Павло Карл Санґушко гербу Погоня (1680 — 14 квітня 1750, Загайці, тепер Шумський район, Тернопільщина) — князь, 6-й Острозький ординат (1738 — …), маршалок великий литовський від 1734, маршалок надвірний литовський від 1713, підскарбій надвірний литовський від 1711, стольник литовський 1708–1709 рр. Меценат.
| Павло Карл Санґушко | |
|---|---|
Павло Карл Санґушко. Автор невідомий. Близько 1745 року | |
| Народився | 1680 |
| Помер | 14 квітня 1750 Загайці |
| Поховання | Capuchin monastery complex in Lublind[1] |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Відомий завдяки | магнат, політик, меценат |
| Титул | князь |
| Посада | Маршалок Великий Литовський[2], учасник виборів короля Польщіd, Підскарбій надвірний Литовський[3], маршалок надвірний литовський[4], стольник великий литовський, Черкаський староста[d] і кременецький староста[1] |
| Рід | Санґушки |
| Батько | Ієронім Санґушко[d] |
| Мати | Констанція Сапігаd |
| Брати, сестри | Казимир Антоній Санґушко, Анна Катерина Радзивілл і Кристина з Санґушківd |
| У шлюбі з | Броніслава з Пєньонжеківd, Маріанна Любомирська[5] і Барбара Санґушкова |
| Діти | Януш Олександр Санґушко, Юзеф Паулін Санґушко, Ієронім Януш Санґушко, Христина Санґушкоd, Януш Модест Санґушко, Ганна Санґушкоd і Кунеґунда Санґушкоd |
| Нагороди | |
Біографія
Після смерті батька опіку над ним та родичами мали, серед інших, брати мами Францішек Стефан, Леон Базилій, по їх смерті в 1686 р. — вуй Бенедикт Павел Сапега.
Прибічник Августа ІІ Фрідріха, після смерті якого (пом. 1733) був серед претендентів на стіл Речі Посполитої (мав підтримку Росії). Пізніше підтримав обрання Августа ІІІ Фрідріха.
У 1744 р. місто Левартув було перейменоване на Любартув за його зусиль..
Протягом 1745-1750 років обіймав посаду кременецького старости.
Був похований 27 травня 1750 р. у родинній крипті костелу фундованого ним люблінського монастиря оо. Капуцинів. Серце було поховане 28 травня у фарному костелі Любартова. Сини Януш Модест та Геронім фундували у 1793 р. виготовлення та встановлення тут класицистичного надгробку для батька та його 3-ї дружини.
Меценат
Був любителем садів, привіз до Заслава голландського садівника Туліпана. В цьому місті працював його придворний архітектор Паоло Антоніо Фонтана, за проектами якого було відбудовано палац (1722—1741), збудовано фундований Сангушком фарний костел (1733—1738), костел та кляштор капуцинів (1737—1741). В 1750 фундував костел для місіонарів. Від Папи Бенедикта XIV отримав дозвіл на відправи у палацовій каплиці Заслава.
1732 року фундував церкву Волиці Великої (ймовірно, Заславщина). Дав кошти для відновлення костелу в Чуднові, костелу та кляштору в Ракові (Мінський повіт), кармеліток в Дубному; для парафіяльних костелів Дубного, Локачів, Білогородки.
Сім'я
Вперше одружився з Броніславою Пеньонжківною, вдовою по братові Казимиру Антонію. Вдруге з Маріанною Любомирською (1693—1729), яка внесла з посагом в дім Сангушків Острозьку ординацію. Втретє пошлюбився з Барбарою Дунінівною. Діти:
- Януш Олександр
- Юзеф Паулін Ян Адам, разом зі старшим братом — діти батька від Маріанни Любомирської
- Януш Модест (Януш Владислав)
- Геронім Януш
- Анна, чоловік — Антоній Барнаба Яблоновський, шлюб уклали 20 вересня 1755 в Крем'янці
- Юстина
- Кунегунда
Вшанування пам'яті
Вулиця Князів Сангушків у місті Славута.
9 листопада 2023 року Житомирська міська рада перейменувала вулицю Багратіонівську на вулицю Князів Сангушків.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Павло Карл Санґушко, Що таке Павло Карл Санґушко? Що означає Павло Карл Санґушко?