Покровський Борис Олександрович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Борис Олександрович Покровський (12 (23) січня 1912(19120123), Москва, Російська імперія — 5 червня 2009, Москва, РФ) — радянський і російський оперний режисер, головний режисер Большого театру в 1952—1963 і 1970—1982 роках. Народний артист СРСР (1961). З 1972 року — Керівник Московського державного академічного камерного музичного театру (МГАКТ). Лауреат Ленінської премії, Сталінських премій і Державних премій Росії, професор.

Покровський Борис Олександрович
Народився10 (23) січня 1912[2] 
Москва, Російська імперія[4] 
Помер5 червня 2009(2009-06-05)[1][2][3](97 років) 
Москва, Росія 
ПохованняНоводівичий цвинтар 
Країна СРСР
 Росія 
Діяльністьоперний режисер, режисер, музикознавець, театральний педагог, публіцист 
Alma materДержавний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1938) 
Знання мовросійська[2] 
ЗакладБольшой театр, Нижегородський державний академічний театр опери та балету імені О. С. Пушкінаd, Moscow Chamber Musical Theatred і Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського 
У шлюбі зМасленнікова Ірина Іванівна і Q60695140? 
ДітиАлла Покровська 
Нагороди



Casta diva Awardd (1996)

Премія «ТрІумф» (2008)

IMDbID 0688725 

    Життєпис

    Народився в Москві в сім'ї вчителя 10(23) січня 1912 року, поступив в Державний інститут театрального мистецтва імені Луначарського (ГІТІС), який закінчив в 1937 році, а через 16 років став професором кафедри музичного театру цього вузу.

    У 1938-1943 роках був режисером (з 1940 — головним режисером) Горьковського державного театру опери і балету імені О.С.Пушкіна.

    У 1943 році перейшов у Большой театр. У 1952, 1955-1963 і 1970-1982 роках — головний режисер Большого театру.

    Поставив більше 180 спектаклів. Здійснив першу постановку опери «Війна і мир» С.Прокоф'єва в Ленінграді (1946, Ленінградський академічний Малий театр опери і балету).

    У 1947 році ухвалою Політбюро ЦК ВКП(б) про формалізм в музиці була засуджена поставлена ним опера Вано Мураделі «Велика дружба». Режисера звинуватили в "формалізмі" - захопленні зовнішніми ефектами на шкоду змісту, проте якихось заходів по відношенню до режисера не послідувало. Аналогічні претензії були висловлені Араму Хачатуряну, Дмитру Шостаковичу і Сергію Прокоф'єву, чию музику головуючий на нараду діячів радянської музики член Політбюро Андрій Жданов порівняв з "звуками бормашини і музичної душогубки".

    За той час, поки Борис Покровській був головним режисером Большого театру — в періоди з 1952 по 1963-ій і з 1970 по 1982 рік - ним було поставлено 42 спектаклі, зокрема "Весілля Фігаро" Моцарта, "Семена Котко" і "Гравця" Прокоф'єва, "Руслана і Людмилу" Глінки, "Мертві душі" Щедріна, "Викрадання місяця" Тактакишвілі, "Сон в літню ніч" Бріттена, "Отелло" Верді. Борис Покровський тільки на сцені Большого театру створив більше 40 оперних постановок. Вніс значний внесок до розвитку російського і світового оперного мистецтва.

    З 1972 року був художнім керівником заснованого ним Московського камерного музичного театру. Разом з класичними операми режисер прагнув поповнити репертуар театру сучасними і рідкісними постановками. Так, крім опер "Дон Жуан, або Покараний розпусник" Моцарта і "Коронація Поппеї" Монтеверді глядачі його театру могли побачити "Пригоди гульвіси" І.Стравінського, "Ніс" Шостаковича, "Не тільки любов" Щедріна, "Диригент оркестру" Чимарози, «Життя з ідіотом» А.Шнітке. Особливий інтерес викликав спектакль "Комедія на Різдво, або Ростовське дійство" - постановка найстародавнішої з відомих на сьогоднішній день російських опер, написаною в XVII столітті митрополитом Димитрієм Ростовським. Режисер Багато працював в Європі і Японії.

    У 1982 році в результаті конфлікту з керівництвом Покровський остаточно залишив Большой театр. Основою розбіжностей стало рішення адміністрації показувати на сцені Большого опери на мові оригіналу.

    Автор низки мистецтвознавчих монографій. У 2008 році взяв участь в підготовці видання книги «Автограф століття».

    Помер 5 червня 2009 року в Москві, похований 8 червня на Новодевічому цвинтарі в Москві.

    Визнання і нагороди

    • 1947 — Сталінська премія
    • 1948 — Сталінська премія
    • 1949 — Сталінська премія
    • 1950 — Сталінська премія
    • 1961 — Народний артист СРСР
    • 1967 — Орден Леніна
    • 1972 — Орден Трудового Червоного Прапора
    • 1976 — Орден Леніна
    • 1980 — Ленінська премія
    • 1982 — Орден Трудового Червоного Прапора
    • 1995 — Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1994 року — за оперні спектаклі останніх років
    • 1996 — Театральна премія «Золота маска» — за спектаклі Камерного музичного театру
    • 1997 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня — за заслуги перед державою і великий особистий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва
    • 1999 — Медаль Пушкіна в ознаменування 200-річчя з дня народження О.Пушкіна, за заслуги в області культури, освіти, літератури і мистецтва
    • 2002 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня — за видатні заслуги в області музичного мистецтва
    • 2003 — Театральна премії імені К.С.Станиславського
    • 2004 — Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність»
    • 2004 — Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2003 року за спектаклі Московського державного академічного камерного музичного театру «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського, «Юлій Цезарь і Клеопатра» Г.Ф.Генделя
    • 2007 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня — за видатний внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва і багаторічну творчу діяльність
    • 2008 — Орден Святого князя Олександра Невського I ступені «за видатні заслуги і великий особистий внесок у розвиток вітчизняної культури»

    Виноски

    1. http://www.bolshoi.ru/ru/theatre/people/detail.php?act26=info&id26=894
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Find a Grave — 1996.
      d:Track:Q63056
    4. Покровский Борис Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    5. Указ Президента РФ от 29 мая 1995 г № 537
    6. Указ Президента РФ от 23 января 1997 г № 38
    7. Указ Президента РФ от 4 июня 1999 г № 700
    8. Указ Президента РФ от 29 января 2002 г № 110
    9. Указ Президента РФ от 12 июня 2004 г № 766
    10. Указ Президента РФ от 23 января 2007 г № 63
    11. Портал «Культура»: Кавалеры Александра Невского

    вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Покровський Борис Олександрович, Що таке Покровський Борис Олександрович? Що означає Покровський Борис Олександрович?