Олександр Кузьмич Пищиков (25 грудня 1905, Суми, Російська імперія — 22 вересня 1986, Київ, Українська РСР) — радянський і український кінооператор-постановник. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Біографія
Закінчив Київський кіноінститут (1931).
Знімав військові фільми («Зустрічний бій на марші» та ін.).
Один із засновників української операторської школи, продовжувач традицій Д.П. Демуцького. Першим здійснив повітряні зйомки в кіно.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Працював усе життя на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Був членом Спілки кінематографістів України.
Родина:
- Дочка: Акайомова (Пищикова) Наталія Олександрівна — радянський, український режисер монтажу та режисер-документаліст.
Фільмографія
Здійснив повітряні зйомки до фільмів:
- «Новели про героїв-льотчиків» (1937)
- «Винищувачі» (1939)
- «Ескадрилья № 5»
- «Моряки» (1939)
- «Третій удар» (1948, зйомки на натурі у співавт. з А. Колошиним і Ю. Разумовим)
Кінооператор-постановник:
- «Третій удар» (1948, у співавт. з М. Кириловим)
- «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953, у співавт. з С. Ревенком)
- «Нерозлучні друзі» (1953, у співавт. з В. Войтенком)
- «Тривожна молодість» (1955)
- «Головний проспект» (1956)
- «Гори, моя зоре» (1957)
- «Далеке і близьке» (1957)
- «Блакитна стріла» (1958)
- «Королева бензоколонки» (1962)
- «Сувора гра» (1964)
- «Лють» (1965, у співавт. з В. Войтенком)
- «Місяць травень» (1966)
- «Втікач з «Янтарного»» (1969)
- «Ніна» (1971)
- «Випадкова адреса» (1972)
- «Жодного дня без пригод» (1972)
- «Земні та небесні пригоди» (1974)
- «Острів юності»
- «Право на любов» (1976)
- «За все у відповіді» (1978, т/ф, 2 с, у співавт. з К. Лавровим)
- «Дивна відпустка» (1980, т/ф, 3 с)
- «Таємниці святого Юра» (1982)
та інші.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Пищиков Олександр Кузьмич, Що таке Пищиков Олександр Кузьмич? Що означає Пищиков Олександр Кузьмич?