Сажень

Са́жень (д.-рус. сѧжень від прасл.: *sęgъ, *sęženь, утвореного від *sęgati — «сягати») — руська одиниця вимірювання відстані, площі та об'єму. Кубічний сажень також називався сяг.

Сажень
В основній одиниці SI	2,1336 ± 5,0E−5 м
Дорівнює стандартній одиниці	2,1 м, 2,1 м, 2,1 м, 2,133562 м, 2,1 м і 2,1 м
Фізична величина	довжина
Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих	wd:Q2018709 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value)

Хронологічна ретроспектива в Російській імперії

У XVII столітті основною мірою був триаршинний сажень, що дорівнював 2,16 метра й містив три аршини (72 см) по 16 вершків. Зазвичай його назвали «казенний сажень», оскільки його використання запровадила держава (Московське царство, а потім і Російська імперія). Відповідно до «Соборного уложення» 1649 року було обрано саме триаршинний сажень, якому надали перевагу перед 2,5-аршинним.

За Петра І російські міри довжини прирівняли до англійських. Один російський аршин дорівнював 28 англійським дюймам. Тобто 3 аршини дорівнювали 7 англійським футам, що становить 213,36 см. Проте Л. Сєдова стверджує, що досі не знайдено документів, котрі б це потверджували.

У XVIII столітті відбулась уніфікація метрології в Гетьманщині відповідно до російських стандартів, адже вже на початку XVIII століття російська адміністрація була зацікавлена в упорядкуванні мір. У 1736—1742 роках працювала «Державна комісія мір та ваги», котра опікувалась уточненням мірчих стандартів та поширенням їх по всій імперії. Відтоді на Лівобережній Україні почали використовувати казенний сажень.

Від 11 жовтня 1835 року, згідно з указом Миколи I «Про систему російських мір і вагів», було додатково прирівняно довжину сажня до довжини 7 англійських футів, тобто рівно до 2,1336 метра.

В 1849 р. впроваджений на Правобережній Україні (також і на інших підконтрольних Російській імперії землях) замість старопольського сажня (затвердженого Конституцією 1764 р.), який дорівнював 1,786 м.

З введенням 1924 року в СРСР метричної системи вимірів сажень вийшов з ужитку.

Хронологічна ретроспектива в Австрійській імперії

З включенням Галичини до складу Австрійської імперії впроваджено віденський сажень (нім. Klafter) 1,8965 м., 1600 квадратних сажнів становили 1 нижньоавстрійський морг (0,5755 га).

Співвіднесення з іншими одиницями довжини

1 сажень = 7 англійських футів = 84 дюйми = 2,134 метра
1 сажень = 1/500 версти = 3 аршини = 12 п'ядей = 48 вершків

Види сажня

Триліктевий = 182,88 см
Триаршинний (казенний) = 213,36 см
2,5-аршинний (маховий) = 182 см (маховий — відстань між пальцями розкинутих рук)
Чотириаршинний = 4 аршини = 284,48 см
Косовий сажень = від кінця пальців рук до кінця пальців ніг = приблизно 248 см
Малий сажень = від витягнутої на рівень плеча руки до підлоги ≈ 142,4 см
Морський сажень = 6 англійських футів = 182,88 см
Грецький сажень ≈ 6 англійських футів 1 дюйм = 185,42 см. Оргійя — грецький маховий сажень.
Гірничий сажень — (лат. «passus») — дорівнює трьом ліктям (близько 1,6 м). Лахтер — німецький гірничий сажень, який дорівнював за часів Агріколи близько 1,7 м.
Квадратний сажень — дорівнювала 9 квадратним аршинам, 49 квадратним футам, 2304 квадратним вершкам або 7056 квадратних дюймів.

Джерела та література

Н. О. Герасименко Сажень // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 422. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская метрология. Учебное пособие. — 2-е изд. — М.: Высшая школа, 1975. — 321 с. (рос.)
Седова Л. Н. Вопросы русской метрологии на уроках и внеклассных занятиях по математике (рос.)
Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К.: Наукова думка, 1975. — 159 с.
Черепнин Л. В. Русская метрология // Под ред. доктора исторических наук проф. А. И. Андреева. — М.: Трансжелдориздат НКПС, 1944. — 94 с. (рос.)