Пско́вська о́бласть (рос. Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
| Псковська область | |
|---|---|
| рос. Псковская область | |
Прапор Псковської області Герб Псковської області | |
| Країна | Росія |
| Фед. округ | Північно-Західний |
| Адмін. центр | Псков |
| Глава | Mikhail Vedernikovd |
| Дата утворення | 23 серпня 1944 |
| Оф. вебсайт | pskov.ru(рос.) |
| Географія | |
| Координати | 57°19′00″ пн. ш. 29°15′00″ сх. д. / 57.316666666667° пн. ш. 29.25° сх. д. |
| Площа | 55 300 км² (52-а) |
| • внутр. вод | 5,2 % |
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
| Населення | |
| Чисельність | ▼ 661 586 (01.01.2013)(64-а) (2011) |
| Густота | 12,1 осіб/км² |
| Економіка | |
| Економ. район | Північно-Західний |
| Коди | |
| ISO 3166-2 | RU-PSK |
| ЗКАТО | 58 |
| Суб'єкта РФ | 60 |
| Телефонний | (+7) |
| Карти | |
| Псковська область у Вікісховищі | |
Адміністративний центр — місто Псков.
Межує з трьома державами: з Естонією, Латвією і Білоруссю. Крім того, межує з Ленінградською, Новгородською, Тверською і Смоленською областями.
Утворена 23 серпня 1944 року, а 2 жовтня 1957 року до її складу увійшла Великолуцька область РРФСР.
Географія
У Псковській області понад 3 тисячі озер, зокрема третє за величиною в Європі — Чудсько-Псковське озеро. Особливістю області також є делікатесна риба снеток, яка водиться лише в Псковській області.
Територію Псковської області перетинають федеральні автомагістралі М9 і М20.
Рельєф
Псковська область розташована на північному заході Східно-Європейської (Руської) рівнини. Рельєф переважно низовинно-горбистий (середня висота — 110 м над рівнем моря) з трьома явно виокремлюючимися височинами: Лузька височина на півночі області з максимальною висотою 204 м (гора Кочебуж), Судомська височина в середній частині з найвищою точкою 293 м (гора Судома) і Бежаницька височина на півдні з максимальною висотою — 339 м (гора Лобно).
На заході в Печорському районі знаходяться східні схили височини Хаанья (заходить з території Естонії та Латвії) геологічно виражена Локновським валом, а на південному сході — західні схили Валдайської височини на межі з Тверською областю. На півдні на кордоні з Білоруссю розташовані північні ділянки Невельсько-Городоцької височини. Між нею і Бежаницькою розташована Вязевська височина з висотністю до 264 м.
Мінімальна висота області — уріз Псковсько-Чудського озера — становить 30 м. У західній частині регіону розташована Псковська низовина, по якій тече річка Велика, а на сході — Приільменська низовина, по якій тече друга головна водна артерія області — річка Ловать. На півночі між Лузькою і Судомською височинами розташована Хиловська низина, а в середній частині області (між Судомською і Бежаницькою височинами) — Соротська низина. На крайній півночі розташована Плюссько-Лузька низовина.
Історія
- Псковське князівство 11 — 16 століття
- Псковська губернія 18 — 20 століття
Населення
Населення області — 620,2 тис. осіб (2021). Щільність населення: 11,2 осіб/км², питома вага міського населення: 71,54 %.
Національний склад
Виконавча влада
- Туманов Владислав Миколайович (1992—1996)
- Михайлов Євген Едуардович (1996—2004)
- Кузнецов Михайло Варфоломійович (2004—по теперішній час)
5 грудня 2004 року на губернаторських виборах колишній депутат Держдуми Михайло Кузнецов здобув перемогу над діючим головою області Євгеном Михайловим, якого підтримувала «Єдина Росія».
Михайло Кузнєцов народився в 1968 році. Закінчив фізичний факультет МДУ. Служив у Тульській дивізії ВДВ. В 1995 році обрався депутатом Держдуми за списком ЛДПР, в 1999 році виграв вибори в Держдуму по Псковському одномандатному округу. У 2001 році став головою ради директорів ТОВ «Псковський мелькомбінат».
Майстер спорту міжнародного класу з парашутного спорту, капітан псковської парашутної команди «Небесні барси», що представляє МНС.
Адміністративний поділ
Міські округи
| Назва міста | Населення (2002) |
| Псков | 202 780 |
| Великі Луки | 104 979 |
Муніципальні райони
| Назва району | Населення (2002) | Районний центр | Населення райцентру (2002) |
| Бежаницький район | 17 547 | смт Бєжаниці | 4 846 |
| Великолуцький район | 24 035 | м. Великі Луки | |
| Гдовський район | 17 715 | м. Гдов | 5 171 |
| Дедовицький район | 17 881 | смт Дєдовичі | 9 881 |
| Дновський район | 16 048 | м. Дно | 10 049 |
| Красногородський район | 9 800 | смт Красногородськ | 4 694 |
| Куньїнський район | 12 928 | смт Кунья | 3 527 |
| Локнянський район | 13 268 | смт Локня | 4 898 |
| Невельський район | 31 419 | м. Невель | 18 545 |
| Новоржевський район | 12 217 | м. Новоржев | 4 125 |
| Новосокольницький район | 19 389 | м. Новосокольники | 9 757 |
| Опочецький район | 23 973 | м. Опочка | 13 964 |
| Островський район | 36 685 | м. Остров | 25 078 |
| Палкінський район | 10 520 | смт Палкино | 3 201 |
| Печорський район | 25 300 | м. Печори | 13 056 |
| Плюсський район | 11 610 | смт Плюса | 3 856 |
| Порховський район | 28 470 | м. Порхов | 12 263 |
| Псковський район | 37 216 | м. Псков | |
| Пустошкинський район | 12 071 | м. Пустошка | 5 509 |
| Пушкіногорський район | 11 694 | смт Пушкінські гори | 6 089 |
| Питаловський район | 14 853 | м. Питалово | 6 806 |
| Себезький район | 25 473 | м. Себеж | 7 138 |
| Струго-Красненський район | 16 579 | смт Струги Красні | 8 762 |
| Усвятський район | 6 360 | смт Усвяти | 3 148 |
Міста Псковської області
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 4 тисячі 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Галерея
Пушкінські гори
Тут, у Святогірському монастирі, згідно з заповітом, поховано Олександра Пушкіна. Поблизу монастиря знаходився маєток Пушкіних Михайлівське, в сусідньому селі Тригірському жила муза Пушкіна Ганна Вульф.
- Могила О. Пушкіна в Святогірському монастирі.
- «Онегінська лава» у Тригірському.
- Банька у Тригірському парку.
- Річка Сороть.
Старий Ізборськ
Згідно з літописом, першим князем Ізборська був Трувор, брат новгородського Рюрика. На місцевому кладовищі, серед могил сучасних мешканців Ізборська знаходиться і поховання Трувора, так званий «Труворів хрест».
- Мури давнього Ізборська.
- Труворове городище.
- Муровані ворота у Старому Ізборську.
Печори
Місто відоме завдяки Печорському монастирю, з головним храмом у стилі українського бароко, що знаходиться над монастирськими печерами з похованнями місцевих ченців, на зразок печер київської Лаври. Завдяки перебуванню у складі незалежної Естонії в 1919—1940 рр., монастир не зазнав плюндрування з боку більшовиків. Від часів естонської влади в місті залишилася протестантська кірха.
- Печорський монастир.
- Монастирський храм над входом у печери.
- Мури Печорського монастиря.
- Паломники біля стін Печорського монастиря.
- Монастирське стадо.
- Естонська кірха.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Псковська область, Що таке Псковська область? Що означає Псковська область?