Пацюк

Пацю́к (Rattus) — рід ссавців родини мишевих (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Рід налічує 71 сучасний вид.

Пацюк Період існування: ранній плейстоцен — сучасність

Пацюк сірий (Rattus norvegicus) типовий
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Мишеві (Muridae)
Підродина:	Мишеві (Murinae)
Триба:	Rattini
Рід:	Пацюк (Rattus) Fischer de Waldheim, 1803
Вікісховище: Rattus

Про назву

Припускається, що слово пацюк первісно означало «порося» і пізніше було перенесено на гризунів: у зв'язку з тим, що жирний пацюк схожий на порося.

Серед інших назв — криса, засвідчена у Грінченка й ЕСУМі, не виключене російське походження слова в українській мові. Нерідко пацюків називають щурами, проте в теріології назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola, і таке застосування назви відмічено в Словнику української мови.

Фізичні характеристики

Довжина тулуба 8—30 см; залежно від виду хвіст може бути значно коротшим або значно довшим за тулуб; маса тіла зазвичай не перевищує 500 грамів.

Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їхні тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їхній слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.

Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростальні різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетонних спорудах й свинцевих трубах були знайдені відмітини їхніх зубів.

Види

За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005 рік) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види набули всесвітнього поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:

Пацюк чорний (Rattus rattus)
Пацюк сірий (Rattus norvegicus).

Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (нарівні з людиною і хатньою мишею). Часто він є джерелом заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).

У наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.

Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.

Наступна філогенія взята з Pagès, et al. (2010):

Berylmys

Bandicota

Rattus

	Rattus nitidus

	Rattus norvegicus

Rattus exulans

Rattus andamanensis

Rattus argentiventer

	Rattus tiomanicus

	Rattus losea

Rattus sp.

	Rattus tanezumi

	Rattus rattus

Цікаві факти


Срібна пам'ятна монета НБУ «Рік Пацюка» 2008 рік


Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн «Рік Пацюка» 2020 рік

Колись була думка, що пацюки залишають корабель, який тоне, начебто маючи містичну силу передбачати катастрофу. Це не так. Пацюки живуть у глибоких і низьких тайниках судна і пацюкам першим стає відомо про воду, що надходить у корабель. Гризуни залишають затоплені місця, пронизливими криками тривоги попереджаючи інших пацюків. Тому вигляд орди пацюків, що снує по верхніх палубах корабля не має нічого спільного з екстрасенсорикою, але з розумінням того, що відбувається в цей момент.
У деяких регіонах України «пацюком» називають порося (пор. «паця»). Також переносно та зневажливо «пацюком» називають іноді товсту людину.
У пацюків, як і у людей, є певні ділянки тіла, що реагують на лоскіт. У відповідь на неї пацюки видають ультразвукові сміхоподібні вокалізації. Аналізуючи записи цих вокалізацій і роботу мозку пацюків за допомогою імплантованих у нього електродів, вчені визначили, які нейрони пов'язані з реакцією на лоскіт і сміх — вони виявилися розташовані в соматосенсорній корі
Розмовне слово «пацан» («хлопчак») вважають спорідненим з «пацюк» (як у значенні «щур», так і в значенні «порося»). У російській це слово може бути запозиченням з української.

Види

R. adustus
R. andamanensis
R. arfakiensis
R. argentiventer
R. arrogans
R. baluensis
R. blangorum
R. bontanus
R. burrus
R. ceramicus
R. colletti
R. detentus
R. elaphinus
R. enganus
R. everetti
R. exulans
R. facetus
R. feliceus
R. fuscipes
R. giluwensis
R. hainaldi
R. hoffmanni
R. hoogerwerfi
R. jobiensis
R. koopmani
R. korinchi
R. leucopus
R. losea
R. lugens
R. lutreolus
†R. macleari
R. marmosurus
R. mindorensis
R. mollicomulus
R. montanus
R. mordax
R. morotaiensis
†R. nativitatis
R. nikenii
R. niobe
R. nitidus
R. norvegicus
R. novaeguineae
R. ombirah
R. omichlodes
R. osgoodi
R. palmarum
R. pelurus
R. pococki
R. praetor
R. pyctoris
R. ranjiniae
R. rattus
R. richardsoni
R. sakeratensis
R. salocco
†R. sanila
R. satarae
R. simalurensis
R. sordidus
R. steini
R. stoicus
R. tanezumi
R. tawitawiensis
R. timorensis
R. tiomanicus
R. tunneyi
R. vandeuseni
R. verecundus
R. villosissimus
R. xanthurus

На відміну від великої кількості живих видів, станом на 2024 рік відомо лише чотири викопні види:

Rattus baoshanensis — пізньопліоценовий Китай
Rattus jaegeri — пізній пліоцен—ранній плейстоцен Таїланду
Rattus pristinus — Китай раннього плейстоцену
Rattus miyakoensis — пізній плейстоцен Японії.

Див. також

Дератизація
Керований щур
Лабораторний пацюк
Декоративний пацюк