Прага

Пра́га (чеськ. Praha [ˈpraɦa] , нім. Prag, лат. Praga) — столиця та найбільше місто Чехії, адміністративний центр Середньочеського краю та Праги як окремого регіону, а також двох районів Середньочеського краю Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.

Прага Praha
Герб Праги Прапор Праги
Основні дані
50°05′15″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. / 50.0875; 14.421388888889
Країна	Чехія
Регіон	Середньочеський край
Столиця для	Чехія
Межує з — сусідні нас. пункти Zeleneč^d, Zdiby^d, Úvaly^d, Черношице^d, Презлетіце^d, Ржичани, Květnice^d, Bořanovice^d, Jenštejn^d, Hovorčovice^d, Радоніце (район Прага-схід), Hostivice^d, Розтоки, Jíloviště^d, Sibřina^d, Podolanka^[d], Jinočany^d, Chrášťany^d, Dobrovíz^d, Vestec^d, Jesenice^d, Унетице, Zbuzany^d, Veleň^d, Šestajovice^d, Křenice^d, Ořech^d, Kněževes^d, Průhonice^d, Zlatníky-Hodkovice^d, Horoměřice^d, Kosoř^d, Čestlice^d, Tuchoměřice^d, Nupaky^d, Jirny^d, Dolní Břežany^d, Zvole^d, Прага-схід, Прага-захід, Середньочеський край  ^?
Поділ	Radotín^d^[1], Kbely^d^[1], Újezd nad Lesy^d^[1], Кунратіце^[1], Slivenec^d^[1], Suchdol^d^[1], Lysolaje^d^[1], Nebušice^d^[1], Přední Kopanina^d^[1], Troja^d^[1], Ďáblice^d^[1], Březiněves^d^[1], Dolní Chabry^d^[1], Šeberov^d^[1], Újezd^d^[1], Křeslice^d^[1], Libuš^d^[1], Ржепориє^[1], Дольні Почерніце^[1], Dolní Měcholupy^d^[1], Štěrboholy^d^[1], Petrovice^d^[1], Dubeč^d^[1], Velká Chuchle^d^[1], Lochkov^d^[1], Збраслав^[1], Lipence^d^[1], Čakovice^d^[1], Vinoř^d^[1], Satalice^d^[1], Klánovice^d^[1], Koloděje^d^[1], Běchovice^d^[1], Královice^d^[1], Nedvězí u Říčan^d^[1], Kolovraty^d^[1], Benice^[d]^[1], Bohnice^d^[1], Braník^d^[1], Бржевнов^d^[1], Бубенеч^d^[1], Černý Most^d^[1], Čimice^d^[1], Дейвіце^[1], Háje^d^[1], Hájek u Uhříněvsi^d^[1], Hloubětín^d^[1], Hlubočepy^d^[1], Hodkovičky^d^[1], Holešovice^d^[1], Holyně^d^[1], Horní Měcholupy^d^[1], Hostavice^d^[1], Hostivař^d^[1], Градчани^[1], Hrdlořezy^d^[1], Chodov^d^[1], Cholupice^d^[1], Jinonice^d^[1], Йозефов^[1], Kamýk^d^[1], Karlín^d^[1], Kobylisy^d^[1], Komořany^d^[1], Коширже^[1], Krč^d^[1], Kyje^d^[1], Lahovice^d^[1], Letňany^d^[1], Lhotka^d^[1], Лібен^d^[1], Liboc^d^[1], Lipany^d^[1], Malá Chuchle^d^[1], Мала Страна^[1], Malešice^d^[1], Michle^d^[1], Miškovice^d^[1], Modřany^d^[1], Motol^d^[1], Нове Мєсто^[1], Nusle^d^[1], Písnice^d^[1], Pitkovice^d^[1], Podolí^d^[1], Prosek^d^[1], Radlice^d^[1], Ruzyně^d^[1], Řepy^d^[1], Sedlec^d^[1], Сміхов^[1], Sobín^d^[1], Старе Місто^[1], Stodůlky^d^[1], Strašnice^d^[1], Стржешовіце^[1], Стржижков^[1], Točná^d^[1], Třebonice^d^[1], Třeboradice^d^[1], Uhříněves^d^[1], Veleslavín^d^[1], Виногради^[1], Воковіце^[1], Вршовіце^d^[1], Vyšehrad^d^[1], Záběhlice^d^[1], Zadní Kopanina^d^[1], Zličín^d^[1], Жижков^[1], Vysočany (Прага), Horní Počernice^d
Засновано	IX століття
Перша згадка	965
Площа	497 км²
Населення	1 384 732 (2024)
· густота	2 550 осіб/км²
Висота НРМ	верхів'я Телечек 399 м над р.м. низина Влтави 177 м над р.  м
Найвища точка	Teleček^d і невідомо
Водойма	Влтава, Čertovka^d, Ботич^d, Dalejský potok^d, Prokopský potok^d, Říčanský potok^d, Lochkovský potok^d, Rokytka^d
Назва мешканців	чеськ. Pražan, чеськ. Pražanka, чеськ. Pražák, чеськ. Pražačka, англ. Praguer, есп. Pragano, фр. Pragois^[3], фр. Pragoise^[3] і італ. praghesi
Міста-побратими	див. тут
Телефонний код	(420) 2
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	A^[4]
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	CZ554782, CZ0100
GeoNames	3067696
OSM	r439840  ·R
Поштові індекси	100 00 — 199 00
Міська влада
Адреса	Празький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
Мер Праги^d	Зденек Гржиб
Вебсайт	www.cityofprague.cz
Мапа
Прага Прага (Чехія)
Прага у Вікісховищі
Прага у Вікіцитатах

У X-XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII-XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, у 1806—1867 рр. — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, у 1867—1918 рр. — провінційним містом Австро-Угорщини, у 1918–1939 та 1945–1948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у 1939–1945 рр. — німецького протекторату Богемії та Моравії, у 1948–1990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 1990–1992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею Чеської Республіки.

Прага відома поетичними назвами: Місто ста веж, Мати міст, Злата Прага.

2022 р. присвоєна почесна відзнака України «Місто-рятівник».

Символіка

Докладніше: Прапор Праги та Герб Праги

Офіційними символами Праги є прапор та герб. Прапор Праги являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, воно складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг червоного і жовтого кольорів. Прапор іноді використовується з розміщеним на ньому гербом Праги. Герб має геральдичний щит іспанської форми і пофарбований в пурпурний колір. У центрі щита зображена кам'яна фортеця з двостулковими воротами та трьома вежами. Ворота на фортеці розкриті, решітка піднята. У воротах видно руку, закуту в срібні лицарські лати і стискаюча меч.

Історія

Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидиця Любуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Однак перші поселення на території сучасного міста датуються палеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилися кельти, яких у першому столітті н. е. витіснили маркомани, й, можливо, свеви.

Найдавніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі річки Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.

У своєму повідомленні єврейський купець з Кордови в Іспанії Ібрагім ібн Якуб близько 965 р. згадує про Прагу. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав в творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в 1068 р. у Кордові в Іспанії. Щодо Праги він цитує Ібрагіма ібн Якуба: «Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (Краків) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів, олово та різні шкури». Отже купці з Русі вже в X ст. досягали Праги.

У першій половині XIII ст. навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в XIV ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове місто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта. Прага стала столицею Священної Римської імперії.

1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було винищено тритисячну єврейську громаду міста. Наразі у місті залишилось декілька синагог, серед яких є і доби готики. Частково збереженими є єврейські цвинтарі.

Початок XV ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатора Яна Гуса, викладача Карлового університету. 1419 р., через п'ять років після його страти відбулася перша празька дефенестрація — радикальні гусити викинули з вікон сімох міських радників. Пражани підтримували таборитів під час гуситських воєн.

1526 р. королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як жителі Праги симпатизували протестантам. При імператорі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.

У 1618 відбулася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятирічної війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багатьох інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. 1713–1714 рр. в Празі востаннє була епідемія чуми, яка спричинила від 12 до 13 тисяч смертей. Втім, у XVIII ст., населення міста продовжувало зростати, і 1771 у ньому налічувалося вже 80 тисяч мешканців. у 1757 під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу пруської армії.

1784 року чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йосефов приєднався до Праги 1850. У 1817 утворилося перше передмістя — Карлин.

З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці становили лише 14 %, у 1910 — 6,7 %. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.

• Прага на старовинних гравюрах (1493)
• Празький град (1607)
• Дерев'яний барельєф Праги XVII ст. Кашпар Бехтелер, собор Св. Віта
• Прага (1740)

XX століття

Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага знову стала столицею. На той час вона була містом із високим рівнем індустріалізації. 1930 її населення досягло 850 тисяч осіб.

В часи Другої світової війни Прага була окупована німцями, а Празька фортеця стала резиденцією Протекторату Богемії та Моравії, що був проголошений 15 березня 1939. Протягом осені усі чеські культурні та освітні установи були закриті, чимало чехів, що намагалися чинити опір було розстріляно або заслано в концтабори. Першою жертвою став студент Карлового університету Ян Оплетал, смертельно поранений в ході демонстрації до дня незалежності Чехії 28 жовтня 1939. В 1942 був страчений Алоїз Еліаш, прем'єр-міністр 1939-1941 років.

5-8 травня 1945 року в очікуванні німецької капітуляції у Празі спалахнуло антинімецьке повстання, на боці повстанців виступила дивізія РВА під командуванням С. Буняченка, що врятувало місто від руйнування німцями. Наближення радянський військ 8 травня змусило німецькі війська капітулювати, і заради уникнення полону здатися американцям. 9 травня радянські танки були в центрі Праги. Дивізія Буняченка також намагалась здатися в полон американцям, проте американці не прийняли капітуляції й після 15 травня російські військові були знищенні радянськими.

з 5 січня по 20 серпня 1968 Прага стала центром Празької весни — народних протестів проти радянського впливу. Протести були придушені радянськими військами. Чеські війська не чинили активного опору, завдяки чому Прага не зазнала руйнувань. Радянські танки покинули Прагу 11 вересня 1968.

Географія

Територія Праги простяглася уздовж обох берегів річки Влтава. Довжина річки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

Клімат

Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить близько нуля градусів, у липні цей показник дорівнює +19 градусам за Цельсієм.

Клімат Праги
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Абсолютний максимум, °C	17,4	18,5	22,5	28,6	32,8	37,2	37,8	36,8	33,1	27,0	19,5	17,4
Середній максимум, °C	1,4	2,6	7,7	14,0	18,8	22,0	24,2	24,4	19,2	14,2	6,6	2,2
Середня температура, °C	−1,1	−0,3	3,8	8,4	13,6	16,3	19,4	19,3	14,6	8,9	4,4	0,2
Середній мінімум, °C	−3,6	−3,3	−0,2	3,5	8,4	12,0	14,4	14,0	10,1	5,9	2,4	−1,7
Абсолютний мінімум, °C	−27,5	−27,1	−27,6	−8	−1,6	3,6	7,8	6,4	0,7	−7,5	−16,9	−24,8
Норма опадів, мм	24	23	28	38	77	73	66	70	40	31	32	25
Джерело 2: http://www.chmi.cz/meteo/ok/extrklem.html

Населення

Іноземні мешканці міста (2015)

Національність	Населення (2015)
Україна	45,533
Словаччина	26,281
Росія	21,098
В'єтнам	11,277
КНР	3,959
США	3,909
Болгарія	3,651
Німеччина	3,400
Велика Британія	3,288
Казахстан	3,151
Польща	2,851
Франція	2,204
Румунія	2,087
Італія	2,069

На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці щодня їздило 217 686 людей на роботу або навчання, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвічі.

У першій половині 90-х рр. XX ст. зростає кількість іноземців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14 % населення^{[джерело?]}. Станом на 31 грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадян України, 17 967 громадян Словаччини, 17 509 громадян Російської федерації і 10 699 громадян В'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу.

В місті є кілька циганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000 безхатченків.

Прага має високий рівень еміграції та імміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.

В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреїв, з середньовіччя також мали свої квартали італійці. Архітектурні пам'ятки італійського походження становлять велику частину Малої Страни. Збереглося кілька синагог та історичних будівель у колишньому єврейському кварталі та його околицях.

Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — англійську, німецьку. Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузі туризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий попит. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.

Приблизно дві третини містян невіруючі, більшість віруючих сповідує католицизм. Крім католицьких храмів у Празі є також лютеранські, греко-католицькі, православні, а також синагоги.

Таблиця демографії

1600	1804	1837	1850	1880	1900	1925	1950	1980	1991	2007	2008
60000	90000	105500	118000	162000	201600	718300	931500	1182800	1214174	1204897	1218644
В період з 1230 по 2008 рік (тис. ос.)

28 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв Празі почесну відзнаку «Місто-рятівник» за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету.

Економіка

Внесок Праги у сумарний ВВП Чехії становить 25 %, що робить столицю найбільш економічно прибутковим регіоном Чеської Республіки. Станом на 2017 рік ВВП на мешканця становив €56 200, тобто 6-ий найбільший серед регіонів Європейського Союзу або 182,4 % середнього європейського у 2016 році.

Культурні пам'ятки

Прага
Світова спадщина
Карлів міст Мала Страна
50°05′15″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. / 50.0875; 14.421388888889
Країна	Чехія
Тип	обец зі статусом міста^d округ Чехії виборчий округ capital of region^d district town^d анклав край Чехії^[9] муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісом^d (1 січня 2003)^[10] місто з населенням понад 100 тис. осіб^d Czech municipality with expanded powers^d (1 січня 2003) адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнями^d адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісом^d туристичний напрямок^d окрес Чехії і столиця держави^d
Прага у Вікісховищі

Значна частина будівель та споруд історичного центру Праги — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішим комплексом архітектурних пам'яток є Празький град із собором Святого Віта, Староміська площа з домінантними костелом Божої Матері перед Тином та Староміською ратушею з астрономічними курантами на ратушній вежі (чеськ. Orloj) а також історико-архітектурний заповідник Вишеград на правому березі Влтави. До історично цінних споруд належить готичний Карлів міст, збудований у XIV столітті з галереєю скульптур епохи бароко, будівлі Національного музею та Національного театру.

У 1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку об'єктів світової культурної спадщини єдиним об'єктом.

Палаци та замки

Докладніше: Список замків Праги

Докладніше: Празький град

Найвидатнішою пам'яткою та домінантою Праги є Празький град, фортеця IX ст. на пагорбі над лівим берегом Влтави, комплекс якої складається з кількох палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.

Одним з найбільших палаців в Чехії є Вальдштейнський палац в стилі раннього бароко, який у 1623–1630 рр. дав збудувати Альбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кінний манеж, та Вальдштейнський сад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, у тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькі Малий Фюрстенберзький палац з 1770 р. в стилі бароко та Коловратський палац з кінця XVIII ст., у стилі бароко.

Іншою видатною пам'яткою культури є Штернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у 1703 році. Входить до складу комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднім Палацем Сміржицьких з 1573 р. в стилі ренесансу, Ауерсперзьким палацем з кінця XVII ст. в стилі бароко, та Туновським палацем з 1726 р. в стилі класицизму, у якому розташований головний зал засідань.

• Архієпископський палац
• Ауерсперзький палац
• Буквойський палац
• Валдштейнський палац
• Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)
• Вілла «Америка» (музей А. Дворжака)
• Вілла Бертрамка (музей Моцарта) (Сміхов)
• Вілла Дінценгоферів (Сміхов)
• Вілла Кінського, Сміхов, ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)
• Вілла Мюллера
• Грзанський палац в Градчанах в стилі ренесансу
• Інвалідовна
• Клам-Галласовський палац, (Архів міста Прага)
• Коловратський палац
• Коуніцовський палац
• Літній намісницький палац
• Літній палац Бельведер на Летнє
• Літній палац губернатора
• Літній палац «Зірка»
• Літній палац Кінських
• Літній палац королеви Анни
• Літній палац Славати (Сміхов)
• Ліхтенштейнський палац
• Лєдебургзький палац (Мала Страна)
• Лобковіцький палац 1-ша пол. XVI ст., бароко та ренесанс (Празький Град)
• Малий Фюрстенберзький палац
• Малий Шварценбергський палац (Деймов)
• Мартиніцький палац 1541 р., бароко та ренесанс (Градчани)
• Міхновський палац або Тиршів будинок (Мала Страна)
• Морзинський палац, бароко
• Новий королівський палац (Празький Град)
• Ностіцовський палац, бароко
• Палац "Адрія", у якому знаходиться відома кав'ярня Адрія
• Палац Кінських на Староміській площі з 1755—1765 рр., рококо, національна культурна пам'ятка
• Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)
• Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда, архів чеської Академії наук)
• Палац Пахтов (Старе місто) прибл. з 1740 р., пізніше бароко, культурна пам'ятка
• Палац Сміржицьких
• Печків палац в Новому місті з 1923–1929 рр., неокласицизм
• Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)
• Промисловий палац (Голешовицький виставковий майданчик)
• Пьотінговський палац
• Роганський палац
• Рожмберзький палац, який є складовою частиною «Інституту панянок», ренесанс (Празький Град)
• Старий королівський палац (Празький Град)
• Тосканський палац
• Тройський замок з 1679–1685 рр., бароко
• Тун-Гогенштейнський палац, бароко
• Туновський палац
• Турбовський палац, рококо
• Фюрстенберзький палац 1580 р., бароко та ренесанс (Мала Страна)
• Чернінський палац XVII ст., бароко (Градчани)
• Шварценберзький палац 1545–1567 рр., ренесанс (Градчани)
• Шенборновський палац, бароко
• Штернберзький палац

• Празький град
• Валдштейнський палац
• Тройський замок
• Палац Кінських
• Коловратський палац
• Шварценберзький палац
• Літній палац королеви Анни
• Чернінський палац
• Інвалідовна
• Ностіцовський палац
• Архиєпископський палац
• Празький замок, вхідна брама з бароковими скульптурами
• Літній палац "Зірка"
• Літній палац Кінських
• Малий Шварценбергський палац (Деймов)
• Літній палац губернатора
• Промисловий палац (Голешовицький виставковий майданчик)
• Палац "Адрія"
• Вілла Мюллера

Релігійні та сакральні споруди

• Анежський монастир 1233 - 1234 рр., національна культурна пам'ятка
• Базиліка Св. Їржі (Празький Град)
• Базиліка Св. Якова Великого (Старе місто)
• Бревновський монастир з броварнею
• Вифлеємська каплиця 1391 р., у якій у 1402–1413 рр. проповідував Ян Гус, національна культурна пам'ятка
• Домініканський монастир
• Емауський монастир, заснований у 1347 р., національна культурна пам'ятка, до складу якого входять костел Діви Марії на Слов'янах та костел Святих Косьми і Даміана
• Збраславський монастир
• Каплиця Св. Хреста (Празький град)
• Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм) на Староміській площі XIV-XVI ст., готика, національна культурна пам'ятка
• Костел Діви Марії під ланцюгом
• Костел Діви Марії Семискорбної
• Костел Діви Марії та Карла Великого на Карлові
• Костел Матері Божої Сніжної і францисканський монастир, готика (XIV ст.)
• Костел Пресвятого Серця Господнього (Виногради)
• Костел Св. Варфоломея, бароко
• Костел Св. Вацлава на Здеровє, готика (XIV ст.)
• Костел Св. Вацлава (Просек)
• Костел Св. Гавела
• Костел Св. Ігнатія Лойоли
• Костел Св. Іллі
• Костел Св. Катерини, бароко
• Костел Св. Климента 1711 р., бароко. Збудований єзуїтами на місці старого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де дотепер служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах
• Костел Св. Лаврентія на Петршині
• Костел Св. Людмили
• Костел Св. Мартина в мурі
• Костел Св. Миколая (Мала Страна) збудований у 1704–1755 рр., бароко, національна культурна пам'ятка
• Костел Св. Миколая (Старе місто)
• Костел Св. Петра на Поржичі
• Костел Св. Роха
• Костел Св. Сальватора
• Костел Св. Стефана
• Костел Св. Трійці (вул. На Трійці)
• Костел Св. Трійці (вул. Над Коморницькой)
• Костел Св. Трійці (вул. Спалена)
• Костел Св. Трійці (вул. Троїцька)
• Костел Св. Трійці (вул. Шведська)
• Костел Св. Урсули
• Костел Св. Франциска Ассизького
• Костел Св. Яна Непомуцького на Скелі
• Костел Святих Їндржиха та Кунігунди, бароко (XIV ст.)
• Костел Святих Кирила і Мефодія (Карлін)
• Костел Святих Кирила і Мефодія (Небушице)
• Костел Христа Спасителя (Баррандов)
• Лорета (костел Різдва Діви Марії)
• Монастир Св. Агнеси, Св. Сальватора та Св. Франциска
• Ротонда Малого Св. Хреста
• Ротонда Св. Мартина (Вишеград)
• Собор Святих Кирила і Мефодія— православна церква
• Собор Св. Віта на Празькому граді, будівництво якого велося понад 600 років
• Страговський монастир 1143 р., національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з 1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до XIII-XIV ст.
• Храм Св. Йосипа та монастир капуцинів
• Храм Св. Петра і Павла (Вишеград)
• Церква Св. Михайла на Петршині XVII ст. Дерев'яна православна церква вивезена з карпатської України, села Великі Лучки, знову збудована у 1929 р. як частина експозиції Етнографічного музею, який є складовою частиною Національного музею у Празі. Користувалася нею румунська православна громада, згоріла у 2020 році. Мерія планує її рекоструювати.

Синагоги

• Бубенська
• Висока
• Іспанська
• Карлінська
• Клаусова
• Майселова
• Міхельська
• Нова Лібенська
• Пінкасова
• Сміховська
• Старонова 1270 р., готика, національна культурна пам'ятка
• Ювілейна (Єрусалимська)

• Собор Св. Віта
• Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм)
• Костел Діви Марії та Карла Великого на Карлові
• Православний кафедральний собор Святих Кирила і Мефодія
• Костел Св. Миколая (Мала Страна)
• Костел Св. Гавела
• Костел Св. Франциска Ассизького
• Пінкасова синагога
• Лорета (костел Різдва Діви Марії)
• Базиліка Св.Георгія (Св. Їржи)
• Костел Св. Миколая (Старе місто)
• Збраславський монастир
• Костел Св. Вацлава (Просек)
• Костел Св. Сальватора
• Костел Матері Божої Сніжної і францисканський монастир
• Монастир Св. Агнеси, Св. Сальватора та Св. Франциска
• Бібліотека Страгівського монастиря
• Костел Пресвятого Серця Господнього (Виногради)
• Костел Св. Вацлава
• Костел Христа Спасителя (Баррандов)
• Костел Святих Кирила і Мефодія (Карлін)
• Базиліка Св. Якова Великого (Старе місто)
• Костел Св. Климента
• Костел Св. Яна Непомуцького на Скелі
• Костел Св. Ігнатія Лойоли
• Костел Св. Стефана
• Костел Св. Людмили
• Базиліка Святих Петра та Павла (Вишеград)
• Костел Діви Марії Семискорбної

Музеї та галереї

Докладніше: Музеї Праги

Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з-поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, у Національному пам'ятнику на Віткові, Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, у якому знаходиться Пам'ятник Франтішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменного Чеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко, Музею Бедржиха Сметани, Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку. Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.

Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, у якому крім Старонової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога, Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.

• Аптека Дітріх «У Золотого Лева»
• «Бертрамка»
• Військовий музей
• Лоосова вілла
• Музей Альфонса Мухи
• Музей визвольної боротьби України
• Музей воскових фігур
• Музей іграшок
• Музей Кампа
• Музей Карлового Моста
• Музей колекцій Лобковиців в Лобковицькому палаці
• Музей комунізму
• Музей ляльок
• Музей пивоваріння «У Флеку» з рестораном та пивоварнею з 1492 р.
• Музей прикладного мистецтва
• Музей столиці Прага
• Музей Франца Кафки
• Національна галерея
• Національний пам'ятник героїв «Гайдріхіади» — в підземній крипті Православного храму свв. Кирила і Мефодія
• Національний технічний музей
• Педагогічний музей Я.А. Коменського
• Підскальська митниця «На Витоні»
• Поштовий музей

• Головний корпус Національного музею
• Старонова синагога, частина Єврейського музею
• Музей столиці Прага
• Національна галерея - виставковий палац "Південний"
• Національний технічний музей
• Нова будівля Національного музею
• Військовий музей

Театри та опери

В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим є Національний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з 1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить також Ставовський театр з 1783 року збудований в стилі класицизму, Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у 1725 році), Нова сцена з 1977—1983 рр, у сусідстві історичної будівлі та Празька державна опера з 1888 року заснована як Новий німецький театр.

• Жижковсьний театр Яри Цимрмана
• Рудольфінум— концертний зал у центрі міста, де звичайно передають національну премію «Чеський лев»
• Садибний театр Ностиково
• Театр Гібернія в Домі «у Гіберну»
• Театр на Виноградах
• Театр «на поручнях»
• Театр Семафор у частині Дейвіце
• Театр Спейбла і Гурвінка у частині Дейвіце
• Українська театральна студія
• Швандів театр (Сміхов)

• Рудольфінум
• Садибний театр Ностиково
• Державна опера
• Нова сцена Національного театру
• Національний театр
• Театр на Виноградах

Мости

Красою архітектури та кількістю легенд відрізняються також і мости Праги, яких всього нараховується більше трьохсот: 18 з них перетинають річку Влтаву.

• Баррандовський міст
• Браницький залізничний міст «Міст інтелігенції»
• Вишеградський залізничний міст
• Главків міст
• Залізничний міст "Під буловкою"
• Їрашека міст
• Карлів міст
• Карлінський віадук
• Манесів міст
• Міст барикадників
• Міст Легії
• Міст Лібенського
• Міст Палацкего
• Міст Світових змагань
• Місток усіх закоханих через Чортиці
• Нусельський міст
• Стефаників міст
• Тройський пішохідний місток - з'єднує район Троя з «Імператорським островом»
• Тройський трамвайний міст
• Чехів міст

• Празькі мости
• Карлів міст
• Карлів міст взимку

Інші культурні пам'ятки

• Вишеград
• Городище Шарка
• Громадський будинок
• Їндрішська вежа
• Кельтське опідум «Завіст»
• Клементінум
• Кобилиська стрільниця
• Нова (Новоміська) ратуша
• Ольшанський цвинтар
• Петрська вежа
• Порохова вежа
• Ратуша Нуселя
• Стара ратуша
• Староміська мостова вежа
• Староміська ратуша
• ТЦ «Kotva»
• Чеські коронаційні клейноди
• Староміська мостова вежа
• Староміська ратуша
• Стара ратуша
• Порохова вежа
• Петрська вежа
• Клементінум
• Чеські коронаційні клейноди
• Нова ратуша
• Їндрішська вежа

Прага в медальєрному мистецтві

Прага у графічних творах

• Порохова вежа. Розфарбована гравюра (1845)
• Нове Място. Розфарбована гравюра (1830-ті роки)
• Карлов міст. Едуард Томек, акварель (1984)
• Дворик дому «У Золотого дерева», вул. Довга. Вацлав Янса, акварель (кін. XIX ст.)
• У Карлова моста. Франциск Ксаверій Сандман, акварель (1840)

Транспорт

Докладніше: Транспорт Праги

Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частково поромом по Влтаві.

Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ. Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місту та близькій околиці компактною мережею ліній метрополітену, трамваїв, тролейбусів, автобусів та фунікулера на Петршин.

На великі відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, наприклад «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є «Флоренц», іншими є «Голешовице», «Чорний міст», «На Кніжеці», «Злічин» тощо. Залізничний транспорт зосереджений на Головному вокзалі Праги (чеськ. Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусім Чеські залізниці (чеськ. České dráhy), на маршруті Прага — Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство «LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавела Прага (колишня назва — «Рузинє»).

• Головний залізничний вокзал
• Метрополітен
• Станція метро "Малостранська"
• Станція метро "Стрижков"
• Аеропорт ім. Вацлава Гавела
• Трамвай
• Будівля Головного залізничного вокзалу в стилі модерн
• Колишня трамвайна фабрика - Ringhoffer, пізніше ČKD Tatra
• Залізничний вокзал Масарика

Спорт

Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей, атлетика, теніс, останнім часом набирає популярності флорбол. Менш популярними є гандбол, велоспорт, баскетбол, волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:

• найславніший чеський футбольний клуб СК Спарта Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, 20-разовий чемпіон Чехословаччини, 10-разовий чемпіон Чехії, футбольний стадіон Дженералі Арена вміщує 20 854 глядачів
• футбольний клуб СК Славія Прага виступає у найвищій чеській Гамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів
• футбольний клуб ФК Дукла Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон «На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів
• хокейний клуб ХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
• хокейний клуб ХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів
• хокейний клуб Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 по 2014 роки виступав у Континентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
• гандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ. HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»
• гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ. DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів
• баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії
• флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії
• 1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів
• спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки
• спортивний клуб з академічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів
• відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо та велобол

Цікаві факти

• У Празі збереглася остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше 1887 року. Під час повені 2002 року декілька станцій було пошкоджено і система припинила працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її та відновити. Окрім музейно-історичного значення, така система має і практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.
• У 1920-1930 роках у Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 × 310 м) універсальний стадіон «Страгов» в однойменній частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. За своєю місткістю з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американському Індіанаполісі. У 1932 році на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон зі штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу з хокею із шайбою.
• Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий 1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.
• 17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.
• У Празі жив рабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого ґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Майрінка.

Особи пов'язані з Прагою

• Авраам Лейтнер — архітектор доби бароко.
• Агнеса Богемська — католицька свята.
• Альбрехт Валленштейн (1583—1634) — герцог, імператорський полководець
• Альфонс Марія Муха (1860—1939) — художник доби сецесії
• Арчімбольдо (1527—1593) — художник доби маньєризму.
• Бартоломеус Шпрангер (1546—1611) — фламандський художник доби маньєризму.
• Борживой (852/855-888/891) — перший християнський князь-чех, хрещений єпископом Мефодієм
• Вацлав Гавел (1936—2011) — політичний діяч, перший президент відновленої Чехії.
• Вацлав Ржезач (1901—1956) — чеський письменник.
• Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор доби просвітництва.
• Ганс фон Аахен (1552—1615) — художник доби маньєризму.
• Геласій Добнер — чеський учений, монах.
• Гелена Вондрачкова (* 1947) — чеська співачка.
• Джованні Баттіста Алліпранді (1665—1720) — архітектор доби бароко.
• Егон Бонді — чеський письменник.
• Жан Батіст Матеї (1630—1696) — архітектор доби бароко.
• Зденек Сверак — чеський гуморист.
• Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах(1656—1723) — архітектор доби бароко.
• Йоган Лукас фон Гілдебрандт (1668—1745) — архітектор доби бароко.
• Йоганн Кеплер (1571—1630) — науковець, астроном.
• Йозеф Главка (1831—1908) — архітектор, засновник Чеської академії наук і мистецтв у 1890 р
• Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор доби бароко.
• Їржі Киліан (* 1947) — танцюрист та хореограф.
• Їржі Колар — чеський поет, драматург.
• Карел Готт (* 1939 р.н.) — співак і актор.
• Карел Тейге — чеський письменник, філософ.
• Карел Чапек (1890—1938) — письменник
• Карл IV (1316—1378) — імператор Священної Римської імперії Германської нації
• Кіліан Ігнац Дінценгофер (1689—1751) — архітектор доби бароко.
• Крістіна Бренк (1911—2009) — словенська письменниця.
• Крістоф Дінценгофер (1655—1722) — архітектор доби бароко.
• Ладислав Кліма — чеський письменник.
• Любомир Лінгарт (1906—1980) — чеський кінознавець.
• Майстер Вишебродського вівтаря
• Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, письменниця.
• Марія Пуйманова (1893–1958) — чеська письменниця.
• Матьє з Аррасу — французький архітектор доби готики.
• Матьяш Бернард Браун (1684—1738) — скульптор доби бароко.
• Мілош Копецький — чеський актор.
• Ніколо Пакассі (1716—1790) — архітектор доби рококо імператриці Марії Терезії
• Олександр Олесь (1892—1944) — український поет.
• Отто Віхтерле — чеський хімік.
• Петр Нарожни (* 1938) — чеський актор.
• Петр Парлерж (1332—1399) — архітектор, скульптор доби готики.
• Петр Чепек (1940—1994) — чеський актор.
• Рудольф ІІ (1552—1612) — імператор Священної Римської імперії Германської нації.
• Станіслав Бредбера — чеський хімік.
• Станіслав Костка Нейман (1875—1947) — чеський поет, байкар
• Тереза Бродська (* 1968) — чеська акторка.
• Тихо Браге (1546—1601) — науковець, астроном.
• Фердинанд Брокоф (1688—1731) — скульптор доби бароко.
• Франтішек Лангер (1888—1965) — чеський письменник
• Франтішек Дртікол — чеський фотограф.
• Франц Верфель (1890—1945) — австрійський і чеський романіст, сценарист та поет
• Франц Кафка (1883—1924) — німецькомовний письменник єврейського походження
• Франческо Каратті (бл. 1620—1677), архітектор доби бароко.
• Якуб Арбес (1840—1914) — чеський письменник
• Якуб Шиканедер (1855—1924) — німецький художник.
• Ян Блажей Сантіні Айхл (1677—1723) — архітектор доби бароко.
• Ян Веріх (1905—1980) — чеський комедійний актор, драматург, сценарист, письменник.
• Ян Зрзавий — чеський художник.
• Ян Седлиский (або ivan) — художник XX ст.
• Яна Брейхова (* 1940) — чеська акторка театру і кіно.
• Яро Фюрт (1871—1945) — австрійський актор театру та кіно
• Ярослав Гашек (1883—1923) — письменник

Українська громада

Студенти видавали журнал «Український студент». 1931 р. греко-католикам передано собор Св. Климента, (1715), Чехія, Прага, Karlova 190/1.

Наразі українська діаспора в Чехії є найбільшою за чисельністю. З початку 2000 років в Празі виникло багато рухів та організацій, що об'єднують українців та громадян України в Чехії: Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР), Sdruženi «Odboj Zapadni Ukrajiny» v Praze, Mezinárodní sdružení Ukrajinská svoboda, тощо.

Події

25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти до пам'ятника Яну Гусу) проти рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.

Проживали

• Вассиян Юліан — визначний український публіцист, філософ, ідеолог ОУН
• Волошин Августин — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 президент, Герой України (посмертно)
• Горбовий Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, адвокат у політичних процесах
• Ґалаґан Микола — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради
• Демчук Дмитро — сотник Армії УНР, фінансовий референт Проводу Українських Націоналістів
• Мартинець Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, головний редактор газет «Розбудова Нації» і «Сурма»
• Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, заступник Голови Проводу Українських Націоналістів
• Ревай Юліан — український політичний і освітній діяч Закарпаття, прем'єр-міністр Карпатської України
• Сеник Омелян — 9-й крайовий Командант УВО, член Вищого Проводу ОУН, головуючий на II Великому Зборі ОУН у Римі

Померли

• Виноградник Василь — командир кулеметної сотні УГА, учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів.
• Долинай Микола — лікар, громадсько-політичний і культурний діяч, міністр охорони здоров'я уряду Карпатської України
• Індишевський Ярослав — сотник Української Галицької Армії, 4-й крайовий комендант УВО
• Клочурак Степан — Президент Гуцульської республіки, міністр військових і господарських справ Карпатської України
• Левитська Ніна — скульпторка
• Левитський Борис — співак (тенор), піаніст, композитор
• Левитський Дмитро — співак (тенор), музичний критик, педагог
• Мірний Іван — український громадсько-політичний і державний діяч, член делегації УНР на Паризькій мирній конференції
• Олесь Олександр — видатний український письменник, поет, драматург
• Перевузник Юрій — міністр внутрішніх справ Карпатської України
• Пулюй Іван — видатний український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач

Міста побратими

Поріднені міста

Чинні договори

З офіційним договором про партнерство:

•  Німеччина, Гамбург (1990)
•  Німеччина, Франкфурт (1990)
•  Німеччина, Нюрнберг (1990)
•  США, Чикаго (1990)
•  Латвія, Рига (1991)
•  США, Фінікс (1991)
•  Ізраїль, Єрусалим (1994)
•  Німеччина, Берлін (1995)
• Японія, Кіото (1996)
•  Франція, Париж (1997)
•  Бельгія, Брюссель (2003)
•  Південна Корея, Сеул (2005)
•  США, Маямі-Дейд (2010)
•  Тайвань, Тайбей (2020)

Без офіційного договору про партнерство:

•  Грузія, Тбілісі
•  Люксембург, Люксембург
•  Австрія, Відень
•  Словаччина, Братислава

Договори про партнерство з Братиславою підписало чимало празьких дільниць (районів) окремо, а мери Братислави і Праги зустрічаються два рази на рік, адже міста переживають схожі проблеми по розпаду Чехословаччини.

Розірвані договори

Договори про партнерство та дружні стосунки розірвано:

•  Угорщина, Будапешт — до 2010 року (не продовжено)
•  Росія, Москва — до 2014 року (розірвано)
•  Росія, Петербург — до 2014 року (розірвано)

У 2014 році Прага розірвала усі договори про партнерство з Москвою та Петербургом через вторгнення РФ до України.

Галерея

• Панорама зимової Праги
• Набережна Влтави у центрі міста взимку
• Набережна Влтави, Карлів міст, Староместска мостова вежа і церква Св. Франциска Асізського
• Погляд на Прагу з Вишеграду

Панорама міста

Готична архітектура

• Частина готичних укріплень міста
• Будинок біля Кам'яного дзвону на Староміській площі

Ренесанс

• Будинок "У хвилину"

Класицизм

• Будинок за адресою Гіберні
• Будівля Палати депутатів парламенту (колишній Чеський ландтаг)

Історична архітектура (XIX ст.)

• Офіс уряду Чеської Республіки
• Міністерство оборони
• Пологовий будинок на Св. Аполлінарі

Модерн (Сецесія)

• Готелі «Європа» та «Європа-Гарні» (Будинок «Меран») на Вацлавській площі
• Декор доби модерн
• Вулиця Паржижська в стилі модерн
• Мелантріч
• Муніципальний будинок
• Готель "Kings Court"

Архітектура XX-XXI ст.

• Будинок Чорної Божої Матері
• Універмаг «Батя» на Вацлавській площі
• Плечнікова колонна зала (інтер’єри Празького Граду)
• Національний пам'ятник у Віткові
• Конгрес-центр
• Жижкова телевежа
• Танцюючий дім
• Хмарочоси (Панкрац)
• Адміністративний центр "Золотий Ангел"
• Національна технічна бібліотека

Монументи і скульптурний декор

• Розп'яття на Карловому мосту
• Христос втішає Св. Люїтгарту, Карлів міст
• Діва Марія біля костелу Св. Миколая
• Св. Вінцент Феррарський та Св. Прокоп на Карловому мосту
• Декор брами до виноградника, Тройський замок
• Маріанська колона на Староміській площі
• Статуя імператора Карла IV
• Пам'ятник імператору Франциску I (фонтан Краннера)
• Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта
• Палац Коруна, скульптурний декор доби сецесії
• Портал в ассирійському стилі (Сецесія)
• Статуя Вудро Вільсона
• Пам'ятник фашистському тиру Кобилиси
• Пам'ятник Томашу Г. Масарику у Градчанському містечку
• Меморіал чехословацьким льотчикам у II Світовій війні
• Пам'ятник жертвам комунізму
• Статуя «Торс танка» на честь закінчення російської окупації
• Пам'ятник серу Ніколасу Вінтону
• Меморіал Вацлава Гавела
• Меморіал Шоа
• Статуя імператриці і королеви Марії Терезії
• Пам'ятник Російській Визвольній Армії (РВА)
• Пам'ятник прощання (Центральний вокзал)
• Меморіал Яну Гусу
• Меморіал "Крилатий лев" чехословацьким льотчикам у Другій світовій війні
• Меморіал Яна Палаха
• Пам'ятник Св. Вацлаву на Вацлавській площі
• Голова Франца Кафки
• Пам'ятник Франтішеку Палацькому
• Пам'ятник Йозефу Юнгману

Райони міста

• Мале місто (Прага 1)
• Старе місто (Прага 1)
• Нове місто (Прага 1)
• Градчани (Прага 1)
• Краловські Виногради (Прага)
• Жижков (Прага 3)
• Карлін (Прага 8)
• Лібен (Прага 8)
• Голешовіце (Прага 7)
• Дейвіце (Прага 6)
• Стржешовіце (Прага 6)
• Бржевнов (Прага 6)
• Сміхов (Прага 5)
• Подолі (Прага 4)
• Нусле (Прага 4)
• Забєхліце (Прага 4)
• Страшнице (Прага 10)
• Височани (Прага 9)
• Бубенець (Прага 6)
• Богніце (Прага 8)
• Троя (Прага 7)
• Стодулки (Прага 5)
• Джиноніце (Прага 5)
• Радотін (Прага 5)
• Збраслав (Прага 5)
• Бранік (Прага 4)
• Модряни (Прага 4)
• Південне місто (Прага 4)
• Чорний міст (Прага 9)
• Просек (Прага 9)

Площі

• Вацлавська (нижня частина)
• Староміська
• Маломіська
• Карлова
• Республіки
• Маріанська
• Палацького
• Йірасека
• Яна Палаха
• Фруктовий ринок
• Вацлава Гавела
• Юнгмана
• Кінського
• 14 жовтня
• Градчанська
• Перемоги
• Штроссмайєра
• Карліна
• Вінстона Черчілля
• Гавлічкова
• Жижково місто
• Георгія з Подебрад
• Майдан Миру
• Павлова
• Генерала Кутлвасра
• ООН

Набережні

• Яначека
• Верхня
• Рашинова
• Масарикова
• Сметани
• Дворжака
• Людвіка Свободи
• Бубенська
• Капітана Яроша
• Едварда Бенеша
• Косаркова
• Подільська

Важливі вулиці

• Європейська
• У Петршинах
• Стршешовицька
• Паточкова
• Бєлогорська
• Пльзеньська
• Радлицька
• Страконицька
• Модржанська
• На Слупі
• Спалений
• Житня
• Єчна
• Сокольська
• Легерова
• Національна
• Кржижовницкая
• 28 жовтня
• На Пршікопе
• На Поржичі
• Соколовська
• Роганська набережна
• Кржижікова
• Довга
• Паризька
• Кларова
• Чоткова
• Міледі Горакова
• Маріанські стіни
• Сватовицька
• Югославських партизанів
• Чехословацької армії
• Під каштанами
• Коронація
• Ярмарок
• На ярмарковому майданчику
• Дельницка
• Водічкова
• Їндржишська
• Оплеталова
• Вілсона
• Мезибранська
• Виноградська
• Корона
• Вршовицька
• Російська
• Сейфертова
• Ольшанська
• Конєвова
• Яна Желівського
• Чернокостелецька
• Ческоморавська
• Колбенова
• Південний клатч
• Брненська
• Віденська
• Розвадовська

Мости

• Перегонів миру
• Радотінський
• Браницький
• Баррандов
• Залізничний
• Палацький
• Йірасека
• Міст Легіону
• Карлів міст
• Міст Манеса
• Чеховський
• Міст Стефаника
• Міст Главка
• Віадук Негреллі
• Лібенський
• Міст барикад
• Троянський
• Троянський пішохідний міст

Парки

• Стромовка
• Петрина
• Летна парк
• Стрілецький острів
• Парк Сакре-Кер
• Врхліцький
• Целаківський
• Національного пробудження
• Францисканський
• Рігера
• Марії Терезії
• Люмбе
• Оленяча канава
• Південні сади Празького Граду
• Вояновий сади
• Вояновий сади
• Кампа
• Чоткові сади
• Вртбовський
• Вітков
• Чехов Сади
• Пагорб Святого Хреста
• Гавлічкові сади
• Кайзловий сади
• Жаровка
• Кунратіце
• Зоряний
• Радотін-Чучельський гай
• Прокопська долина
• Центральний

Див. також

• Ржичани
• Список міст Чехії
• Музеї Праги
• Національна галерея (Прага)
• Архітектура Чехії
• Прага в мистецтві
• 2367 Прага — астероїд, названий на честь міста.