Святки

Святки (Святі дні, Коляда) — дванадцять днів після свята Різдва Христового до свята Богоявлення (Водохреща) в слов'ян. «Зимові свята» тривають від 24 грудня до 6 січня. Це період так званого зимового повороту сонця. За слов'янським уявленнями це зустріч нового сонячного року, а звідси і свято народження Сонця — найзнаменніше зимове свято, що об'єднувалося цілим каскадом обрядових дій. Усі вони так чи інакше стосувалися завершення хліборобського циклу, що підтверджують численні ритуалізовані дійства (кутя, посівання зерном, виготовлення Дідуха тощо).

Святки
Різдвяні ворожіння
Інші назви	Святі дні, Коляда, Зимові свята
Місце	Україна, Білорусь, Польща, Чехія, Словаччина, Росія і Болгарія
Ким святкується	слов'яни
Тип	народно-православний
Початок	24 грудня
Закінчення	6 січня
Святкування	колядування, посівання, рядженне, ворожіння
Традиції	заборона на роботи
Пов'язаний з	Колядою
Святки у Вікісховищі

Див. також: Великодні святки та Богоявленські святки

У давнину різдвяні святки в Україні тривали з 24 грудня до 6 січня. Це було головне зимове багатоденне свято. Протягом цього часу українці вітали один одного з Різдвом, бажали доброго врожаю, щедрого року, багатства і добробуту у дім господарів. А щоб всі побажання втілювалися у життя, існували свої традиції і звичаї, які передавалися з покоління в покоління. Цей час був коротким перепочинком в сільських роботах, короткочасним періодом відносного достатку у більшості сімей і супроводжувався масовими народними звеселяннями.

Етимологія та назви

Святки (від прасл.: *svętъ, *svętъjь) — праслов'янське слово, що означає святі, святкові дні. Множина вказує, що свято триває не один день (порівн.: Великодній тиждень, Зелені свята).

в.-болг. мръсни дни (нощи), погани дни; з.-болг. некрстени дни, некрштены дани; у Родопах — караконджерови дни, дяволски деня, вампирски де́н’ове, поганските дни, буганите дене.
зах.-біл. калядныя святкі; між каляд, поміж каляд; або калядныя святкі, калядныя нядзелі;
зх.-пол. укр. коля́да, ко́ляды, свички́, святы́е вечо́ры, роздвяны́е свята́, Рожество;
пол. Gody, Godnie Święta, Szczodre Gody, świeczki, święte wieczory;
рос. святки, святые вечера, свечки, коля́ды, колёды, рожествя́нские свя́тки (брян.), цветьё (Удмуртія), окрутники (новг.), кудеса (новг., вологод.), субботки (псков.);
словац. Vianoce, Hody, sviatky;
словен. Volčje noči (штир.);
сербохорв. nekršteni dani;
чеськ. Vánoce («святі ночі»), Hody;

Список

Див. також: Різдвяні святки

Святий Вечір

Докладніше: Святий Вечір

Різдво Христове

Докладніше: Різдво Христове

Марії

На другий день Різдва (26 грудня), святкують Марії, Святої родини (Ісуса, Марії і Йосифа), по-церковному — Собор Пресвятої Богородиці.

Обрядодій у ці дні не виконують, лише співають колядки, показують вертеп, ходять вітати іменинників — Марію.

Докладніше: Собор Пресвятої Богородиці

Стефана

На третій день Різдва (27 грудня), святкують Стефана, першого християнського першомученика. Святий Стефан у народі шанувався як покровитель домашньої худоби, особливо коней. Цього дня господарі винаймали пастухів на наступний сезон. Для цього влаштовували спільну трапезу. Коней на Стефана поїли й годували з срібного посуду.

Докладніше: День святого Стефана

Щедрий вечір

Щедрий вечір — друге свято різдвяного циклу через тиждень (31 грудня) після Коляди. Щедрий вечір — день християнської святої преподобної Меланії. Цей день ще називали Маланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому Році, готуванням щедрої куті. Щедрують теж театралізованими групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені».

Докладніше: Маланка, Щедрування та Щедрівки

Свято Маланки

Свято Маланки відоме на Монастирищині, воно досі збережене на придністровській частині Тернопільщини. Обряд «Маланки» бере свій початок із дохристиянських часів.

Новий рік — Василя

Докладніше: Новий рік, Василій Великий та Посівання

Другий Святий Вечір

Докладніше: Водохрещенський вечір

Водохреща. Йордан

Водохреща (водосвяття) — третє свято різдвяного циклу. Свято пов'язане з культом води та поклоніння Дані^{[джерело?]}, про що свідчить його народна назва Йордан, або Ярдань — «осонцення води». Із утвердженням християнства воно набуло нового змісту і за співзвучністю назви почало асоціюватись із хрещенням Ісуса Христа у річці Йордан.

Докладніше: Водохреща, Богоявлення та Хрещення Господнє

Див. також

День Святого Миколая
Ряджені