| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська кирилиця |
| * Зазначені лише офіційні абетки держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Старорумунська кирилиця (молдовська кирилиця, давньомолдовський шрифт, старомолдовська кирилиця, влахо-слов'янська азбука, романокирилиця, молдово-волоська писемність, азбука влахо-молдовських рукописів) використовувалася для запису волоської і молдовської мов у Валахії, Трансильванії, Молдовському князівстві. В об'єднаній Румунії з початку 1860-х років офіційно стали використовувати румунську абетку на латинській основі; в Бессарабії з XIX століття — російську абетку.
Варіанти кириличної абетки, що вживалися для молдовської мови в Молдавській АРСР 1924—1932 і 1938—1940 років (між 1932 і 1938 роками офіційно використовували латиницю) і з 1940 по 1989 рік в Молдавській РСР, значно відрізняються від традиційної кирилиці і являють собою адаптацію російської абетки для молдовської мови.
Перехід румунської писемності на латиницю був двоступеневим: спочатку (1830–1850-ті роки) застосовували так званий «перехідний алфавіт», що включав як кириличні, так і латинські знаки, і лише через кілька років була введена повноцінна латиниця.
Абетка
Перевагою кирилиці була її здатність досить чітко передавати фонетичні особливості мови волохів і молдован.
«Стандартний» варіант
Румунська кирилиця була дуже близька до сучасної для неї церковнослов'янської; відмінності у складі абетки (на кінець XVIII і XIX ст.) такі:
- літеру ѕ застосовують тільки як цифровий знак, тобто фактично вона не є буквою;
- не використовують ы, а для передачі цього звуку застосовують великий юс ѫ ;
- початковий склад [ин] ([им] перед [б], [п], [м]) позначають видозміненою юсовою буквою ин ꙟ ;
- для дзвінкого африкату [дж] застосовують спеціально винайдену букву џ.
Деякі літери (ь, ѣ, щ, голосні зі знаком стислості) мають відмінний від московського церковнослов'янського ізводу звуковий зміст, ближчий до болгарської фонетики.
Алфавітний порядок відтворюється за букварем: Букоавнъ пентру ꙟвъцътура прунчилѡр де а се депринде атѫт ла куноащерѣ словелѡр, ла словеніе, ши ла четаніе… Букурещй, 1826. Порядок літер не був строго фіксований і в деяких абетках і букварях міг істотно відрізнятися від наведеного. Деякі видання включають до складу алфавіту букву Ѿ, яку, як і Ы, в письмі ніколи не використовували, але вживали в Пасхалії. Іноді Ѿ могли писати на початку церковних термінів, запозичених із церковнослов'янської: наприклад, ѿпуст.
- Перша поштова марка Молдавського князівства (перший випуск, 1858)
- Поштова марка Молдавського князівства (другий випуск, 1858)
Порівняльна таблиця
Румунська кирилиця була близька до ранньої абетки церковнослов'янської мови богослужіння.
| Літера | Числове значення | Відповідник у румунській латинці | Перехідний алфавіт | Відповідник у молдовській кирилиці | Фонема | Румунська назва | Староцерковнослов'янський відповідник name |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| А а | 1 | a | A a | а | /a/ | az | азъ (azŭ) |
| Б б | b | Б б | б | /b/ | buche | бꙋкꙑ (buky) | |
| В в | 2 | v | В в | в | /v/ | vede | вѣдѣ (vĕdĕ) |
| Г г | 3 | g, gh | G g | г | /ɡ/ | glagol | глаголи (glagoli) |
| Д д | 4 | d | D d | д | /d/ | dobru | добро (dobro) |
| Є є, Е е | 5 | e | E e | е | /e/ | est | єстъ (estŭ) |
| Ж ж | j | Ж ж | ж | /ʒ/ | juvete | живѣтє (živěte) | |
| Ѕ ѕ | 6 | dz | Ḑ ḑ | дз | /d͡z/ | zalu | ꙃѣло (dzělo) |
| З з | 7 | z | Z z | з | /z/ | zemle | зємл҄ꙗ (zemlja) |
| И и | 8 | i | I i | и | /i/ | ije | ижє (iže) |
| Й й | i | Ĭ ĭ | й | /j/, /ʲ/ | |||
| І і | 10 | i | I i | и | /i/ | i | и (i) |
| К к | 20 | c, ch | К к or K k | к | /k/ | kaku | како (kako) |
| Л л | 30 | l | Л л | л | /l/ | liude | людиѥ (ljudije) |
| М м | 40 | m | M m | м | /m/ | mislete | мꙑслитє (myslite) |
| Н н | 50 | n | N n | н | /n/ | naș | нашь (našĭ) |
| Ѻ ѻ, О o | 70 | o | O o | о | /o̯/ | on | онъ (onŭ) |
| П п | 80 | p | П п | п | /p/ | pocoi | покои (pokoi) |
| Р р | 100 | r | Р р | р | /r/ | râță | рьци (rĭci) |
| С с | 200 | s | S s | с | /s/ | slovă | слово (slovo) |
| Т т | 300 | t | T t | т | /t/ | tferdu | тврьдо (tvrĭdo) |
| ОУ Ѹ ѹ | 400 | u | Ꙋ ꙋ (Ȣ, ȣ, ɣ) | у | /u/ | upsilon | ꙋкъ (ukŭ) |
| Ѹ Ȣ, У Ȣ | ucu | ||||||
| Ф ф | 500 | f | F f | ф | /f/ | fârta | фрьтъ (frĭtŭ) |
| Х х | 600 | h | Х х | х | /h/ | heru | хѣръ (xěrŭ) |
| Ѡ ѡ | 800 | o | O o | о | /o/ | omega | отъ (otŭ) |
| Щ щ | șt | Щ щ | шт | /ʃt/ | ștea | ща (šta) | |
| Ц ц | 900 | ț | Ц ц | ц | /t͡s/ | ți | ци |
| Ч ч | 90 | c (перед e, i) | Ч ч | ч | /t͡ʃ/ | cervu | чрьвь (črĭvĭ) |
| Ш ш | ș | Ш ш | ш | /ʃ/ | șa | ша (ša) | |
| Ъ ъ | ă, ŭ | Ъ ъ | э | /ə/ | ier | ѥръ (jerŭ) | |
| Ы ы, Ꙑ ꙑ | â, î | Î î | ы | /ɨ/ | ieri | ѥрꙑ (jery) | |
| Ь ь | ă, ŭ, ĭ | Ꙋ̆ ꙋ̆ | ь | — | ѥрь (jerĭ) | ||
| Ѣ ѣ | ea | Ea ea | я | /e̯a/ | eati(u) | ѣть (ětĭ) | |
| Ю ю | iu | Ĭꙋ ĭꙋ | ю | /ju/ | Io / iu | ю (ju) | |
| Ꙗ ꙗ, IA | ia | Ĭa ĭa | иа | /ja/ | ia | ꙗ (ja) | |
| Ѥ ѥ, IE | ie | Ĭe ĭe | ие | /je/ | ѥ (je) | ||
| Ѧ ѧ | ĭa, ea | Ĭa ĭa, Ea ea | я | /ja/ | ia | ѧсъ (ęsŭ) | |
| Ѫ ѫ | î | Î î | ы | /ɨ/ | ius | ѫсъ (ǫsŭ) | |
| Ѯ ѯ | 60 | x | Ks ks | кс | /ks/ | csi | ѯи (ksi) |
| Ѱ ѱ | 700 | ps | Пs пs | пс | /ps/ | psi | ѱи (psi) |
| Ѳ ѳ | 9 | th, ft | T t, Ft ft | т, фт | /t/ and approx. /θ/ or /f/ | thita | фита (fita) |
| Ѵ ѵ | 400 | i, u | I i; Ꙋ ꙋ | и, у | /i/, /y/, /v/ | ijița | ижица (ižica) |
| Ꙟ ꙟ, ↑ ↑ | în îm | În în Îm îm | ын, ым | /ɨn/, /ɨm/ | în | ||
| Џ џ | g (перед e, i) | Џ џ | ӂ | /d͡ʒ/ | gea |
Див. також
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Румунська кирилиця, Що таке Румунська кирилиця? Що означає Румунська кирилиця?