Володи́мир Я́кович Само́йлов (рос. Владимир Яковлевич Самойлов; нар. 15 березня 1924, Одеса, Українська СРР — пом. 8 вересня 1999, Москва, Росія) — радянський, український та російський актор. Народний артист СРСР (1984).
| Володимир Самойлов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Владимир Самойлов | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Якович Самойлов | |||
| Народився | 15 березня 1924[1][2][3] Одеса, Українська СРР, СРСР[3] | |||
| Помер | 8 вересня 1999[1][2][3](75 років) Москва, Росія[3] | |||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
| Громадянство | СРСР Росія | |||
| Діяльність | актор, кіноактор, актор театру | |||
| Alma mater | Одеське театральне училище | |||
| Заклад | Московський академічний театр імені Володимира Маяковського | |||
| Роки діяльності | з 1948 | |||
| Діти | Самойлов Олександр Володимирович | |||
| IMDb | nm0759962 | |||
| Нагороди та премії | ||||
Життєпис
Народився 15 березня 1924 року в Одесі.
В 1941 році добровольцем пішов на фронт.
У 1948 році закінчив Одеське театральне училище.
До 1951 року працював в Одеському театрі Радянської Армії, Одеському російському драматичному театрі імені А. Іванова.
В 1951 – 1958 роках працював у Кемеровському обласному театрі драми імені А. В. Луначарського, у 1958 – 1968 роках – в Горьковському театрі драми імені М. Горького.
В 1968 — 1992 рр. працював в Московському театрі драми ім. В. Маяковського, а в 1992 — 1999 рр. був актором Московського драматичного театру імені М. В. Гоголя.
У кіно знімався з 1959 року.
Помер 8 вересня 1999 року в Москві. Похований на Ваганковському кладовищі.
Фільмографія
- «І знову ранок» (1960)
- «Секретар обкому» (1963)
- «Двадцять шість бакинських комісарів» (1965)
- «На завтрашній вулиці» (1965)
- «Дикий мед» (1966)
- «Весілля в Малинівці» (1967)
- «Крах» (1968)
- «Шосте липня» (1968)
- «Кут падіння» (1970)
- «Зірки не гаснуть» (1971)
- «Зимородок» (1972)
- «Премія» (1974)
- «Доля» (1977)
- «Сибіріада» (1978)
- «Ви вмієте грати на піаніно?» (1982)
- «Така жорстка гра — хокей» (1983)
- «Зустрічна смуга» (1986)
- «На порозі» (1986)
- «Візит до Мінотавра» (1987)
- «Процес» (1989)
- «…на прізвисько „Звір“» (1990)
- «Санітарна зона» (1990)
та інші.
Грав Меґре в українській стрічці «Ціна голови» (1991) за Жоржем Сіменоном.
Нагороди
- Орден ВІтчизняної війни 2 ступеня.
- Медалі "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.", "В пам'ять 850-річчя Москви"
- Державні премії СРСР (1976, 1986 рр.).
- Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Самойлов Володимир Якович, Що таке Самойлов Володимир Якович? Що означає Самойлов Володимир Якович?