Князь Миха́йло Миха́йлович Вишневе́цький (бл. 1575 — початок 1616) — руський князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій Смотрицький.
| Михайло Михайлович Вишневецький | |
|---|---|
| Народився | 1570-ті[1] |
| Помер | 1616 Молдавія ·отруєння |
| Поховання | Церква Вознесіння Господнього[2] |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | українець |
| Титул | князь |
| Посада | Овруцький старостаd[3] і кам'янський старостаd |
| Конфесія | православний |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Михайло Вишневецький |
| Мати | Гальшка Зеновичівна |
| Брати, сестри | Вишневецький Олександр Михайлович і Вишневецький Юрій |
| У шлюбі з | Раїна Могилянка |
| Діти | Ярема Михайло, Олександр Роман, Юрій Христофор, Анна |
Життєпис
Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до Горошина.
Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року). Брав участь у молдавських магнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.
Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською. Розширив свої задніпровські володіння коштом повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.
25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдови Єремії Могили.
Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдови заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини — Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).
1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.
На час останнього походу можливо був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівці (у церкві перед замком).
Нащадки
| Князь Михайло Вишневецький каштелян Брацлавський, каштелян Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лоївський народ. 1529 † 1584 | Гальшка Зеновичівна † бл. 1594 | ||||||||||||
Раїна Могилянка нар. 1588 † після 18 січня 1619 OO перед 1606 | Князь Михайло Вишневецький Староста Овруцький нар. ? † перед 1616 | ||||||||
| Князь Ярема Михаїл Вишневецький воєвода руський, староста Перемишльський, Новотарський, Гадяцький та Канівський нар. 1612 † 22 серпня 1651 | Олександр Роман Вишневецький † 1629 | Юрій Христофор (Єжи Кшиштоф) Вишневецький † 1629 | Анна Вишневецька | ||||||
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Михайло Михайлович Вишневецький, Що таке Михайло Михайлович Вишневецький? Що означає Михайло Михайлович Вишневецький?