Миха́йло Васи́льович Поко́рний (8 листопада 1886, Одеса — 12 червня 1948, Одеса) — український радянський художник та архітектор, педагог.
| Покорний Михайло Францович | |
|---|---|
| Народження | 8 листопада 1886[1] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1948 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Одеса |
| Навчання | Одеське художнє училище (1905) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1913) |
| Діяльність | архітектор |
| Учні | Торубаров Дмитро Романович і Калашников Микола Михайлович |
Життєпис
Закінчив архітектурні відділення Одеського художнього училища (1905) та Санкт-Петербурзької академії мистецтв (1913).
Під час навчання в академії брав участь в конкурсі на проєкт храму в пам'ять 300-річчя Дому Романових. Незважаючи на перемогу в цьому конкурсі Степана Кричинського, проєкт Михайла Покорного привернув увагу імператора і був ним відзначений чеком на 3000 рублів золотом. Грошей йому з друзями вистачило на 3 роки щоб жити у Франції, потім в Італії, Іспанії, Греції, знайомлячись з культурою і мистецтвом цих країн.
Після закінчення навчання у 1916—1917 роках працював архітектором, організував курси десятників для робітників у Петрограді (нині Санкт-Петербург).
У 1917—1926 роках — викладач в Одеських художньому училищі та інституті.
У 1926—1947 роках — завідувач кафедри архітектурного проєктування Харківського художнього інституту, співробітник Харківського технологічного інституту, декан і завідувач кафедри нарисної геометрії та графіки Харківського комунального інституту, член кафедри архітектурного проєктування Харківського інженерно-будівельного інституту.
Від 1918 року періодично обирався професором. 1928 року Наркомпрос УРСР затвердив його на посаді штатного професора. 1944 року отримав вчене звання професора.
Під час німецько-радянської війни переїхав до Одеси.
У 1947—1948 роках — завідувач кафедри нарисної геометрії та графіки Одеського інженерно-будівельного інституту.
Помер в Одесі у 1948 році.
Творчість
Серед архітекторських проєктів:
- театр мініатюр, Санкт-Петербург;
- церква-усипальня на Волковському цвинтарі Санкт-Петербурга;
- п'ять прибуткових будинків на Ліговському проспекті (зокрема 121 та 153), Санкт-Петербург;
- церква в ім'я Божої Матері «Радість всіх сумуючих», проспект Металістів, Санкт-Петербург;
- будинок Червоної армії, 1934, Харків, (співавтори Каракіс Йосип Юлійович, Касьянов Олександр Михайлович та Меллер Вадим Георгійович);
- житлові кооперативи «Комунальник», «Колективізатор», «Профпрацівник», «Наркомпостач» і «Новий побут» у Харкові;
- клуб металістів з театром у Таганрогу (нині Ростовська область, РФ);;
- Селянський санаторій імені Всеросійського центрального виконавчого комітету на Хаджибейському лимані (1928, у співавторстві з Олексієм Бекетовим);
- два будинки в Одесі — на вулиці Дерибасівській та вулиці Рішельєвській;
- санаторний комплекс «Соснівка» у селищі Соснівка під Черкасами (нині мікрорайон Черкас, 1934—1938; разом із сином Андрієм Покорним);
- урядові будівлі на Липках у Києві.
Серед художніх робіт:
- кіноплакат «№ телефону» (1930);
- «Дружній шарж» (1943, картон, графітний олівець, акварель).
Серед друкованих робіт:
- Практичні методи будови тіней. Х., 1932;
- Построение теней в ортогональных проекциях. Москва, 1936;
- Практические методы построения теней в аксонометрии. Москва, 1937;
- Построение теней в перспективе. Москва, 1940;
- Построение теней на телах вращения в перспективе. Москва, 1941.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Покорний Михайло Францович, Що таке Покорний Михайло Францович? Що означає Покорний Михайло Францович?