Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Одеса.
| Одеська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР |
| Губернія: | Одеська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 864 399 (1926) |
| Площа: | 14 185 км² |
| Густота населення: | 60,94 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Одеса |
| Кількість районних рад: | 15 |
| Кількість сільських рад: | 227 |
| Кількість міст: | 1 |
| Кількість смт: | 1 |
| [[Зображення: Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
| Газета: | Известия [Одесского окружкома КП(б)У, окрисполкома и ОПБ] |
| Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Одещини |
| Єдисанська орда (Кримське ханство) |
| Очаківська область |
| Ханська Україна |
| Новоросійська губернія |
| Новоросійське генерал-губернаторство |
| Херсонська губернія |
| Одеська радянська республіка |
| Бессарабська РСР |
| Одеське земство |
| Новоросійська область |
| Одеська губернія |
| Одеський повіт |
| Одеса (УНР) |
| Одеська округа |
| Одеський район |
| Трансністрія |
| Одеська область |
| Одеська область (Україна) |
| Одеський район |
Історія
Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР.
12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР.
26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи.
1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці.
На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 осіб. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст2 .
Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів:
- Анатолівський (центр — с. Суворове)
- Антоново-Кодинцівський (с. Антоново-Кодинцеве)
- Березівський (смт Березівка)
- Біляївський (с. Біляївка)
- Гросулівський (с. Гросулове)
- Захар'ївський (с. Захар'ївка)
- Манхеймський (с. Зельц)
- Овідіопольський (с. Овідіополь)
- Одеський (м. Одеса)
- Петровірівський (с. Петровірівка)
- Северинівський (с. Северинівка)
- Троїцький (с. Троїцьке)
- Цебриківський (с. Цебрикове)
- Чернівський (с. Чернове), колишній Ісаївський (с. Ісаєве)
- Янівський (Тарасошевченківський) (с. Янівка)
Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).
28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький район:
- Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу.
- Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.
В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський район.
13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.
З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована.
- Карта Одеської округи у складі Одеської губернії, 1923
- Карта Одеської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
- Карта Одеської округи, аадміністративні межі станом на 1 березня 1927
Адміністративний поділ
| № | Назва району | Адмін. центр | К-ть сільрад | Населення (1926) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Анатолівський | с. Суворове | 18 | 26 924 |
| 2 | Андрієво-Іванівський | с-ще Андрієво-Іванівка | 21 | 37 843 |
| 3 | Антоново-Кодинцівський | с. Антоново-Кодинцеве | 14 | 22 821 |
| 4 | Березівський | смт Березівка | 20 | 32 184 |
| 5 | Біляївський | с. Біляївка | 6 | 33 783 |
| 6 | Благоївський | с-ще Благоївка | 6 | 16 218 |
| 7 | Гросулівський | с. Гросолове | 15 | 28 797 |
| 8 | Зельцький німецький | с. Зельц | 12 | 20 875 |
| 9 | Овідіопольський | с. Овідіополь | 6 | 13 706 |
| 10 | Жовтневий | м. Жовтневе | 17 | 34 009 |
| 11 | Спартаківський німецький | кол. Грослібенталь | 8 | 13 621 |
| 12 | Троїцький | с. Троїцьке | 16 | 32 972 |
| 13 | Фрунзівський | м. Захар'ївка | 17 | 40 039 |
| 14 | Цебриківський | с. Цебрикове | 23 | 37 459 |
| 15 | Янівський | м. Янівка | 28 | 44 725 |
| Всього у окрузі | 227 | 864 399 | ||
Населення
Національний склад
| Місто/район | населення | українці | росіяни | євреї | німці | молдавани | болгари | греки | інші | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | ||
| Одеса | 417 690 | 73 453 | 17,6% | 162 789 | 39,0% | 153 243 | 36,7% | 5 522 | 1,3% | 1 048 | 0,3% | 1 186 | 0,3% | 1 377 | 0,3% | 19 072 | 4,6% |
| Березівський район | 39 745 | 27 551 | 69,3% | 2 830 | 7,1% | 3 800 | 9,6% | 4 544 | 11,4% | 243 | 0,6% | 174 | 0,4% | 72 | 0,2% | 531 | 1,3% |
| Березівка | 7 561 | 2 901 | 38,4% | 1 047 | 13,8% | 3 223 | 42,6% | 151 | 2,0% | 12 | 0,2% | 58 | 0,8% | 35 | 0,5% | 134 | 1,8% |
| Березівський район (села) | 32 184 | 24 650 | 76,6% | 1 783 | 5,5% | 577 | 1,8% | 4 393 | 13,6% | 231 | 0,7% | 116 | 0,4% | 37 | 0,1% | 397 | 1,2% |
| Гросс-Лібентальський район | 13 621 | 201 | 1,5% | 224 | 1,6% | 226 | 1,7% | 12 839 | 94,3% | 24 | 0,2% | 4 | 0,0% | 103 | 0,8% | ||
| Гросулівський район | 28 797 | 18 809 | 65,3% | 2 953 | 10,3% | 1 483 | 5,1% | 4 654 | 16,2% | 456 | 1,6% | 34 | 0,1% | 16 | 0,1% | 392 | 1,4% |
| Захарівський район | 40 039 | 31 271 | 78,1% | 1 612 | 4,0% | 2 315 | 5,8% | 1 116 | 2,8% | 3 217 | 8,0% | 78 | 0,2% | 4 | 0,0% | 426 | 1,1% |
| Ісаєвський район (Чернівський) | 37 843 | 33 087 | 87,4% | 618 | 1,6% | 1 237 | 3,3% | 1 653 | 4,4% | 924 | 2,4% | 82 | 0,2% | 3 | 0,0% | 239 | 0,6% |
| Комінтернівський район (Антоно-Кодинцівський) | 22 821 | 16 977 | 74,4% | 1 401 | 6,1% | 267 | 1,2% | 3 529 | 15,5% | 32 | 0,1% | 152 | 0,7% | 280 | 1,2% | 183 | 0,8% |
| Ленінський район (Северинівський) | 16 218 | 1 575 | 9,7% | 566 | 3,5% | 177 | 1,1% | 1 542 | 9,5% | 58 | 0,4% | 10 794 | 66,6% | 1 418 | 8,7% | 88 | 0,5% |
| Овідіопольський район | 13 706 | 12 211 | 89,1% | 906 | 6,6% | 186 | 1,4% | 27 | 0,2% | 104 | 0,8% | 3 | 0,0% | 154 | 1,1% | 115 | 0,8% |
| Петровірівський район | 34 009 | 25 420 | 74,7% | 3 751 | 11,0% | 2 672 | 7,9% | 1 200 | 3,5% | 521 | 1,5% | 320 | 0,9% | 16 | 0,0% | 109 | 0,3% |
| Янівський (Тарасошевченківський) район | 44 725 | 30 576 | 68,4% | 3 195 | 7,1% | 1 765 | 3,9% | 7 710 | 17,2% | 385 | 0,9% | 550 | 1,2% | 63 | 0,1% | 481 | 1,1% |
| Роздільна | 2 357 | 1 022 | 43,4% | 1 033 | 43,8% | 139 | 5,9% | 26 | 1,1% | 11 | 0,5% | 13 | 0,6% | 14 | 0,6% | 99 | 4,2% |
| Янівка | 2 286 | 733 | 32,1% | 394 | 17,2% | 1 080 | 47,2% | 27 | 1,2% | 22 | 1,0% | 3 | 0,1% | 27 | 1,2% | ||
| Тарасошевченківський район (села) | 40 082 | 28 821 | 71,9% | 1 768 | 4,4% | 546 | 1,4% | 7 657 | 19,1% | 374 | 0,9% | 515 | 1,3% | 46 | 0,1% | 355 | 0,9% |
| Тилигулоберезанський район (Анатолівський) | 26 924 | 11 176 | 41,5% | 8 454 | 31,4% | 223 | 0,8% | 6 541 | 24,3% | 26 | 0,1% | 187 | 0,7% | 48 | 0,2% | 269 | 1,0% |
| Троїцький район | 32 972 | 30 992 | 94,0% | 219 | 0,7% | 642 | 1,9% | 69 | 0,2% | 704 | 2,1% | 9 | 0,0% | 337 | 1,0% | ||
| Фрідріхенгельський район | 20 875 | 4 127 | 19,8% | 857 | 4,1% | 722 | 3,5% | 14 505 | 69,5% | 393 | 1,9% | 11 | 0,1% | 6 | 0,0% | 254 | 1,2% |
| Цебриківський район | 37 459 | 22 424 | 59,9% | 1 378 | 3,7% | 1 113 | 3,0% | 5 862 | 15,6% | 472 | 1,3% | 5 878 | 15,7% | 18 | 0,0% | 314 | 0,8% |
| Біляївський район (Червоноповстанський) | 33 783 | 16 436 | 48,7% | 8 812 | 26,1% | 380 | 1,1% | 88 | 0,3% | 7 751 | 22,9% | 53 | 0,2% | 8 | 0,0% | 255 | 0,8% |
Мовний склад
Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року
| Район | Населення, осіб | Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Одеса | 417 690 | 10,1 | 65,6 | 24,3 |
| Березівський | 39 745 | 66,2 | 3,8 | 30,0 |
| Гросслібентальський | 13 621 | 0,8 | 2,8 | 96,4 |
| Гросулівський | 28 797 | 63,5 | 13,3 | 23,2 |
| Захарівський | 40 039 | 76,5 | 7,4 | 16,1 |
| Ісаївський | 37 843 | 83,3 | 6,6 | 10,1 |
| Комінтернський | 22 821 | 68,2 | 13,8 | 18,0 |
| Ленінський | 16 218 | 9,6 | 4,8 | 85,7 |
| Овідіопольський | 13 706 | 74,5 | 23,4 | 2,1 |
| Петровірівський | 34 009 | 72,1 | 14,5 | 13,4 |
| Янівський (Тарасошевченківський) | 44 725 | 56,5 | 21,1 | 22,4 |
| Тилигулоберезанський | 26 924 | 35,6 | 38,6 | 25,8 |
| Троїцький | 32 972 | 93,7 | 1,2 | 5,1 |
| Фрідріхенгельський | 20 875 | 18,6 | 5,5 | 75,9 |
| Цебриківський | 37 459 | 59,8 | 5,3 | 34,9 |
| Червоноповстанський | 33 783 | 42,4 | 33,0 | 24,5 |
| Одеська округа | 861 227 | 35,7 | 38,5 | 25,8 |
Райони Одеської округи після ліквідації (1930)
Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР.
- Андріїво-Іванівський (Ісаївський)
- Анатолівський (Тилигулоберезанський район)
- Антоно-Кодинцівський
- Березівський
- Біляївський (Червоно-Повстанчицький)
- Благодатнівський
- Вільшанський
- Врадіївський
- Гросулівський
- Доманівський
- Жовтневий (Петровірівський)
- Зельцький (Фридрих-Енгельсівський)
- Криво-Озерський
- Любашівський
- Першомайський (Богопільський)
- Роздільнянський
- Савранський
- Спартаківський (Гросс-Лібентальський)
- Троїцький
- Фрунзівський (Захар'ївський)
- Цебриківський
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
- Тарасов В. Н. (.03.1923–1924),
- Шац (1924–.05.1924),
- Лейбензон Марк Львович (.05.1924–.06.1925),
- Гливенко (.06.1925–.08.1925),
- Безсонов Володимир Матвійович (.08.1925–.05.1926),
- Маркітан Павло Пилипович (.05.1926–31.01.1927),
- Чернявський Володимир Ілліч (31.01.1927–12.11.1929),
- Мусульбас Іван Андрійович (12.11.1929–.07.1930),
- Вайнов Антон Романович (.07.1930—15.09.1930)
Голови окружного виконавчого комітету
- Пашковський Парфентій Георгійович (.03.1923–.03.1924),
- Баранник (.03.1924—.06.1924),
- Бурумов Андрій Миколайович (.06.1924–.07.1925),
- Кудрін Іван Михайлович (.07.1925–.12.1925),
- Мишков Микола Гордійович (17.12.1925–5.02.1927),
- Триліський Олексій Лукич (5.02.1927–.01.1930),
- Гавеман Костянтин Костянтинович, в.о. (.01.1930—.02.1930)
- Горбань Михайло Карпович (.02.1930—.09.1930)
Див. також
- Серия книг «Вся Одесса» и «Вся Одещина» с 1899 по 1930 гг. (рос.)
- Вся Одесса // resource.history.org.ua
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Одеська округа, Що таке Одеська округа? Що означає Одеська округа?