
| Слунь хорв. Slunj | |||
|---|---|---|---|
| — місто — | |||
| Місто Слунь Grad Slunj | |||
| |||
| Координати: 45°06′ пн. ш. 15°35′ сх. д. / 45.100° пн. ш. 15.583° сх. д. | |||
| Країна | Хорватія | ||
| Жупанія | Карловацька | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Іван Боговіч | ||
| Площа | |||
| - Повна | 392,54 км² | ||
| Висота над р.м. | 0 м | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 1 776 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 47240 | ||
| Вебсайт: [1] | |||
| Слунь хорв. Slunj | |||
Загальні відомості
Слунь розташоване в гористому регіоні за 30 кілометрів на північ від національного парку Плитвицькі озера і за 15 км на захід від кордону з Боснією і Герцеговиною. Через місто протікає річка Корана, у межах міста в неї впадає невелика річка Слунчиця (Слушниця). Через Слунь проходить важлива автодорога Карловац — Книн.
Околиці міста дуже мальовничі. Там багато водоспадів на Слунчиці й Корані, що привертають увагу туристів. Відомий австрійський письменник Гайміто фон Додерер в 1963 році випустив у світ роман «Слунські водоспади» (нім. Die Wasserfälle von Slunj). Крім того, відомою визначною пам'яткою міста є стародавні водяні млини, багато з яких побудовано ще у 18 столітті.
Демографія
За переписом 2001 року, налічувалося 6096 мешканців. [2].
- Хорвати: 5305 (87,02 %)
- Серби: 575 (9,43 %)
- Інші: 216 (3,55 %)
Перед тим як Хорватія стала незалежною, сербів було більше. Тоді етнічний склад був таким:
| Рік перепису | Загальне населення | Хорвати | Серби | Югослави | інші |
|---|---|---|---|---|---|
| 1991 | 18 962 | 12 091 (63,76 %) | 5540 (29,21 %) | 239 (1,26 %) | 1092 (5,75 %) |
| 1981 | 21 732 | 13 025 (59,93 %) | 6412 (29,50 %) | 1815 (8,35 %) | 480 (2,20 %) |
| 1971 | 25 835 | 16 037 (62,07 %) | 9383 (36,31 %) | 206 (0,79 %) | 209 (0,80 %) |
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 076 осіб. Населення самого поселення становило 1 674 осіб.
Слунь (населення міста)
Динаміка чисельності населення міста:
Слунь (населення громади)
Динаміка чисельності населення громади:
Населені пункти
Крім міста Слунь, до громади також входять:
- Бандино-Село
- Благай
- Буковаць Пер'ясицький
- Црно-Врело
- Цвіянович-Брдо
- Цвітович
- Чамероваць
- Доня Глина
- Доня Висоцька
- Донє Примишлє
- Донє Табориште
- Доній Цероваць
- Доній Фур'ян
- Доній Кремен
- Доній Ладеваць
- Доній Никшич
- Доній Полой
- Доній Поповаць
- Дубраве
- Глинсько Врело
- Горня Глина
- Горня Висоцька
- Горнє Примишлє
- Горнє Таборище
- Горній Цероваць
- Горній Фур'ян
- Горній Кремен
- Горній Ладжеваць
- Горній Никшич
- Горній Поповаць
- Гробник
- Яме
- Кланаць-Пер'ясицький
- Коса
- Косієр-Село
- Кутаня
- Кузма-Пер'ясицька
- Ладжевацько Селище
- Лаповаць
- Лумбарденик
- Малий Вукович
- Мариндолсько Брдо
- Милєваць
- М'єсто Примишлє
- Ново Село
- Павловаць
- Подмелниця
- Полє
- Рабиня
- Растоке
- Салопек-Луке
- Саставак
- Слуньчиця
- Снос
- Спаредняк
- Стоймерич
- Шливняк
- Точак
- Тржич-Примишлянський
- Велюн
- Велюнська Глина
- Велюнський Понораць
- Видекич-Село
- Заполяк
- Зечев-Варош
Історія
Уперше Слунь згадано в 12 столітті під назвою «Словін град» (хорв. Slovin grad). В XV сторіччі тут споруджено фортецю родини Франкопанів. Поряд із нею в той же час заклали францисканський монастир. В 16 столітті Слунь розорила турецька навала, а згодом він став одним із укріплених постів Військового кордону, особливої області, яку Габсбурги створили для захисту від турків. Наприкінці 17 століття Слунь цілковито перебудували, і це планування збереглося до наших днів.
Під час війни за незалежність Хорватії історичному центру міста завдано значного збитку. Відбудовчі роботи тривали кілька років після закінчення війни.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Слунь, Що таке Слунь? Що означає Слунь?