Бори́с Іванович Прийма́к (29 травня (11 червня) 1909 , Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія — 17 лютого 1996 , Київ ) — український радянський архітектор та педагог, головний архітектор Києва (1955–1973), професор. Заслужений будівельник УРСР (7.08.1965), народний архітектор СРСР (1970).
| Приймак Борис Іванович | |
|---|---|
| Народження | 29 травня (11 червня) 1909 Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія[1] |
| Смерть | 17 лютого 1996 (86 років) |
| Країна (підданство) | СРСР Україна |
| Навчання | Харківський художній інститут (1930) |
| Партія | КПРС |
| Діяльність | архітектор, викладач університету |
| Праця в містах | Київ |
| Учні | Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| Приймак Борис Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 29 травня (11 червня) 1909 року в місті Новочеркаську, Росія. Закінчив Харківський художній інститут, архітектурний факультет в 1930 році, аспірантуру Академії архітектури СРСР (1936–1940).
З 1930 року — у проєктних організаціях Харкова, зокрема у місцевому відділенні «Діпроміста». З 1946 року — керівник архітектурно-планувальної майстерні інституту «Київпроєкт».
Заступник головного архітектора Києва з 1952 року. Головний архітектор Києва з 1955 по 1973 роки. Професор, керівник архітектурної майстерні Київського художнього інституту з 1971 року.
У 1990 році вийшов на пенсію. Помер на 87-му році життя 17 лютого 1996 року в Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.84″ пн. ш. 30°30′6.16″ сх. д. / 50.4166222° пн. ш. 30.5017111° сх. д.).
Родина
- Дружина — Клавдія Хмельова (1910—1994).
- Дочка — Марина Приймак (1940—1995), архітекторка КиївЗНДІЕП.
- Онука — Анастасія Снісаренко-Єржиковська (нар. 1967), архітекторка-дизайнерка.
Архітектурні роботи
- Проєкти планування міст Маріуполя, Кривого Рогу, Тбілісі. 1930—1935.
- Один з авторів затвердженого конкурсного проєкту забудови Хрещатика. 1949—1954.
- Будинок Міністерства зв'язку та поштамту на площі Калініна (нинішня адреса — вулиця Хрещатик, 22, спільно з архітекторами Ладним, Хлєбниковою, Слуцьким). Будівництво 1950—1957.
- Готель «Москва» (спільно з архітекторами Добровольским, Косенком, Мілецьким, Сазанським). Будівництво 1959—1966.
- Оформлення моста Патона (спільно з архітекторами Буділовським, Хлєбниковою, Ладним, Фокічевою).
- Станція метрополітену «Завод Більшовик» (спільно з архітектором Малиновським). Будівництво 1962—1963.
- Станції метрополітену «Нивки», «Жовтнева» (1971 р.), «Червона площа» (1976 р.).
- Генплан забудови Києва, затверджений у 1949 р. (спільно з Власовим, Козловим, Дибовським, Поліщуком та Малоземовим).
- Генплан забудови Києва, розроблений у 1964 р. (спільно з Гречиною, Слуцьким, Мусатовою).
- Житлові будинки на Хрещатику:
- № 1З, 17 (спільно з архітекторами Власовим О. В., Добровольським А. В.). Будівництво 1950—1951 рр.
- № 29 Будівництво 1955 р.
- Житловий будинок на площі Українських Героїв, 1 (нинішня адреса — вулиця Велика Васильківська, 24, спільно з архітектором В. Поліщуком). Будівництво 1954 р.
- пам'ятник В. І. Леніну в Запоріжжі (1960, скульптори М. Лисенко, Г. Суходолов, архітектори Б. Приймак, В. Ладний).
- надгробок на могилі Ванди Василевської (1969, скульптор Г. Кальченко)
- Центральний поштамт у Києві (1952–1957)
- Готель «Україна» (1954–1961)
- Станція метро «Шулявська» (1963)
- Станція метро «Берестейська» (1971)
- Станція метро «Нивки» (1971)
- Станція метро «Контрактова площа» (1976)
Відзнаки та нагороди
- Заслужений будівельник УРСР, 7.08.1965 р.
- Лауреат премії Ради Міністрів СРСР, 1971 р., за розробку Генерального плана міста Києва 1967 року.
- Народний архітектор СРСР, 1979 р.
- Почесний професор Української академії мистецтв, 1993 р.
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (.03.1964)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Приймак Борис Іванович, Що таке Приймак Борис Іванович? Що означає Приймак Борис Іванович?