Миха́йло Заха́рович Мануї́льський (4 червня (23 травня за ст. стилем) 1892 — листопад 1955) — радянський державний і партійний діяч, журналіст, відповідальний редактор журналу «Крокодил» (1930—1934).
| Мануїльський Михайло Захарович | |
|---|---|
| Народився | 4 (16) червня 1892 Лютарівка, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія |
| Помер | 1955 Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| Брати, сестри | Мануїльський Дмитро Захарович |
| У шлюбі з | Олександра Василівна Мануїльська |
| Діти | Марк Мануїльський Тетяна Мануїльська |
| Нагороди | |
Біографія
Молодший брат Дмитра Мануїльського. Навчався в гімназіях у містах Острозі та Ізмаїлі. У 1911 році вступив до Санкт-Петербурзького університету на природниче відділення фізико-математичного факультету, який закінчив у 1916 році. Спеціалізувався в ембріології. Крім того, в 1913—1916 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету. Однак цей факультет не закінчив, оскільки був призваний до армії. Учасник Першої світової війни, служив у хімічній роті, 1917 року вступив до РСДРП(б).
З 1919 року на державній та партійній роботі в місті Іваново-Вознесенську, був знайомий з Володимиром Леніним
У 1925—1929 роках — відповідальний редактор іваново-вознесенської газети «Рабочий край» та однойменного журналу, що виходив при газеті. Продовжив традиції, закладені одним з попередніх редакторів, О. К. Воронським. Друкував у газеті й журналі твори московських літераторів, зокрема членів літературної групи «Перевал».
З квітня 1930 року — відповідальний редактор сатиричного журналу «Крокодил». Згідно зі спогадами співробітників, відрізнявся «доброю вдачею» і «поступливим характером», не вмів сердитися. Зібрав у журналі провідних радянських сатириків 1930-х рр. Створив умови для комфортної роботи Іллі Ільфа, Євгена Петрова, Валентина Катаєва, Михайла Вольпіна, А. С. Бухова та ін. Адресат листів Михайла Зощенка, активно співпрацював у «Крокодилі». За Мануїльського членами редколегії були Я. М. Бєльський (заступник редактора), В. П. Абрамський (завідувач редакцією) і Л. Д. Митницький (завідувач літературного відділу).
У березні 1934 року знятий з посади редактора, редколегія розпущена, а «Крокодил» переданий газеті «Правда». Новим редактором «Крокодила» був призначений Михайло Кольцов. Пробувши кілька місяців заступником Кольцова, перейшов у «Правду» завідувачем відділу, заступником відповідального секретаря газети, з 1937 року — член редколегії «Правди». З 1940 року працював у газеті «Труд»: був заступником головного редактора, членом редколегії і завідувачем відділу. Своїх статей у періодиці майже не друкував, був організатором радянської преси.
Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора (1951), медалями «За оборону Москви» (1945), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945), «В пам'ять 800-річчя Москви» (1947).
Похований на Введенському кладовищі Москви.
Його ім'я певний час носив Рівненський державний педагогічний інститут.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Мануїльський Михайло Захарович, Що таке Мануїльський Михайло Захарович? Що означає Мануїльський Михайло Захарович?