Райнгард Ґенцель

Райнгард Ґенцель (нім. Reinhard Genzel; нар. 24 березня 1952, Бад-Гомбурґ, ФРН) — німецький науковець-астрофізик, доктор філософії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Райнгард Ґенцель

нім. Reinhard Genzel

Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012

Народився

24 березня 1952 (73 роки)
Бад-Гомбурґ, ФРН

Країна

Німеччина

Національність

німець

Діяльність

астроном, викладач університету, астрофізик, науковець

Alma mater

Університет Фрайбурга
Боннський університет

Галузь

субміліметрова астрономія
інфрачервона астрономія

Заклад

Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Університет Берклі
Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка

Науковий ступінь

доктор філософії

Аспіранти, докторанти

Shy Genel^d

Членство

Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Французька академія наук
Національна академія наук США
Баварська академія наук
Європейська академія^[1]
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук^[2]
МАС

Батько

Ludwig Genzel^d^[3]

Нагороди

Наукові нагороди та премії

Премія Ньютона Лейсі Пірса (1986);
Премія Лейбніца (1990);
Премія Жуля Жансена (2000);
Премія Бальцана (2003);
Медаль Штерна-Ґерлаха (2003);
Медаль Альберта Ейнштейна (2007);
Премія Шао (2008);
Медаль Отто Ґана (2008);
Лекція Карла Янського (2010);
Медаль Карла Шварцшильда (2011);
Премія Крафорда (2012);
Премія Гарві (2014);
Медаль Гершеля (2014).

Райнгард Ґенцель у Вікісховищі

Життєпис

Вивчав фізику в Боннському університеті. У 1975 році закінчив Боннський університет. У 1978 році захистив дисертацію доктора філософії в Боннському університеті, і того ж року захистив дисертацію з радіоастрономії у Радіоастрономічному інституті Макса Планка. Потім працював у США в Гарвард-Смітсонівський центрі астрофізики з 1980 по 1982 рік.

Райнгард Ґенцель у 1981 році стає професором кафедри фізики Університету Берклі.

У 1986 року повернувся до ФРН, та став директором Інституту позаземної фізики Макса Планка. У 1988 році став професором в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.

Наукова діяльність

Райнгард Ґенцель займається створенням приладів для інфрачервоної та субміліметрової астрономії. У тому числі брав участь в розробці Дуже великого телескопа, Інфрачервоної космічної обсерваторії та космічної обсерваторії Гершеля.

У середині 1990-х років наукова група під його керівництвом виявила обертальний рух зірок у центрі Чумацького шляху навколо масивного об'єкта, можливо чорної діри. Незалежно від нього такі ж результати були отримані астрономом Андреою Ґез в Обсерваторії Кека. Райнгард Ґенцель також вивчає еволюцію галактик та зореутворення.

Премії та нагороди

Премія Ньютона Лейсі Пірса (1986);
Премія Лейбніца (1990);
Премія Жуля Жансена (2000);
Премія Бальцана (2003);
Медаль Штерна-Ґерлаха (2003);
Медаль Альберта Ейнштейна (2007);
Премія Шао (2008);
Медаль Отто Ґана (2008);
Лекція Карла Янського (2010);
Медаль Карла Шварцшильда (2011);
Премія Крафорда (2012);
Орден «Pour le Mérite» (2013);
Премія Гарві (2014);
Медаль Гершеля (2014)

Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (2014).
Нобелівська премія з фізики (2020).

Член академій і наукових товариств

Американського фізичного товариства (1985);
Французької академії наук (1998).
Національної академії наук США (2000);
Академії Леопольдіна (2002);
Європейської Академії (2002);
Баварської академії наук (2003);
Лондонського королівського товариства (2012);

[1]

[2]

[3]