Володи́мир Ники́форович Марти́ненко (6 жовтня 1923, Горбулів — 18 квітня 1988, Київ) — український радянський дослідник загальної історії, історії міжнародних відносин, дипломат. Кандидат історичних наук. Член ЦК КПУ в 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Постійний представник Української РСР при ООН (1973—1979). Міністр закордонних справ Української РСР (1980—1984).
| Мартиненко Володимир Никифорович | |
|---|---|
| 7-й Міністр закордонних справ УРСР | |
| 18 листопада 1980 — 28 грудня 1984 | |
| Попередник | Шевель Георгій Георгійович |
| Наступник | Кравець Володимир Олексійович |
| Народився | 6 жовтня 1923 Горбулів, Горбулівська сільська рада, Потіївський район, Малинська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 18 квітня 1988 (64 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | дипломат, історик, державний діяч |
| Країна | СРСР |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
| Політична партія | КПРС |
| Професія | дослідник загальної історії, історії міжнародних відносин, дипломат |
| Нагороди | |
Життєпис
Народився в селянській родині. 1940 року після закінчення середньої школи вступив до Київського авіаційного інституту.
З початком німецько-радянської війни (1941) – на фронті. Закінчив Харківське військове авіаційне технічне училище. Брав участь в обороні Києва, визволенні України, в Берлінській операції у складі Воронезького, Степового, 1-го та 2-го Українських фронтів. Член ВКП(б) з 1946 року.
Після демобілізації навчався на факультеті міжнародних відносин Київського державного університету, який закінчив у 1951.
Працював старшим референтом в Українському товаристві дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами. З 1956 року – на партійній роботі: інструктор сектору із добору кадрів для Міністерства закордонних справ Української РСР, консультант в апараті ЦК КПУ.
У 1961–1964 навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, де захистив кандидатську дисертацію (1964).
У 1965–1968 — перший секретар з політичних питань Посольства СРСР у Канаді.
У вересні 1968–1973 — заступник міністра закордонних справ Української РСР.
У 1973–1979 — Постійний представник Української РСР при ООН
У 1980–1984 — міністр закордонних справ Української РСР у ранзі Надзвичайного і Повноважного посла.
У 1984–1988 — старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР.
Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го скликання у 1980 — 1985 р, делегатом XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду КПУ.
Нагороди
- Ордени Трудового Червоного Прапора
- Великої Вітчизняної війни II ступеня
- Червоної Зірки
- Дружби народів
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
- медалі
Праці
- Мартиненко В.Н. Канада в лабетах американських монополій. – К., 1964.
- Член редколегії із підготовки збірника документів і матеріалів «Українська РСР на міжнародній арені (1971–1975 рр.)» (К., 1981);
- Член редколегії із підготовки довідника «Українська РСР у міжнародних організаціях» (К., 1984).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Мартиненко Володимир Никифорович, Що таке Мартиненко Володимир Никифорович? Що означає Мартиненко Володимир Никифорович?