Плятт Ростислав Янович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Плятт Ростислав Янович (30 листопада (13 грудня) 1908(19081213) — 30 червня 1989) — радянський російський актор театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1961). Лауреат Державної премії СРСР (1982). Герой Соціалістичної Праці (1989).

Плятт Ростислав Янович

Народився	30 листопада (13 грудня) 1908(1908-12-13) Ростов-на-Дону, Російська імперія
Помер	30 червня 1989(1989-06-30) (80 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія СРСР Російська республіка Російська СФРР
Діяльність	актор, телеактор
Заклад	Q15918999?, Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького, Театр Ленком, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського і Театр імені Моссовєта
Роки діяльності	з 1927
Членство	СК СРСР і Спілка театральних діячів Російської Федерації
IMDb	nm0687735

Нагороди та премії





Плятт Ростислав Янович у Вікісховищі

Життєпис

Народ. 30 листопада (13 грудня) 1908(19081213) р. У 1926 році вступив в драматичну студію Моспрофобра під керівництвом Юрія Завадського, рік по тому реорганізовану в Театр-студію, де грав до 1936 року. Потім разом з усією трупою переїхав до Ростова-на-Дону для роботи в Театрі драми ім. М. Горького.

У 1938—1941 рр. служив у Театрі імені Ленінського комсомолу.

У 1943 році перейшов в Театр імені Моссовета, де служив до кінця своїх днів.

З 1939 року почав працювати в кіно. Грав у фільмах: «Мрія», «Слон і мотузочка», «Першокласниця», «Весна», «Сімнадцять миттєвостей весни» та ін., в українській кінокартині «Вітер зі сходу» (1940, управитель).

Працював на дубляжі фільмів, озвучуванні мультфільмів.

Член Спілки кінематографістів СРСР і Спілки театральних діячів Російської Федерації.

Помер 30 червня 1989 р. Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці
Два ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора
Ордени Жовтневої Революції, Дружби народів, "Знак Пошани"
Медалі "За доблесну працю в Великій ВІтчизняній війні 1941 - 1945 рр.", "Ветеран праці",«В пам'ять 800-річчя Москви».
Почесні звання: народний артист СРСР, народний артист РРФСР, заслужений артист РРФСР
Державна премія СРСР

Фільмографія

«Ленін в 1918 році» (1939, военспец (у первісній версії, немає в титрах)
«Підкидьок» (1939, холостяк)
«Вітер зі сходу» (1940, управитель)
«Мрія» (1941, Янек, візник)
«Хлопець з тайги» (1941, Васька Щербак)
«Серця чотирьох» (1941, професор літератури)
«Зоя» (1944, німецький солдат)
«Тапер» (1944, короткометражний, тапер Рубльов)
«Слон і мотузочок» (1945, сусід)
«Крейсер „Варяг“» (1946, Бейлі, командир англійського крейсера)
«Світло над Росією» (1947, оптиміст)
«Сільська вчителька» (1947, голова екзаменаційної комісії в чоловічій гімназії)
«Весна» (1947, Василь Григорович Бубенцов)
«Першокласниця» (1948, ботанік)
«Дорогоцінні зерна» (1948, Ілля Михайлович Грач, складач)
«Сталінградська битва» (1949, генерал Герман Гот)
«Жуковський» (1950, журналіст)
«Змова приречених» (1950, генерал Бравура, командувач Південно-Західної прикордонної зони)
«Сріблястий пил» (1953, МакКеннеді, генерал)
«Вбивство на вулиці Данте» (1956, Грін)
«Божевільний день» (1956, Дудкін)
«Жених з того світу» (1958, Семен Данилович Пєтухов)
«Сміливі люди» (1959, фон Швальбе, німецький офіцер)
«Беззахисне створіння» (1960, короткометражний, Кістунов)

«Цілком серйозно» (1961, новела «Історія з пиріжками», Філонов, покупець)
«Орлиний острів» (1961, Олександр Георгійович Ветешану, археолог)
«Ділові люди» (1962, новела «Рідні душі», господар квартири)
«Колеги» (1962, Дампфер)
«Монета» (1962, Том Бреккет, диспетчер гаража)
«Короткі історії» (1963, оповідач)
«Легке життя» (1964, Володимир Гаврилович Муромцев, чоловік Василини)
«Москва — Генуя» (1964, Меньє)
«Відплата» (1964, фільм-спектакль, Ямінг)
«Дорога до моря» (1965, інженер-капітан 1-го рангу)
«Іду на грозу» (1965, професор Данкевич)
«Колекція Капи» (1966, фільм-спектакль, лектор)
«Друга особа» (1966, фільм-спектакль)
«Гендель і гангстери» (1967, фільм-спектакль)
«Помилка резидента» (1968, Микола Миколайович Казін)
«Доля резидента» (1970, валютник і агент західної розвідки, Микола Миколайович Казін)
«Все королівське військо» (1971, суддя Ірвін)
«Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, пастор Фріц Шлаг)
«Аварія» (1974, прокурор Курт Цорн)
«Ольга Сергіївна» (1975, професор Нікіфоров)
«Далі — тиша...» (1978, Барклей Купер)
«Однофамілець» (1978, Олексій Володимирович Лаптєв, учений)
«Активна зона» (1979)
«Таємниця Едвіна Друда» (1980, фільм-спектакль, містер Грюджіус, опікун Рози Буттон)
«На Гранатових островах» (1981, Пітер Калишер, співробітник ЦРУ)
«Післямова» (1983, Олексій Борисович)
«Такий дивний вечір у вузькому сімейному колі» (1985, фільм-спектакль, Карел Жампах)
«Візит до Мінотавра» (1987, майстер Ніколо Аматі) та ін.

Озвучування:

«Коли запалюються ялинки» (1950, мультфільм, Вовк)
«Фанфан-тюльпан» (1952)
«Фарбований лис» (1953, мультфільм, Вовк)
«Стріла відлітає в казку» (1954, мультфільм, Вовк)
«Козел-музикант»» (1954, мультфільм, Вовк)
«Трубка і ведмідь» (1955, мультфільм, Вовк)
«Сніговик-поштовик» (1955, мультфільм, Вовк)
«Лісова історія» (1956, мультфільм, Вовк)
«Слово мають ляльки» (1957, мультфільм, від автора)
«Хочу бути відважним» (1963, мультфільм, лікар)
«Жабка-мандрівниця» (1965, мультфільм, від автора)
«Букет» (1966, мультфільм, від автора)
«Головний Зоряний» (1966, мультфільм, астрофізик)
«12 стільців» (1971, від автора)
«Як левеня і черепаха співали пісню» (1974, мультфільм, ведучий)
«Повернення високого блондина» (1974, Міністр — роль Жана Буїза)
«Ключі від раю» (1975, Яків Антонович Бельський)
«Тримай у полі зору» (1975, директор банку — роль Жана Мартена)
«Таємниця запічного цвіркуна» (1977, мультфільм, від автора)
«Аліса у Дивокраї» (1981, мультфільм, від автора)
«Аліса в Задзеркаллі)» (1982, мультфільм, від автора)
«Кам'яні музиканти» (1986, мультфільм, від автора) та багато інших...