Носковський Зенон Володиславович

Зено́н Володисла́вович Носко́вський (31 жовтня 1889(18891031), Мушкатівка, нині Борщівський район — 3 грудня 1962, Словаччина) — український військовик, громадський діяч. Командант сотні Леґіону УСС, групи «Підзамче» УГА та полку ЧУГА.

Зенон Носковський
 Поручник (обер-лейтенант)
 Сотник
Загальна інформація
Народження31 жовтня 1889(1889-10-31)
с. Мушкатівка, нині Борщівський район, Тернопільська область
Смерть3 грудня 1962(1962-12-03) (73 роки)
 Словаччина
Alma MaterЛьвівська академічна гімназія 
Військова служба
Приналежність ЗУНР
Вид ЗС УСС
 УГА
Війни / битвиПерша світова війна
Польсько-українська війна (1918—1919)
Командування
4-а сотня УСС
Нагороди та відзнаки
 Носковський Зенон Володиславович у Вікісховищі 

Життєпис

Народився в селі Мушкатівці (нині Борщівського району Тернопільської области, Україна) в родині священника УГКЦ о. Володислава Носковського та його дружини Ольги Носковської зі Свистунів. Родина Носковських мала шляхетнє походження і належала до гербу Лада.

У 1889 р. з батьками переїхав до Сороків Бучацького повіту. Навчався в ц. к. Бучацькій державній гімназії (зокрема, з відзнакою закінчив 1а клас у 1900 році), закінчив Академічну гімназію у Львові, юридичний факультет Львівського університету.

Брав активну участь в організації осередків спортивного товариства «Сокіл» у Галичині (зокрема, співорганізатор осередку та читальні товариства «Просвіта» в селі Сороках Бучацького повіту). В Сороках у приміщенні дяківки (будучи студентом) провадив освітні гуртки з селянами, читав книжки, деяких вчив читати, писати. Проводив січові руханкові вправи з мешканцями Сороків.

З початком Першої світової війни вступив до лав Легіону Українських Січових Стрільців. Командував спочатку чотою, згодом 4-ю сотнею УСС. Проявив себе в боях на горі Ключ, за які був нагороджений Срібною медаллю «За хоробрість» 2-го кл. (нім. Tapferkeitsmedaille).

31 травня 1916 року на похоронах Івана Франка супроводжував віз-катафалк до Личаківського цвинтара, від імени УСС поклав вінок на могилу Каменяра.30 вересня 1916 р. потрафив у російський полон під час боїв під Потуторами і Конюхами; перебував у Пензі, Симбірську (разом з Сенем Горуком; восени 1916 р. зустрівся з вивезеним в Сибір росіянами-москалями батьком).

Після звільнення з полону брав участь в українсько-польській війні та національно-визвольних змаганнях, командував сотнею, полком УСС.

11 листопада поручник Зенон Носковський став командантом групи «Підзамче». 12 листопада 1918 року на чолі частини з 280 стрільців (половина — УСС) обороняв ділянку залізничної колії в районі Підзамча у Львові.11 січня 1919 року стрілецька сотня Зенона Носковського відзначилася під час визволення Львова від польських окупантів (було взято південні околиці міста).

Після створення у Бершаді на базі II-го корпусу УГА I-ї бригади Червоних Українських Січових Стрільців (ЧУСС) очолив полк. Під час прибуття під Чуднів Володимира Затонського, І. Дубового через виступ бригад під командуванням Юліяна Головінського, Осипа Станимира проти більшовиків з намірами роззброїти галичан разом з Михайлом Бараном, Альфредом Бізанцом запевнив їх, що бригада буде надалі воювати проти поляків; їм повірили. 27 квітня 1920 р., виконуючи наказ командира бригади ЧУГА, повів полк на прорив польського оточення під Михнівкою. За допомогою кінноти під командуванням Степана Шухевича вдалось вирватись у бік Києва.

З 1920 р. жив в еміграції у Чехословаччині, працював адвокатом, суддею. Помер у Словаччині.

Нагороди

  • 10 листопада 1914 нагороджений Медаллю за Хоробрість 2-го класу.

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Носковський Зенон Володиславович, Що таке Носковський Зенон Володиславович? Що означає Носковський Зенон Володиславович?