Психолог

Психолог (др.-греч. ψυχή — душа; λόγος — знання) — це фахівець, який оцінює, діагностує і вивчає поведінку і розумові процеси (див. психологія). Деякі психологи, такі як клінічні та психологи-консультанти, піклуються про психічне здоров'я, соціальні або організаційні психологи проводять дослідження та надають психологічну допомогу. Спеціаліст — тобто людина, що має завершену вищу психологічну освіту або пройшла перепідготовку на базі вищої освіти за спеціальністю «Психологія». За напрямом підготовки «Психологія» можуть бути такі кваліфікації: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».^{[джерело не вказане 2528 днів]}

Спеціаліст — тобто людина, що має завершену вищу психологічну освіту або пройшла перепідготовку на базі вищої освіти за спеціальністю «Психологія». За напрямом підготовки «Психологія» можуть бути такі кваліфікації: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».^{[джерело не вказане 2528 днів]}

Психічні явища містять психічні процеси, властивості та стани особистості.

Області людської діяльності: система охорони здоров'я, освіти, сфера професійної діяльності, бізнесу, спорту, мистецтва, а також система соціальної допомоги та підтримки та інше.

Психолог може виконувати такі види діяльності:

діагностичну та корекційну;
експертну та консультативну;
навчально-виховну;
науково-дослідну;
культурно-освітню.
Психолог-практик. Займається застосуванням професійних знань, умінь та навичок на практиці. Психологи-практики, зазвичай, мають спеціалізацію відповідно до тієї сфери діяльності в якій вони практикують (наприклад, дитячий психолог, медичний психолог, спортивний психолог).
Викладач психології. Зазвичай відносять до теоретиків, хоча має сенс виділити цей напрямок психологічної діяльності окремо. Тому що викладач, окрім викладацької діяльності, має можливості для науково-дослідної діяльності та практичної роботи (психологічне консультування, тренінги та практичні семінари), а також для вирішення завдань прикладного характеру (розробка та/або виконання психологічних продуктів на замовлення, в освітньому закладі або поза його межами).
Медичний психолог. На відміну від звичайного психолога, він має медичну освіту, глибокі знання в галузі психічних розладів та право призначати певні групи фармацевтичних препаратів. Фактично ці фахівці виконують функції психотерапевтів.
Клінічний психолог. Він теж допомагає людям з психіатричними невротичними розладами. Але не призначає ліків, бо не має медичної освіти. Тобто за функціями це вже не психолог, але ще й не повноцінний психотерапевт.

Відмінність від психотерапевта

Див. також: Клінічна психологія

Головні відмінності психолога від психіатра та психотерапевта полягають у наступному:

Психолог — не лікар, тобто не має спеціальної медичної освіти; відповідно не ставить медичних діагнозів, не лікує і не призначає лікарських препаратів (виключенням в Україні є лікар-психолог, який призначає лікарські препарати, однак не ставить медичних діагнозів)
Психолог працює з психічно здоровими людьми (клієнтами, а не хворими), що мають якісь труднощі або потрапили в складну життєву ситуацію.
Психолог – фахівець, який займається вивченням внутрішнього світу людини, психікою та її структурою, а також їх взаємозв'язком з оточенням.

Переважно, до психолога звертаються в таких випадках як:

травматичні та стресові ситуації: смерть, розлучення, насильство, тяжке захворювання, вагітність, народження дитини, переїзд на нове місце проживання, перехід на нову роботу й інше;
коли людина відчуває різні труднощі та проблеми в ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми (близькими, дітьми, колегами);
коли є якісь тілесні симптоми або психосоматичні захворювання (наприклад, нейродерміт, вегетосудинна дистонія, синдром хронічної втоми та інші);
коли людина відчуває, що «щось не так» з нею або з її оточенням і у неї є бажання поліпшити своє життя;
а також будь-які інші причини, що вимагають підтримки або допомоги зовні.