Миргородський Дмитро Миколайович

Дмитро Миколайович Миргородський (25 вересня 1939, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР — 20 липня 2001, Київ, Україна) — радянський і український актор театру і кіно, член Національної спілки кінематографістів України. Заслужений артист України (1998).

Дмитро Миколайович Миргородський

Народився	25 вересня 1939(1939-09-25)^[1] Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Помер	20 липня 2001(2001-07-20)^[1](61 рік) Київ, Україна злоякісна пухлина
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	актор театру, кіноактор, актор
Alma mater	Київський політехнічний інститут (1959) і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1963)
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Мосфільм, Московський художній театр і Кіностудія ім. О. Довженка
Батьки	М. Д. Миргородський
Брати / сестри	Миргородський Валерій Миколайович^d і Сергій Миколайович Миргородський^d
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Провідні ролі	«Нескорений»
IMDb	ID 0592348

Нагороди та премії

Біографія

Народився 25 вересня 1939 року в Запоріжжі в родині службовців. У 1957–1959 роках навчався на металургійному факультеті Київського політехнічного інституту.

У 1963 році закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна при Державному академічному Малому театрі.

У 1963–1964 рр. — актор Академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

У 1964—1968 роки — актор кіностудії «Мосфільм». У 1968—1969 рр. — актор МХАТ.

У 1970—2001 рр. — актор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.

Помер 20 липня 2001 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 29).

Фільмографія

Акторські кінороботи:

«Рік як життя» (1965, Георг Гервег, поет)
«Ми, російський народ» (1965, Головачов)
«Постріл» (1966, Минський)
«Червоний намет» (1969, Каратті (немає в титрах)
«Мир хатам, війна палацам» (1970, більшовик)
«Назад дороги немає» (1970, 3-я серія, німецький офіцер (немає в титрах)
«Зоряний цвіт» (1971, супутник)
«Ніна» (1971, німецький солдат)
«Довга дорога в короткий день» (1972, молодий вчений)
«Нічний мотоцикліст» (1972, Сараєв)
«Схованка біля Червоних каменів» (1972, Рахім)
«Будні карного розшуку» (1973, Сапожников)
«В бій ідуть тільки „старики“» (1973, комбат)
«Чорний капітан» (1973, Астраханцев)
«Не мине і року...» (1973, Свиридов)
«Як гартувалась сталь» (1973, Паляниця)
«Дума про Ковпака» (1973—1975, Савченко)
«Блакитний патруль» (1974, Андрій Громов)
«Особисте життя» (1974, епізод)
«Народжена революцією» (1974—1976, Отець Серафім; Кочетков)
«Це було в Міжгір'ї» (1975)
«Небо—земля—небо» (1975, Снєжков)
«Тривожний місяць вересень» (1976, Горелов, отаман банди)
«Театр невідомого актора» (1976, денікінець)
«Ати-бати, йшли солдати…» (1976, ротний, старший лейтенант)
«Убитий при виконанні» (1977, Генріх Вентман, Ленфільм)
«Тачанка з півдня» (1977, Олександр Аркадьєв, отаман-білогвардієць)
«Змилуйся над нами» (1978, капелан Іомантас, Литовська к/с)
«Море» (1978, Бугровський)
«Підпільний обком діє» (1978, Балицький)
«Квартет Гварнері» (1978, Мухортов)
«Розколоте небо» (1979, Маріупольський)
«Вавилон-XX» (1979, чоловік Мальви)
«Дивовижні пригоди Дениса Корабльова» (1979, „індіанець“)
«Йди і не прощайся» (Калиба, ЧССР, уповноважений)^{[джерело?]}
«Мільйони Ферфакса» (1980, детектив)
«Страх» (1980, Іванов)
«Особливо важливе завдання» (1980, капітан НКВД)
«На межі століть» (1981, Крашевський)
«Довгий шлях у лабіринті» (1981, Борис Борисович Тулін)
«Шурочка» (1982, офіцер (в титрах — Н. Миргородський)
«Житіє святих сестер» (1982, купець)
«Подолання» (1982, Філіппов)
«Климко» (1983, поліцай (епізод)
«Легенда про княгиню Ольгу» (1983, грек Арефа, чернець)
«Украдене щастя» (1984, епізод)
«Напередодні» (1985, епізод)
«Кармелюк» (1985, конвоїр)
«Катастрофу не дозволяю» (1985)
«Мама, рідна, любима...» (1986, Дмитро, брат Максима)
«Нас водила молодість...» (1986, начальник спеціального відділу)
«І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986)
«Все перемагає любов» (1987, майор Шадура)
«Жменяки» (1987, священик)
«Зона» (1988, Брус)
«Етюди про Врубеля» (1989)
«Годинникар і курка» (1989, полковник)
«Тепла мозаїка ретро і ледь-ледь» (1990)
«Війна на західному напрямку» (1990, генерал Малашонок)
«Подарунок на іменини» (1991, генерал-губернатор)
«Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» (1991, Андрій)
«Дорога нікуди» (1992, Орт Галеран)
«Пастка» (1993, Баран, сторож)
«Дафніс і Хлоя» (1993, Ламон)
«Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993, гуцул)
«Амур і Демон» (1994)
«Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994)
«Партитура на могильному камені» (1995, Казимир Сильверстович Сарський, композитор)
«Вогнем і мечем» (1999, кошовий отаман)
«Нескорений» (2000, Йосип Шухевич, батько Романа Шухевича)
«Молитва за гетьмана Мазепу» (2001, Семен Палій, полковник фастівський; реж. Юрій Іллєнко)

[1]