Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876 — пом. 14 листопада 1946) — іспанський та аргентинський композитор, піаніст, музикознавець.
| Мануель де Фалья | |
|---|---|
| ісп. Manuel de Falla | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu |
| Дата народження | 23 листопада 1876[1][2][…] |
| Місце народження | Кадіс, Андалусія, Іспанія[4][5][6] |
| Дата смерті | 14 листопада 1946[4][2][…](69 років) |
| Місце смерті | Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина[5][6] |
| Поховання | crypt of the Cadiz Cathedrald |
| Громадянство | Іспанія[5] |
| Професії | композитор, поет, піаніст |
| Освіта | Мадридська консерваторія |
| Вчителі | José Tragód, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad |
| Інструменти | орган[d] і фортепіано |
| Мова | іспанська |
| Жанри | оркестр і класична музика |
| Magnum opus | El amor brujod, Трикутний капелюх (балет), Fantasía Béticad, El retablo de maese Pedrod і Harpsichord Concertod |
| Членство | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
| Нагороди | Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd |
| Брати, сестри | Maria del Carmen De Fallad[8], Germán de Falla Matheud[9] і Isabel de Fallad |
| manueldefalla.com | |
| Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).
Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).
З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.
1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.
Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.
Основні твори
Опери
- La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
- El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),
Балети
- El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
- El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)
Інші твори
- Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
- Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (1909—1916)
- Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
- Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (1923—1926, присвячений Ванді Ландовській)
- Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
- La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (1927—1946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)
Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Мануель де Фалья, Що таке Мануель де Фалья? Що означає Мануель де Фалья?