Наказний гетьман (отаман) — в Україні у XVII—XVIII столітті особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана (отамана).
Наказного гетьмана обирала козацька старшина чи призначала генеральна старшина, як правило зі свого складу в разі смерті (в цьому випадку наказний гетьман виконував обов’язки до обрання постійного гетьмана) або тривалої відсутності гетьмана (отамана). Призначали наказного гетьмана (найчастіше з полковників) також для очолення у поході козацького війська, коли гетьман залишався у своїй резиденції.
Призначення наказного гетьмана оформлялося універсалом, а з 1720-х років — царським указом. Деякі наказні гетьмани очолювали державу лише кілька років: Яким Сомко (1660—1663), Павло Полуботок (1722—1724).
Джерела та література
- Ю. А. Мицик. Гетьман наказний, Наказний гетьман // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 100. — ISBN 966-00-0405-2.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Наказний гетьман, Що таке Наказний гетьман? Що означає Наказний гетьман?