Отто Ган (нім. Otto Hahn; 8 березня 1879, Франкфурт-на-Майні — 28 липня 1968, Геттінген) — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію (Уран Z) і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944. Гленн Сіборг назвав його «батьком ядерної хімії».
| Отто Ган | |
|---|---|
| нім. Otto Hahn | |
| Народився | 8 березня 1879 Франкфурт-на-Майні, Німеччина |
| Помер | 28 липня 1968 (89 років) Геттінген |
| Поховання | Геттінгенське міське кладовищеd[1][2] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | хімік, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-ядерник, автобіограф |
| Alma mater | Марбурзький університет |
| Галузь | радіохімія |
| Заклад | Університет Фрідріха-Вільгельма[d] Університетський коледж Лондона Університет Макґілла HU Berlin Корнелльський університет Вільний університет Берліна |
| Науковий ступінь | професор |
| Науковий керівник | Theodor Zincked |
| Аспіранти, докторанти | Walter Seelmann-Eggebertd Abdul Hafeezd Aristid von Grossed Clara Lieberd Фріц Штрассман Salomon Rosenblumd Hans-Joachim Bornd Siegfried Flügged Ніколаус Рільd |
| Членство | Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Академія наук НДР Леопольдина Шведська королівська академія наук Австрійська академія наук Національна академія дей-Лінчей Папська академія наук[3] Баварська академія наук Академія наук і літератури в Майнці Геттінгенська академія наук Фінська академія наук Американська академія мистецтв і наук Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[4] Göttingen Eighteend Данська королівська академія наук Румунська академія Індійська національна академія наук Q1803894? |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | основоположник ядерної хімії |
| У шлюбі з | Едіт Юнґгансd |
| Діти | Hanno Hahnd |
| Нагороди | Q105103892? (1917) Почесний громадянин Берлінаd Лекторська премія Фарадея (1956) медаль Ернста Рейтера (1959) медаль імені Макса Планка (1949) honorary citizen of Frankfurt am Maind (1959) Harnack medald (1954) медаль Вільгельма Екснера (1958) медаль Гельмгольца (1959) медаль Гете міста Франкфурт-на-Майні (1944) Медаль Котеніуса (1944) Emil Fischer Medald (1919) Fresenius Prized (1919) Член Американської академії мистецтв і наук іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 травня 1957) премія Парацельса (1953) |
| Автограф | |
Отто Ган у Вікісховищі | |
Родина
У 1913 р. Ган одружився з Едіт Юнгханс, дочкою голови Штеттінської міської ради. У них був єдиний син. Незабаром після відставки Гана, коли йому був 81 рік, його син з невісткою загинули у Франції в автомобільній катастрофі, і він дбав про дружину, яка до того часу стала інвалідом, і онука.
Нагороди
Будучи інтернований до Англії, Ган дізнається, що йому присуджена Нобелівська премія з хімії за 1944 р. «за відкриття розщеплення важких ядер». Йому було дозволено повернутися до Німеччини в 1946 р., в кінці цього ж року йому була вручена Нобелівська премія в Стокгольмі. У своїй промові при презентації лауреата Арне Тізеліус, член Шведської королівської академії наук, сказав: «Відкриття розщеплення важких ядер призвело до таких наслідків, що ми всі, все людство, дивимося вперед з великими надіями, але також і з великими побоюваннями за наше майбутнє».
У Нобелівській лекції Ган простежив пройдений науковими дослідженнями шлях від природної трансмутації урану, відкритої Антуаном Анрі Беккерелем, до ядерного розщеплення. На закінчення він процитував уривок з лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, виголошеної ним при врученні йому в 1935 році Нобелівської премії, в якій французький фізик попереджав про величезну небезпеку атомної енергії. «Те, що десять років тому було плодом уяви, „маревної уяви“, сьогодні стало вже, певною мірою, загрозливою реальністю». Звертаючись до аудиторії і відповідаючи на питання, чи буде використана ядерна енергія в мирних цілях або для руйнування, Ган заявив: «Відповідь повинна бути дана без коливання, що, безсумнівно, вчені світу докладуть всіх зусиль для перемоги першої альтернативи».
Отримав численні державні і наукові нагороди, серед яких:
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
- Медаль Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1922)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Премія Станіслао Канніццаро Королівської академії наук у Римі (1938)
- Нобелівська премія з хімії (1944)
- Медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства (1949)
- Золота медаль Парацельса Швейцарського хімічного товариства (1953)
- Pour le Mérite за науку і мистецтво (1952)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (1954)
- великий хрест 1-го класу (1959)
- Медаль Фарадея Британського хімічного товариства (1956)
- Орден Спасителя, офіцерський хрест (Греція)
- Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
- Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
- Орден Британської імперії, почесний офіцерський хрест (Велика Британія)
- Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (Ватикан)
- Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво»
- Медаль Вільгельма Екснера
- Плакета Ернста Ройтера
- Почесний громадянин міст Берлін, Геттінген і Франкфурт-на-Майні
- Почесний доктор численних навчальних закладів
Див. також
- 19126 Оттоган — астероїд, названий на честь науковця.
- Отто Ган (корабель) — перший в світі цивільний корабель з атомним реактором.
- Премія Отто Гана (нім. Otto-Hahn-Preis) — наукова нагорода, названа на честь науковця.
- Медаль миру імені Отто Гана (нім. Otto-Hahn-Friedensmedaille) — німецька нагорода, започаткована 1988 року онуком Отто Гана.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Отто Ган, Що таке Отто Ган? Що означає Отто Ган?