Марко Ігор Іванович

Ігор Іванович Марко (нар. 29 червня 1965, Шептицький, Львівська область, УРСР — пом. 16 листопада 2006, Рівне, Рівненська область, Україна) — український мотогонщик, брав участь у змаганнях зі спідвею. Багаторазовий чемпіон України в особистому заліку, чемпіон України в командному заліку. Майстер спорту міжнародного класу. Чемпіон світу серед юніорів 1986 року, чемпіон СРСР серед юніорів 1986 року, володар Кубку Дружби 1986 року, триразовий чемпіон СРСР у командному заліку (1985-1987 рр.), чемпіон відкритого командного чемпіонату країни 404, чемпіон командного чемпіонату Фінляндії.

Ігор Марко
Ігор Іванович Марко Загальна інформаціяНаціональність українецьГромадянство СРСР
Україна Народження29 червня 1965
Червоноград, УРСРСмерть16 листопада 2006
Рівне, УкраїнаСпортКраїна СРСР і Україна Вид спортуспідвей Дисциплінаспідвей (мотоспорт)

Біографія

Ігор Марко народився 29 червня 1965 року в Шептицькому. Завдяки старшому брату потрапив у секцію мотокросу. Після смерті брата Ігор зацікавився мотокросом. З 13 років почав займатися спідвеєм.

Першим тренером Ігоря Марка був володар Кубка СРСР 1980 року, чемпіон СРСР 1981 року на 1000-метровому треку Анатолій Миронов.

У 1978 році 13-річний Ігор Марко зайняв третє місце в особистій першості Львівської області із зимового мотокросу. Згодом був запрошений до рівненського клубу «Сигнал». Триразовий чемпіон Радянського Союзу у командному заліку 1985, 86-го та 87-го років. У 1986 році завоював титул чемпіона Радянського Союзу в особистому заліку серед юніорів та володаря кубка Дружби соціалістичних країн. У тому ж році на рівненському мототреці здобув титул Чемпіона світу серед юніорів. З того часу жив у Рівному.

Ігор Марко неодноразовий фіналіст континентальних фіналів Чемпіонату Світу. Неодноразово стартував у командній першості країни 404. Починав у Владивостоку, пізніше — в тольяттінській «Мега-Лада» і чемпіонський титул 1996 року, потім виступав за «Салават» з однойменного міста.

ДТП за участю мотогонщика

Весною 2006 року у Рівному зіткнувся з рекламним щитом, намагаючись уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем. Ігор Марко і його пасажирка провели кілька днів в лікарні. 9 червня того ж року Ігор, що був за кермом «Chevrolet», неподалік Рівненської обласної лікарні не пропустив автомобіль марки «Škoda», яка належала міліції. Спідвеїст з переломами потрапив у лікарню, а його пасажир Віктор Сурхаєв, який був у 1980-ті роки гонщиком рівненської команди «Сигнал», загинув. Двоє працівників УМВС одержали незначні травми, а водій «Škoda» потрапив до лікарні.

Смерть

3 листопада 2006 року у Рівному на території школи випадковими перехожими Ігор був знайдений з тяжкими травмами голови. 16 листопада, за два тижні, він помер. 18 листопада 2006 року на рівненському «Мототреці» відбулося прощання зі спідвеїстом. Похований на цвинтарі «Молодіжне» міста Рівне.

У день похорону Ігоря була проведена акція «Салют пам'яті Ігоря Марка». У Салаваті, Октябрському, Даугавпілсі і по всій Австралії, о 14:00 за київським часом, усі, хто не зміг взяти участь у похороні Ігоря, ревом своїх моторів попрощалися з великим майстром спідвею.

Пам'ять

19 червня 2015 року у виставковій залі Міського Будинку Культури (парк Шевченка) м. Рівне за підтримки міської влади була відкрита виставка пам'яті Ігоря Марка.

Титули та досягнення

Ігор Марко — чемпіон у командному заліку України (у складі Шептицької команди «Технікс»), країни 404 (у складі «Мега Лада»-1), Фінляндії (у складі «Нева», Санкт-Петербург), СРСР (у складі рівненського «Сигналу»).

Європа і світ

Чемпіон світу серед юніорів — 1986 рік (Рівне, СРСР).
Учасник фіналу чемпіонату світу серед юніорів — 1985 рік (Абенсберг (Німеччина) — 11-е місце).
Володар «Кубку Дружби» — 1986 рік (в особистому заліку).
Учасник континентального фіналу особистого чемпіонату світу — 1996 рік (Абенсберг (Німеччина) — 16-е місце).
Учасник фіналу особистого чемпіонату Європи — 2003 рік (Мшено (Чехія) — 5-е місце).

СРСР та СНД

Чемпіон СРСР серед юніорів — 1986 рік.
Віце-чемпіон СРСР серед юніорів — 1985 рік.
Бронзовий призер Кубка СРСР серед пар — 1988 рік (у складі «Сигнал», Рівне).
Чемпіон СРСР у командному заліку (3) — 1985, 1986, 1987 роки (у складі клубу «Сигнал», Рівне).
Чемпіон відкритого командного чемпіонату країни 404 — 1996 рік (у складі клубу «Мега-Лада-1», Тольятті).
Срібний призер відкритого командного чемпіонату країни 404 — 1997 рік (у складі клубу «Мега-Лада», Тольятті).

Україна

Чемпіон України в особистому заліку — 1996, 2001, 2006 роки.
Чемпіон України у командному заліку — 2004 рік (у складі клубу «Технікс», Шептицький).
Срібний призер особистого чемпіонату України — 1994, 1995, 2002 року.
Бронзовий призер особистого чемпіонату України — 1993 року.
Срібний призер чемпіонату України серед пар — 2002 рік (у складі клубу «Технікс», Шептицький).
Срібний призер Кубка України — 2003 рік.

Команди, за які виступав

Україна

«Строитель» (Шептицький),
«Технікс» (Шептицький),
«Галметал» (Шептицький),
«СКА-Спідвей» (Львів),
«Спідвей-Клуб Трофимов» (Рівне),
«Рівне-Україна» (Рівне),
«Ситал» (Володимирець).

Країна 404

«Восток» (Владивосток) (1994—1995),
«Мега-Лада» (Тольятті) (1996—1997),
«Салават» (Салават) (2001—2004),
«Нева» (Санкт-Петербург).

Польща

«CemWap» (Ополе) (1996),
«Wybrzeze» (Гданськ) (1997 год),
«LKZ» (Люблін) (1998 год),
«GKM» (Грудзьондз) (2002),
«KSZ» (Кросно) (2003).

Латвія

«Локомотив» (Даугавпілс).

Див. також

Особистий чемпіонат України зі спідвею