Портик


По́ртик (від лат. porticus — «крита галерея») — в античній архітектурі — галерея з відкритою колонадою на поздовжньому боці будівлі, перед фасадом. Найчастіше є головним входом, прикрашеним відкритою колонадою, арками, антаблеме́нтом, що завершується трикутним фронтоном або аттиком.

Стародавні греки першими почали використовувати в архітектурі портики. Вони прикрашали храми, акрополі, гробниці. Основою створення цього елементу фасаду є філософська та релігійна складові. Тоді храми будували, як дім для богів. Заходити туди дозволялося тільки жерцям. Портик — прибудова до храму, будувався для народних зборів під час святкувань. Суспільне життя людей проходило переважно під портиками. Так само як і стоа, портики були місцем для відпочинку та прихистком від палючого сонячного проміння або дощу. Інколи вздовж портиків розміщували лавки для людей. Також, проектуючи міста, в центрі будували майдан (площу), оточений портиками з колонадою. Часто будували портики із трьома нефами. Центральний неф використовувався для прогулянок, а бокові нефи — як склади, місце для зберігання. Колони портиків створювали з колонами різних ордерів, як-от: доричного, іонічного, коринфського.

Давньогрецькі портики запозичили римські архітектори, які вони прибудовували до храмів та палаців.

Різновиди портиків.

Узвичаєно розрізняти:

  • портик в антах — вхідна колонада, що стоїть між торцями стін.
  • портик пілястровий — такий, де замість колон ввикористані пілястри.
  • портик плаский — замість колон влаштовано напівколони або тричвертні колони.

Портик, на відміну від пропілеїв, відкритий з трьох боків, ніби лоджія. Однак класична лоджія зазвичай заглиблена в стіну. Вона не може бути проходом. Також у Стародавній Греції довгу криту галерею-портик називали стоа.

Портики в античній архітектурі.

Чудовим прикладом будівлі з портиком є Пантеон — "храм усіх богів" — який знаходиться в Римі. Це єдина пам'ятка, не перебудована і не зруйнована в епоху Середньовіччя. Він має три поверхи. Нижній розчленований колонами коринфського ордера і високих ніш зі статуями. Над ним розташований аттиковий поверх із умовними вікнами і пілястрами, що завершується антаблементом. Купол розділений п'ятьма кільцевими рядами касет, що зменшуються догори. У храмі величезний фасад з колонами, до якого вело п'ять ступіней (однак сьогодні частина з них знаходиться під землею), що майже закривав іншу частину Пантеону. Шістнадцять коринфських колон портика, поставлені в три ряди, вражають величиною: кожен гранітний стовбур досягає 12,5 м у висоту, близько 1,5 м у ширину і важить майже 60 тонн. Сьогодні Пантеон є і національною культурною святинею, і церквою одночасно. Крім того, тут знаходяться гробниці двох італійських королів і одного титана Відродження — Рафаеля. При цьому Пантеон залишається значною мірою таким, яким він був при Адріані, виявляючи досконалий зразок античного зодчества.

Також Ерехтейон – храм, побудований у священному місці, присвячений Посейдону, який за міфом сперечався з Афіною за право володіти містом. Ерехтейон не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портиками.Три його портики стоять на різних рівнях. Із заходу — портик, що веде до храму Афіни Паллади, з північної сторони — вхід до святилища Посейдона-Ерехтея, біля південної стіни храму — всесвітньо відомий портик Каріатид, названий так тому, що в Ерехтейоні колони замінені шістьма мармуровими фігурами дівчат–каріатид. Цей південний портик — Пандрозейон — названий за ім'ям дочки Кекропа Пандрози, не мав фризу, а його архітрав, що складався з трьох горизонтальних смуг, підпирали не колони, а шість кор, або каріатид, розміщених на високому парапеті. Це шість фігур молодих жінок, одягнених в афінський костюм (туніка, гемідиплоїдій та пеплос), на них спираються важкі квадратної форми плити.

Це перший в історії світового мистецтва випадок, коли використано подібні жіночі фігури тримати балки. П'ять каріатид Пандрозейона й досі залишились стояти на своїх місцях. Шоста ж разом із частинами архітрава та парапету зберігається в Британському музеї. В Афінах вона замінена теракотовою копією.

Портики в європейській архітектурі.

Портики широко застосовувався в європейській архітектурі. У Середньовіччі криті галереї переважно були оточені клуатрами монастирів, однак вони суттєво відрізняються від класичних портиків призначенням і будовою, оскільки романський та готичний стилі не передбачали дотримання норм ордерної системи Стародавньої Греції.

В епоху Відродження портики повертаються в архітектуру майже у первісному вигляді разом із античними мотивами. Яскравим прикладом є робота Донато Браманте — храм Темпьетто у дворі монастиря Сан П'єтро ін Монторіо. Також портик у вигляді подвійної колонади оточує площу перед собором Св. Петра у Ватикані.

Братманте стояв у витоків створення римських ансамблів в архітектурі — палаццо — житлових особняків, збудованих за принципом храму. Знамениті палаццо того часу створював італійський архітектор Андреа Палладіо. Такі будівлі проектувалися на основі ордерної системи, включаючи декоративні елементи, притаманні їй, зокрема й портики.

Витвором Андреа Палладіо є вілла Ротонда з портиком.

В той час портик в архітектурі виконував інші функції, ніж у Стародавній Греції. Він став архітектурним елементом, який підкреслює стиль.

Нове відродження портиків відбулось в епоху класицизму й неокласицизму, коли архітектори під час будівництва в основному використовували класичні ордери і роботи митців епохи Ренесансу. Багато будівель було зведено таким чином, що колонади з портиками надавали їм строгості та урочистості у стилі. Їх використовували для оформлення головних входів до будівель, щоб виділити центральні або бокові резаліти. Прикладом цього є собор преподобного Ісаакія Далматського архітектора Огю́ста Монферра́на з високим багатоколонним портиком коринфського ордену.

Портики в українському архітектурному мистецтві.

В українській архітектурі найвідомішим взірцем є Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка., на передньому фасаді якого урочисті колони.

Також будівля Верховної Ради України є чудовим прикладом, на фасаді якої є цікаві портики стилізованих колон із спрощеними іонічними капітелями.

Контрактовий будинок, збудований у Києві, у своєму фасаді з боку площі має чотириколонний портик з колонами дорійського ордеру,увінчаний трикутним фронтоном. Неправильні контури планування (а саме непрямі кути у поєднанні стін, поворот колонади по відношенню до осі всієї будівлі) обумовлені конфігурацією ділянки забудови. Центральні ділянки північного і західного фасадів прикрашені портиками пілястр дорійського ордеру, східний фасад — портиком з тричетвертних колон. При реконструкції інтер'єру меблі для будівлі була розроблена архітектором І. Й. Каракіс.

Див. також

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Портик, Що таке Портик? Що означає Портик?